
- •Лекція 1 Метаболізм ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, окиснення жирних кислот і гліцеролу. Метаболізм кетонових тіл План:
- •1.1 Біологічна роль, класифікація, будова та функції основних класів ліпідів. Жирно-кислотний склад ліпідів
- •I Прості ліпіди:
- •II Складні ліпіди:
- •Структура сфінгомієліну
- •Структура цераміду
- •Жирно-кислотний склад ліпідів
- •1.2 Основні шляхи внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів
- •1.3 Катаболізм триацилгліцеролів: послідовність реакцій, механізми регуляції активності триацилгліцеролліпази, нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.3.1 Послідовність реакцій ліполізу
- •1.3.2 Молекулярні механізми регуляції ліполізу
- •1.3.3 Нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.4 Окиснення жирних кислот: послідовність реакцій, енергетика процесу
- •1.4.1 Послідовність реакцій окиснення жирних кислот
- •(5) Тканинне дихання і окислювальне фосфорилювання
- •3 Ферментативні реакції b-окиснення жирних кислот
- •4 Результат 1-го циклу b-окиснення:
- •1.4.2 Енергетичний баланс b-окиснення жирних кислот
- •1.5 Окиснення ненасичених жирних кислот та жирних кислот із непарним числом атомів вуглецю
- •1.6 Метаболізм гліцеролу
- •1.7 Метаболізм кетонових тіл
- •2 Ацетил-КоА
- •Лекція 2 Біосинтез ліпідів. Метаболізм холестеролу. Транспорт, депонування, регуляція та порушення обміну ліпідів
- •2.1 Біосинтез вищих жирних кислот: метаболічні джерела, ферментативні реакції, регуляція синтезу. Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.1.1 Біосинтез жирних кислот
- •2 Послідовність реакцій синтезу насичених жирних кислот
- •3 Швидкість синтезу жирних кислот контролюється енергетичним станом клітини (співвідношенням атф/адф).
- •2.1.2 Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.2 Біосинтез триацилгліцеролів
- •2.3 Шляхи обміну фосфоліпідів
1.7 Метаболізм кетонових тіл
В умовах нормального метаболізму здорового організму основним шляхом використання ацетил-КоА, який утворюється при розщепленні вуглеводів, жирних кислот, амінокислот є ЦЛК. Разом з тим, у печінці існує шлях утилізації ацетил-КоА, що призводить до утворення кетонових тіл, які використову-ються в інших тканинах, як альтернативне метаболічне паливо. На синтез кетонових тіл іде переважно ацетил-КоА, який утворюється під час b-окиснення жирних кислот.
До кетонових «ацетонових тіл» відносяться:
ацетооцтова кислота (ацетоацетат) - СН3-СО-СН2-СООН;
β-оксимасляна кислота - СН3-СНОН-СН2-СООН
(β-оксибутират, або D-3-гідроксибутират);
ацетон - СН3-СО-СН3.
Утворення кетонових тіл відбувається у цитозолі (початкові етапи) та мітохондріях гепатоцитів.
Послідовність реакцій синтезу кетонових тіл:
2СН3СО-S-КоА
Ацетил-КоА
НS-КоА
Ацетил-КоА-ацетилтрансфераза
(3-кетотіолаза)
СН3-СО-СН2-СО-S-КоА
Ацетоацетил-КоА
СН3СО-S-КоА
Н2О
Гідроксиметилглутарил-КоА-синтетаза
(мітох)
НS-КоА (β-ГОМК-синтаза)
ОН
│
НООС-СН2-С-СН2-СО-S-КоА
│
СН3
b-окси-b-метилглутарил-КоА
(β-ГОМК)
СН3СО-S-КоА
Гідроксиметилглутарил-КоА-ліаза
(мітох)
СН3-СО-СН2-СООН
СН3-СО-СН3
Ацетоацетат
СО2
Ацетон
НАДН+Н+
b-гідроксибутират-дегідрогеназа
НАД+
СН3-СНОН-СН2-СООН
β-оксибутират (D-3-гідроксибутират)
На першому етапі 2 молекули ацетил-КоА конденсують з утворенням ацетоацетил-КоА (фермент 3-кетотіолаза).
Ацетоацетил-КоА взаємодіє ще з однією молекулою ацетил-КоА (фермент мітохондріальна b-ГОМК-синтаза). Біосин-тез b-окси-b-метилглутарил-КоА під час утворення кетонових тіл відбувається у мітохондріях клітини. Якщо утворення b-ГОМК відбувається у цитозолі гепатоцитів, він використовується для біосинтезу холестеролу.
Розщеплення b-ГОМК, що утворився до ацетоацетату та ацетил-КоА відбувається під дією мітохондріального ферменту b-ГОМК-ліази.
Ацетоацетат відновлюється з участю НАД-залежної b-гідроксибутират-дегідрогенази до b-гідроксибутирату. Реакція перебігає в напрямку утворення b-гідроксибутирату за умов високого співвідношення в гепатоцитах НАДН/НАД+, яке буває при голодуванні.
Існує інший шлях синтезу кетонових тіл. Ацетоацетил-КоА, що утворився шляхом конденсації 2 молекул ацетил-КоА, здатен відщеплювати коензим А і перетворюватися під дією ацетоацетил-КоА-гідролази (деацилази) на ацетоацетат:
СН3-СО-СН2-S-КоА + Н2О → СН3-СО-СН2-СООН + НS-КоА
Ацетоацетил-КоА Ацетоацетат
Другий шлях синтезу ацетооцтової кислоти (ацетоацетату) не має суттєвого значення через низьку активність деацилази у клітинах печінки.
Ацетон у незначній кількості утворюється в крові з ацетоацетату, за рахунок неферментативного декарбоксилю-вання останнього, або дії ферменту ацетоацетатдекар-боксилази і напевно не має ніякого фізіологічного значення. У крові здорової людини ацетон присутній у надзвичайно низьких концентраціях. При декомпенсованому цукровому діабеті він видаляється з організму легенями і не використовується як джерело енергії.
Ацетоацетат і β-оксибутират надходять з мітохондрій печінки у кров і транспортуються як водорозчинні сполуки до позапечінкових тканин, де вони виступають як субстрати біологічного окиснення.
Утилізація кетонових тіл. Кетонові тіла постачають метаболічне «паливо» до скелетних м'язів, серцевого м'яза, нирок і діють, можливо, як частина регуляторного механізму із зворотним зв'язком, який попереджає надлишкову мобілізацію жирних кислот із жирових депо. Основним місцем синтезу кетонових тіл є клітини печінки, але гепатоцити не використовують кетонові тіла як енергетичний матеріал.
Утилізація кетонових тіл у периферійних тканинах:
НАД+
НАДН2
b-оксибутират
Ацетоацетат
б
b-гідроксибутират-ДГ
Сукциніл-КоА
АТФ
КоА-трансфераза
Кіназа
а Сукцинат АДФ+Фн
Ацетоацетил-КоА
Тіолаза
НS-КоА