- •Лекція 1 Метаболізм ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, окиснення жирних кислот і гліцеролу. Метаболізм кетонових тіл План:
- •1.1 Біологічна роль, класифікація, будова та функції основних класів ліпідів. Жирно-кислотний склад ліпідів
- •I Прості ліпіди:
- •II Складні ліпіди:
- •Структура сфінгомієліну
- •Структура цераміду
- •Жирно-кислотний склад ліпідів
- •1.2 Основні шляхи внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів
- •1.3 Катаболізм триацилгліцеролів: послідовність реакцій, механізми регуляції активності триацилгліцеролліпази, нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.3.1 Послідовність реакцій ліполізу
- •1.3.2 Молекулярні механізми регуляції ліполізу
- •1.3.3 Нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.4 Окиснення жирних кислот: послідовність реакцій, енергетика процесу
- •1.4.1 Послідовність реакцій окиснення жирних кислот
- •(5) Тканинне дихання і окислювальне фосфорилювання
- •3 Ферментативні реакції b-окиснення жирних кислот
- •4 Результат 1-го циклу b-окиснення:
- •1.4.2 Енергетичний баланс b-окиснення жирних кислот
- •1.5 Окиснення ненасичених жирних кислот та жирних кислот із непарним числом атомів вуглецю
- •1.6 Метаболізм гліцеролу
- •1.7 Метаболізм кетонових тіл
- •2 Ацетил-КоА
- •Лекція 2 Біосинтез ліпідів. Метаболізм холестеролу. Транспорт, депонування, регуляція та порушення обміну ліпідів
- •2.1 Біосинтез вищих жирних кислот: метаболічні джерела, ферментативні реакції, регуляція синтезу. Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.1.1 Біосинтез жирних кислот
- •2 Послідовність реакцій синтезу насичених жирних кислот
- •3 Швидкість синтезу жирних кислот контролюється енергетичним станом клітини (співвідношенням атф/адф).
- •2.1.2 Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.2 Біосинтез триацилгліцеролів
- •2.3 Шляхи обміну фосфоліпідів
2.1 Біосинтез вищих жирних кислот: метаболічні джерела, ферментативні реакції, регуляція синтезу. Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
Біосинтез жирів у організмі людини відбувається досить активно, що зумовлено їх здатністю накопичуватися у великій кількості. Жирні кислоти самі по собі не запасаються в клітинах, але вони входять до складу простих і складних ліпідів, також є структурними компонентами мембран, що постійно оновлюються.
2.1.1 Біосинтез жирних кислот
Процес локалізований у цитозолі клітин багатьох органів, зокрема, печінки, нирок, мозку, легенів, молочної залози, жирової тканини. Він не є зворотним процесом β-окиснення, так як здійснюється за допомогою зовсім інших ферментних реакцій, ферментних систем і коферментів. У мітохондріях відбувається подовження ланцюгів новосинтезованих та екзогенних жирних кислот з утворенням таких, що містять 18, 20, 22 вуглецевих атомів.
Метаболічні джерела. Біосинтез жирних кислот відбувається з участю НАДФН, АТФ, Mn2+, НСО3- (як джерело СО2).
Субстратом для синтезу є ацетил-КоА, який в основному надходить із мітохондрій. Джерелами ацетил-КоА є аеробне розщеплення глюкози, β-окиснення жирних кислот, розпад вуглецевих скелетів амінокислот.
Транспорт субстратів. Мембрана мітохондрій непроникна для ацетил-КоА, він не може самостійно дифундувати у цитозоль клітини. Внутрішньомітохондріальний ацетил-КоА перетворюється на цитрат (фермент цитрат-синтаза), цитрат переходить через мембрану мітохондрій у цитозоль (рис 9).
Матрикс Мембрана Цитозоль
мітохондрій мітохондрій
НS-КоА Цитрат 2 Цитрат АТФ+НS-КоА
1 АДФ+Фн
Ацетил-КоА Оксалоацетат Оксалоацетат Ацетил-КоА
Н++НАДН Н++ НАДН 5 4
НАД+ Малат 3 Малат НАД+
НАДФ+
СО2
Піруват Піруват НАДФН +СО2
Синтез жирних
кислот
Рисунок 9 – Схема транспорту ацетил-КоА через мембрану
мітохондрій
Позначення: 1- цитрат-синтаза;
2- трикарбоксилаттранспортуюча система;
3 – дикарбоксилаттранспортуюча система;
4 - цитозольна малатдегідрогеназа;
5 – мітохондріальна малатдегідрогеназа.
*Утвороення цитратату з оксалоацетату і ацетил-КоА – перша реакція циклу Кребса. В умовах, коли цикл загальмований, що спостерігається при посиленному харчуванні вуглеводами, накопиченні АТФ, цитрат транспортується у цитозоль за допомогою вище зображеної транспортної системи.
У цитозолі цитрат знову розпадається до ацетил-КоА і оксалоацетату:
цитратліаза
цитрат + АТФ + КоАSН ацетил-КоА + оксалоацетат + АДФ + Фн
Перенесення оксалоацетату назад у мітохондрії здійснюється за допомогою піруват-малатного циклу (рис.9). Вже у цитозолі оксалоацетат під дією цитозольної малатдегідрогенази відновлюється до малату. Останній повертається назад у мітохондрії за допомогою дикарбоксилаттранспортуючої системи, де окислюється до оксалоацетату, що тим самим завершує човниковий цикл. Альтернативним шляхом повернення малату у мітохондрії є його перетворення у піруват.
Джерела НАДФН для синтезу жирних кислот:
а. Перетворення малату на піруват, що спряжене із човниковою системою транспорту ацетильних радикалів у цитозоль:
Малікензим
Малат + НАДФ+ Піруват + СО2 + НАДФ·Н+
б. Частина НАДФ+ надходить з глюкозо-6-фосфат-дегідрогеназної реакції пентозофосфатного шляху окиснення глюкози;
в. НАД-залежна ізоцитратдегідрогеназна реакція, яка перебігає у цитозолі клітини:
Ізоцитратдегідрогеназа
Ізоцитрат + НАДФ+ α-Кетоглутарат + СО2 + НАДФ·Н+
Стадії синтезу жирних кислот
1 Утворення Малоніл-КоА шляхом карбоксилювання ацетил-КоА - перша реакція біосинтезу жирних кислот, а малоніл-КоА є безпосереднім субстратом цього процесу. Реакцію каталізує біотинвмісний фермент ацетил-КоА-карбоксилаза.
*Фермент являє собою поліферментний комплекс із змінною кількістю однакових субодиниць, кожна з яких вміщує біотин, біотин-карбоксилазу, карбоксибіотинтранспортуючий білок, транскарбоксилазу, а також регуляторний алостеричний центр.
Синтез малоніл-КоА протікає у 2 етапи:
І - карбоксилювання біотину з участю АТФ:
СО2 + АТФ + біотин-фермент → карбоксибіотин-фермент + АДФ +Фн;
ІІ – перенесення карбоксильної групи на ацетил-КоА з утворенням малоніл-КоА:
карбоксибіотин-фермент + СН3-СО-S-КоА
Ацетил-КоА
→ НООС-СН2-СО-S-КоА + біотин-фермент
Малоніл-КоА