
- •Лекція 1 Метаболізм ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, окиснення жирних кислот і гліцеролу. Метаболізм кетонових тіл План:
- •1.1 Біологічна роль, класифікація, будова та функції основних класів ліпідів. Жирно-кислотний склад ліпідів
- •I Прості ліпіди:
- •II Складні ліпіди:
- •Структура сфінгомієліну
- •Структура цераміду
- •Жирно-кислотний склад ліпідів
- •1.2 Основні шляхи внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів
- •1.3 Катаболізм триацилгліцеролів: послідовність реакцій, механізми регуляції активності триацилгліцеролліпази, нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.3.1 Послідовність реакцій ліполізу
- •1.3.2 Молекулярні механізми регуляції ліполізу
- •1.3.3 Нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.4 Окиснення жирних кислот: послідовність реакцій, енергетика процесу
- •1.4.1 Послідовність реакцій окиснення жирних кислот
- •(5) Тканинне дихання і окислювальне фосфорилювання
- •3 Ферментативні реакції b-окиснення жирних кислот
- •4 Результат 1-го циклу b-окиснення:
- •1.4.2 Енергетичний баланс b-окиснення жирних кислот
- •1.5 Окиснення ненасичених жирних кислот та жирних кислот із непарним числом атомів вуглецю
- •1.6 Метаболізм гліцеролу
- •1.7 Метаболізм кетонових тіл
- •2 Ацетил-КоА
- •Лекція 2 Біосинтез ліпідів. Метаболізм холестеролу. Транспорт, депонування, регуляція та порушення обміну ліпідів
- •2.1 Біосинтез вищих жирних кислот: метаболічні джерела, ферментативні реакції, регуляція синтезу. Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.1.1 Біосинтез жирних кислот
- •2 Послідовність реакцій синтезу насичених жирних кислот
- •3 Швидкість синтезу жирних кислот контролюється енергетичним станом клітини (співвідношенням атф/адф).
- •2.1.2 Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.2 Біосинтез триацилгліцеролів
- •2.3 Шляхи обміну фосфоліпідів
1.6 Метаболізм гліцеролу
Гліцерол, який вивільняється під час гідролізу триацил-гліцеролів або гліцерофосфоліпідів, захоплюється переважно печінкою і метаболізує за такими шляхами (рис.7):
окиснюється в аеробних (1) чи анаеробних умовах (2);
використовується як субстрат для синтезу глюкози в ГНГ(3);
повторно використовується для біосинтезу різних класів гліцеридів (4).
Активація
Гліцеролкіназа
Гліцерол
Гліцерол-3-Ф
Гл
АТФ
АДФ
НАД+
(4) Гліцерол-3-Ф-ДГ (3)
НАДН2
Синтез ТАГ, ФЛ
ДАФ
ГАФ
(2)
Лактат ПВК
(1)
АТФ
Дихальний ланцюг ЦЛК
Рисунок 7 – Загальна схема шляхів метаболізму гліцеролу
Активація гліцеролу. Включенню гліцеролу до метаболіч-них шляхів передує його активація, тобто перетворення на
гліцерол-3-фосфат під дією ферменту гліцеролкінази:
Н2С – ОН Н2С – ОН
│ │
НС – ОН + АТФ НС – ОН + АДФ
│Гліцеролкіназа
│
Н2С – ОН Н2С – ОРО3Н2
Гліцерол Гліцерол-3-Ф
Гліцерол-3-Ф здатен окиснюватися ферментом α-гліцеро-фосфатдегідрогеназою до діоксиацетонфосфату (ДАФ):
Н2С – ОН Н2С – ОН
│ НАД+ НАДН+Н+ │
НС – ОН
С=О
│ α-Гліцерофосфатдегідрогеназа │
Н2С – ОРО3Н2 Н2С – ОРО3Н2
Гліцерол-3-Ф Діоксиацетонфосфат
Діоксиацетонфосфат під дією тріозофосфатізомерази пере-творюється у гліцеральдегід-3-фосфат (ГАФ) - один із центральних метаболітів гліколізу.
Н2С – ОН О=С – Н
│ │
С=О
НС – ОН
│ Тріозофосфатізомераза │
Н2С – ОРО3Н2 Н2С – ОРО3Н2
Діоксиацетонфосфат Гліцеральдегід-3-фосфат
Подальше перетворення ГАФ іде по шляху ГНГ до Гл і глікогену, або по гліколітичному шляху до ПВК і далі по загальному шляху катаболізму до СО2 і Н2О (рис. 7).
Окиснення гліцеролу в анаеробних умовах призводить до виділення 2 молекул АТФ (як і в гліколізі), але враховуючи,
що 1 молекула АТФ використовується для активації гліце-ролу, енергетичний баланс становить - 1АТФ.
При повному аеробному окисненні гліцеролу до СО2 і Н2О енергетичний баланс становить 22 молекули АТФ.
Розрахунок:
а) 9 АТФ – утворюється за рахунок 3 НАДН2:
НАДН+Н+ відновлюється при окисненні гліцерол-3-фосфату до ДАФ;
НАДН+Н+ - з гліцеральдегід-3-фосфат-дегідроге-назної реакції;
НАДН+Н+ – з піруватдегідрогеназного комплексу.
б) 2 АТФ синтезуються за рахунок двох реакцій субстрат-ного фосфорилювання в гліколізі.
в) Окиснення 1 молекули ацетил-КоА до СО2 і Н2О в ЦЛК дає 12 АТФ.
г) 1 АТФ використовується на активацію гліцеролу у першій реакції.