
- •Лекція 1 Метаболізм ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, окиснення жирних кислот і гліцеролу. Метаболізм кетонових тіл План:
- •1.1 Біологічна роль, класифікація, будова та функції основних класів ліпідів. Жирно-кислотний склад ліпідів
- •I Прості ліпіди:
- •II Складні ліпіди:
- •Структура сфінгомієліну
- •Структура цераміду
- •Жирно-кислотний склад ліпідів
- •1.2 Основні шляхи внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів
- •1.3 Катаболізм триацилгліцеролів: послідовність реакцій, механізми регуляції активності триацилгліцеролліпази, нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.3.1 Послідовність реакцій ліполізу
- •1.3.2 Молекулярні механізми регуляції ліполізу
- •1.3.3 Нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.4 Окиснення жирних кислот: послідовність реакцій, енергетика процесу
- •1.4.1 Послідовність реакцій окиснення жирних кислот
- •(5) Тканинне дихання і окислювальне фосфорилювання
- •3 Ферментативні реакції b-окиснення жирних кислот
- •4 Результат 1-го циклу b-окиснення:
- •1.4.2 Енергетичний баланс b-окиснення жирних кислот
- •1.5 Окиснення ненасичених жирних кислот та жирних кислот із непарним числом атомів вуглецю
- •1.6 Метаболізм гліцеролу
- •1.7 Метаболізм кетонових тіл
- •2 Ацетил-КоА
- •Лекція 2 Біосинтез ліпідів. Метаболізм холестеролу. Транспорт, депонування, регуляція та порушення обміну ліпідів
- •2.1 Біосинтез вищих жирних кислот: метаболічні джерела, ферментативні реакції, регуляція синтезу. Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.1.1 Біосинтез жирних кислот
- •2 Послідовність реакцій синтезу насичених жирних кислот
- •3 Швидкість синтезу жирних кислот контролюється енергетичним станом клітини (співвідношенням атф/адф).
- •2.1.2 Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.2 Біосинтез триацилгліцеролів
- •2.3 Шляхи обміну фосфоліпідів
1.3.2 Молекулярні механізми регуляції ліполізу
Загальна швидкість ліполізу контролюється активністю ТАГ-ліпази - регуляторного ферменту, який каталізує найбільш повільну реакцію ліполізу. Регуляція активності ензиму відбувається через каскадний механізм за допомогою гормонів: адреналіну, глюкагону, інсуліну, соматотропіну (рис.2).
Активність двох останніх ензимів значно вища і залежить від концентрації відповідних субстратів реакцій.
(Е1)
– аденілатциклаза;
(
+)
(Е2)
- протеїн-кіназа;
ТАГ
ДАГ+ ЖК
(ЕЗ) - протеїнфосфатаза. ДАГ- ліпаза
МАГ + ЖК
МАГ- ліпаза
Гліцерол + ЖК
Рисунок 2 – Каскадна регуляція активності ТАГ-ліпази адипоцитів
Молекулярною основою регуляції активності ТАГ-ліпази адипоцитів є її ковалентна модифікація (обернене фосфорилю-вання-дефосфорилювання). Каталітично активною є фосфори-льована форма ТАГ-ліпази, дефосфорильована - неактивна.
1.3.3 Нейрогуморальна регуляція ліполізу
Катехоламіни (адреналін, норадреналін), глюкагон - активують ліполіз за рахунок стимуляції цАМФ-залежної каскадної системи і активації ТАГ-ліпази адипоцитів. Ліполітична дія катехоламінів реалізується при фізичному напруженні, стресі, зниженні температури навколишнього середовища. Дія глюкагону проявляється при зменшенні надходження глюкози через шлунково-кишковий тракт або посиленні використання її тканинами. За рахунок дії катехоламінів та глюкагону відбувається швидка активація ліполізу в жировій тканині та мобілізація НЕЖК, що забезпечує підвищені енергетичні потреби організму за умов стресу або голодування.
Інсулін інгібує ліполіз і вивільнення ЖК із адипоцитів за рахунок двох біохімічних механізмів:
а) зменшення концентрації цАМФ через активацію фосфодіесте-
рази цАМФ;
б) підвищення проникності мембран адипоцитів до глюкози, що
приводить до активації гліколізу і ліпогенезу з продуктів
метаболізму глюкози.
Соматотропін - активує ліполіз у жировій тканині при голодуванні за рахунок підвищення синтезу відповідних ферментних білків. Метаболічні ефекти соматотропіну розвиваються повільно.
Ліполіз в інших тканинах (м'язах, печінці) регулюється за подібними нейрогуморальними механізмами.
1.4 Окиснення жирних кислот: послідовність реакцій, енергетика процесу
У результаті ліполізу ТАГ, з жирової тканини вивільняються жирні кислоти і гліцерол. Гліцерол метаболізує у печінці, жирні кислоти окиснюються в різних тканинах з генерацією значної кількості АТФ.
1.4.1 Послідовність реакцій окиснення жирних кислот
Окиснення жирних кислот відбувається у матриксі мітохондрій у циклічному процесі, який має назву b-окиснення жирних кислот (окиснюється b-атом вуглецю жирної кислоти). Відбувається послідовне відщеплення від молекули насиченої жирної кислоти з парною кількістю атомів вуглецю двохвуглецевих фрагментів Ацетил – КоА (рис. 3).
(1) активація (2) транспорт (3) b-окиснення
ЖК
Ацил-КоА
Ацил-КоА
Ацетил-КоА
ФАДН2
і НАДН2
(4)
ЦЛК
Дихальний
ланцюг