
- •Лекція 1 Метаболізм ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, окиснення жирних кислот і гліцеролу. Метаболізм кетонових тіл План:
- •1.1 Біологічна роль, класифікація, будова та функції основних класів ліпідів. Жирно-кислотний склад ліпідів
- •I Прості ліпіди:
- •II Складні ліпіди:
- •Структура сфінгомієліну
- •Структура цераміду
- •Жирно-кислотний склад ліпідів
- •1.2 Основні шляхи внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів
- •1.3 Катаболізм триацилгліцеролів: послідовність реакцій, механізми регуляції активності триацилгліцеролліпази, нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.3.1 Послідовність реакцій ліполізу
- •1.3.2 Молекулярні механізми регуляції ліполізу
- •1.3.3 Нейрогуморальна регуляція ліполізу
- •1.4 Окиснення жирних кислот: послідовність реакцій, енергетика процесу
- •1.4.1 Послідовність реакцій окиснення жирних кислот
- •(5) Тканинне дихання і окислювальне фосфорилювання
- •3 Ферментативні реакції b-окиснення жирних кислот
- •4 Результат 1-го циклу b-окиснення:
- •1.4.2 Енергетичний баланс b-окиснення жирних кислот
- •1.5 Окиснення ненасичених жирних кислот та жирних кислот із непарним числом атомів вуглецю
- •1.6 Метаболізм гліцеролу
- •1.7 Метаболізм кетонових тіл
- •2 Ацетил-КоА
- •Лекція 2 Біосинтез ліпідів. Метаболізм холестеролу. Транспорт, депонування, регуляція та порушення обміну ліпідів
- •2.1 Біосинтез вищих жирних кислот: метаболічні джерела, ферментативні реакції, регуляція синтезу. Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.1.1 Біосинтез жирних кислот
- •2 Послідовність реакцій синтезу насичених жирних кислот
- •3 Швидкість синтезу жирних кислот контролюється енергетичним станом клітини (співвідношенням атф/адф).
- •2.1.2 Елонгація жирних кислот. Утворення моно- і поліненасичених жирних кислот
- •2.2 Біосинтез триацилгліцеролів
- •2.3 Шляхи обміну фосфоліпідів
2.2 Біосинтез триацилгліцеролів
Вільні жирні кислоти присутні у тканинах і плазмі крові у невеликій кількості завдяки швидкій утилізації на шляхах утворення триацилгліцеролів (ТАГ) та фосфоліпідів.
Синтез триацилгліцеролів відбувається з гліцеролу і жирних кислот (головним чином пальмітинової, стеаринової та олеїнової). Синтез жирів найбільш інтенсивно відбувається у печінці та жировій тканині, особливо при споживанні їжі з великим вмістом вуглеводів.
Для біосинтезу триацилгліцеролів у печінці використо-вуються жирні кислоти, що заново синтезуються з ацетил-КоА, або надходять у складі хіломікронів крові. Для синтезу необ-хідні активні форми жирних кислот – ацил-КоА, які утворю-ються під дією ацил-КоА-синтетаз у реакції:
R-СООН+АТФ + КоАSН → R-СО-S-КоА+АМФ + ФФн
ацил-КоА-синтетаза
Для біосинтезу ТАГ у тканинах потрібна активна форма гліцеролу – гліцерол-3-фосфат, який утворюється за рахунок двох механізмів:
а) у тканинах з високою активністю фермента гліцеролкінази (нирки, печінка, стінка кишечника), гліцерол фосфоррилюється з участю АТФ:
Н2С-ОН Н2С-ОН
│ Mg2+ │
НС-ОН + АТФ НС-ОН + АДФ
│Гліцеролкіназа
│
Н2С-ОН Н2С-ОРО3Н2
Гліцерол Гліцерол-3-фосфат
б) у тканинах з низькою активністю гліцеролкінази (жирова та м'язова тканини) гліцерол не використовується для синтезу гліцерол-3-фосфату. Останній утворюється з діоксиацетон-фосфату (ДАФ) – проміжного продукту гліколізу і глікогено-лізу. Активація гліколізу сприяє накопиченню ТАГ у жировій тканині. У випадку зниження вмісту глюкози у адипоцитах (голодування), утворюється незначна кількість гліцерол-3-фос-фату і жирні кислоти, які вивільнюються у процесі ліполізу, не
можуть бути використані на ресинтез ТАГ, вони виділяються у кров. Гліцерол-3-фосфат синтезується за участю цитозольної гліцерофосфатдегідрогенази:
СН2-ОН СН2-ОН
│ │
С=О + НАДН+Н+
СНОН
+ НАД+
│ Гліцеролфосфат- │
СН2ОРО3Н2 дегідрогеназа СН2ОРО3Н2
Діоксиацетонфосфат Гліцерол-3-фосфат
У печінці спостерігаються обидва шляхи утворення гліце-рол-3-фосфату - з ДАФ, тобто з вуглеводів, і з гліцеролу.
Гліцерол-3-фосфат послідовно ацилюється двома молекула-ми активної жирної кислоти з утворенням діацилгліцерол-3-фосфату (фосфатидної кислоти). Зазвичай у структуру ліпіду, що синтезується, включаються два різних залишки довголанцюгових жирних кислот. Реакції каталізують ферменти гліцеролфосфатацилтрансферази:
СН2-ОН СН2-О-СО-R1
│ R1-СО-S-КоА │
СНОН +
СНО-СО-R2
+ 2НS-КоА
│R2-СО-S-КоА
Гліцеролфосфат-
│
СН2ОРО3Н2 ацилтрансфераза СН2ОРО3Н2
Гліцерол-3-фосфат 1,2-диацилгліцерол-3-фосфат
(фосфатидна кислота)
Далі фосфатидна кислота гідролізується фосфатидат-фосфогідролазою (фосфатазою) до 1,2-диацилгліцеролу:
СН2-О-СО-R1 СН2-О-СО-R1
│ │
СН-О-СО-R2
+ Н2О
СНО-СО-R2
+ Рі
│ Фосфатидатфосфо- │
СН2-О-РО3Н2 гідролаза СН2ОН
Фосфатидна кислота 1,2-Диацилгліцерол
У наступній реакції 1,2-диацилгліцерол ацилюється третьою молекулою ацил-КоА за участю диацилгліцерол-ацилтранс-ферази з утворенням ТАГ:
СН2-О-СО-R1 СН2-О-СО-R1
│ │
СН-О-СО-R2
+ R3-СО-S-КоА
СН-О-СО-R2
+ НS-КоА
│Дигліцерид-ацил-
│
СН2-О-ОН трансфераза СН2-О-СО-R3
1,2-Диацилгліцерол Триацилгліцерол
Лише незначна кількість синтезованих ТАГ відкладається у печінці, основна їх частина переноситься до жирових депо й інших позапечінкових тканин за допомогою ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), які утворюються в ендоплазматичному ретикулюмі печінки.
Синтез ТАГ відбувається також у стінці тонкої кишки з β-моногліцеридів, які у великій кількості надходять із порожнини кішківника після гідролізу ліпідів їжі.
Гліцерофосфатний, дигідроксиацетонфосфатний, β-моноглі-церидний (моноацилгліцероловий) шляхи білсинтезу ТАГ наведені на рис. 13.