2. Конституційно-правове регулювання місцевого самоврядування в Україні. Основні конституційні засади місцевого самоврядування в Україні.

У відповідності з Конституцією України місцеве самоврядування в Україні має в основному ґрунтуватися на принципових засадах, що сформульовані в Європейській хартії про місцеве самоврядування та у Всесвітній декларації місцевого самоврядування.

На сьогоднішній день конституційні засади місцевого само­врядування в Україні найбільш повно втілені та розвинуті в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 4 Закону).

3. Система місцевого самоврядування в Україні; його правова, організаційна та матеріально-фінансова основи.

Відповідно до законодавства, Місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

В Конституції України (ст.140) та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст.6, 10) визначаються ті можливі організаційні форми, в яких має здійснюватися місцеве самоврядування.

У законодавстві України визначені правова, організаційна та матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування в Україні.

4. Гарантії місцевого самоврядування в Україні.

У ст. 145 Конституції встановлено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. У наведеній нормі встановлюється право місцевого самоврядування на судовий захист своїх законних прав та інтересів.

Передбачене Конституцією право органів місцевого самоврядування на захист своїх прав у судовому порядку є передусім важливим правовим засобом забезпечення виконання їх рішень, які відповідно до ст. 144 Конституції є обов'язковими на відповідній території.

Плани семінарських занять та методичні рекомендації до них

Метою семінарських занять є: навчити студентів аналізувати навчальну, наукову, публіцистичну літературу, правильно орієнтуватися в чинному конституційному законодавстві; прищепити навички і вміння правильно тлумачити і уміло застосовувати норми конституційного права в конкретних ситуаціях; всебічно аналізувати останні зміни та доповнення в чинному законодавстві, виробити навички публічно виступати, переконливо аргументуючи свої судження, висновки тощо.

Термін "семінар" від лат. seminarium, що дослівно означає "розсадник". Це вид навчальних занять, який полягає в обговоренні студентами, під керівництвом викладача, підготовлених ними доповідей і повідомлень з визначеної програмою курсу та планами семінарських занять тематики.

Активна участь студентів у семінарських заняттях сприяє поглибленню їх знань з питань, що охоплюються даним навчальним курсом. Поряд із тим, це сприяє виробленню у студентів навичок виступати перед аудиторією слухачів, вміння вести дискусії.

Підготовка до семінарських занять передбачає всебічне і глибоке розуміння та засвоєння змісту винесеної на заняття теми. Це вимагає, на основі вивчення, аналізу законодавства, опрацювання літературних джерел, матеріалів практики, з'ясувати суть поставлених питань і підготувати доповіді чи повідомлення по них. Для цього необхідно, крім вивчення студентами навчального матеріалу (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій), засвоїти відповідні положення Конституції України, відповідних законів України, інших нормативних актів конституційного законодавства. Останнє обумовлює потребу постійно слідкувати за змінами, що відбуваються у національному законодавстві, користуватися, при підготовці до семінарського заняття, такими офіційними виданнями органів державної влади України як: Відомості Верховної Ради, газети "Голос України", "Урядовий кур'єр", Вісник Конституційного Суду України тощо.

Важливо, щоб студент використовував і фактичні матеріали застосування на практиці норм конституційного права (напр., про вибори депутатів Рад; про проведення референдумів; про утворення державних органів, органів місцевого самоврядування, їх функціонування на практиці, про правові форми взаємовідносин між ними тощо).

Вивчаючи конституційне право України, студент має осмислити та засвоїти зміст кожної теми курсу, навчитися формулювати власні висновки та пропозиції щодо шляхів вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, що становлять предмет конституційного права. Тому, досягнення мети навчального курсу „конституційне право України” вимагає від студента-юриста ретельного ознайомлення і засвоєння теоретичних положень, що містяться у підручниках, навчальних посібниках, наукових працях - монографіях, наукових статтях, інших публікаціях (журнали, наукові збірники, матеріали науково-практичних конференцій, газети тощо), а також аналізує застосування відповідних норм чинного законодавства.

Висвітлюючи питання теми семінарського заняття, студент не повинен обмежуватися лише констатацією, простим наведенням, переліком відповідних положень нормативних актів, наукових праць тощо. При підготовці доповідей чи повідомлень необхідно намагатися узагальнювати добуті з різних джерел відомості, фактичні дані, намагатися робити власні висновки стосовно того, що є позитивним, а що - негативним, недосконалим у правовому регулюванні розглядуваних суспільних відносин. Спираючись на проведені узагальнення, зроблені висновки, студент повинен вчитися формулювати й обґрунтовувати свої пропозиції щодо шляхів вдосконалення відповідних положень нормативних актів, шляхів більш ефективного застосування їх на практиці. При цьому потрібно також висловлювати своє власне ставлення до положень, які висунуті в літературі різними авторами щодо питань розглядуваної теми.

Викладати матеріал необхідно логічно, послідовно, грамотно, чітко, дотримуючись вимог ораторського мистецтва.

Матеріали, що напрацьовані студентами при підготовці до семінарських занять, можуть бути використані при виконанні курсових, дипломних та інших робіт, при підготовці доповідей і повідомлень на засіданнях студентських наукових гуртків, на студентських наукових конференціях.

Оцінка виступів студентів на семінарських заняттях здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Непідготовленість студента до заняття, а також відсутність на занятті визначається як академічна заборгованість по відповідному модулю і вимагає індивідуального відпрацювання.