- •Передмова
- •Розділ І. Лінійна та векторна алгебра
- •§1.1. Матриці, дії над матрицями
- •§1.2. Визначники
- •§1.3. Ранг матриці та способи його обчислення
- •§ 1.4. Обернена матриця
- •§1.5. Системи лінійних рівнянь
- •§1.6. Вектори
- •§1.7. Власні числа та власні вектора
- •§1.8. Квадратичні форми
- •Розділ ІІ. Аналітична геометрія
- •§2.1. Прямокутні координати в просторі. Основні задачі
- •§2.2. Пряма лінія на площині
- •§2.3. Криві лінії другого порядку
- •§ 2.4. Задачі економічного змісту
- •§ 2.5. Площина та пряма в просторі
- •§ 2.6. Нерівності та їх геометричний зміст
- •§ 2.7. Поверхні другого порядку
- •Розділ ІІІ. Вступ до математичного аналізу
- •§4.6. Деякі основні теореми диференційного числення
- •§4.7. Економічний зміст похідної. Еластичність
- •§4.8. Дослідження функцій та побудова їх графіків
- •§5.1. Основні поняття
- •§5.2. Екстремум функції двох змінних
- •§5.3. Метод найменших квадратів
- •Розділ VI. Інтегральне числення
- •§ 6.2. Методи інтегрування
- •§ 6.4. Інтегрування тригонометричних виразів
- •§ 6.5. Інтегрування виразів, що містять ірраціональність
- •§6.8. Геометричні застосування визначенних інтегралів
- •§ 6.10. Наближені обчислення визначеного інтеграла
- •§ 6.11. Невласні інтеграли. Інтеграл ЕйлераAПуассона
- •§ 6.12. Поняття про подвійний інтеграл
- •Розділ VIІ. Диференційні рівняння
- •§ 7.1. Рівняння з відокремленими змінними
- •§ 7.2. Однорідні диференційні рівняння
- •§ 7.3. Лінійне диференціальне рівняння першого порядку
- •Розділ VІІІ. Ряди
- •§ 8.2. Ознаки збіжності рядів з додатними членами
- •§ 8.3. Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжність
- •§ 8.5. Розклад функцій в ряди Тейлора і Маклорена
- •§8.6. Застосування рядів до наближених обчислень
- •§8.7. Ряди Фур’є
- •Відповіді до задач та прикладів
- •Список використаної літератури
Розділ II. Аналітична геометрія
§ 2.7. Поверхні другого порядку
Означення. Поверхнею другого порядку називають геометрич+ не місце точок простору, декартові координати яких задовольняють рівнянню другого степеня.
2.7.1. Сфера та її рівняння
Сферою називається геометричне місце точок простору, рівновід+ далений від заданої точки+центра сфери.
Якщо центр сфери є точка С(a; b; c), а радіус R, тоді рівняння сфери буде:
(x – a)2 + (y – b)2 + (z – c)2 = R2. |
(2.43) |
Якщо центр сфери знаходиться в початку координат О(0; 0; 0) і радіус є R, тоді рівняння сфери буде:
x2 + y2 + z2 = R2.
2.7.2. Циліндричні поверхні
Поверхня називається циліндричною, якщо вона утворена пря+ мою (твірна), паралельною до заданої прямої а і яка проходить через задану лінію l (напрямна лінія). Приклад циліндричної лінії зобра+ жено на рис. 2.24.
Якщо твірна циліндричної поверхні паралельна осі Оz, а напрям+ на l лежить в площині хОу і задана рівнянням:
F (x, y) 0 |
|
|
|
a |
|
Z |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тоді рівняння циліндричної по+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
верхні буде: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F (x, y) 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z (/;/) |
|
|
|
|
|
O |
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рівняння F(x, z) = 0 визначає |
X |
|
циліндричну поверхню з твірною, |
||
|
||
що паралельна осі Оу, рівняння |
Рис. 2.24. |
|
|
155
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
F(y, z) = 0 — циліндричну поверхню з твірною, що паралельна осі Ох.
2.7.3. Циліндри другого порядку
Z а) Еліптичним циліндром називається поверхня (рис. 2.25), канонічне рівняння якої має вигляд
|
|
x2 |
y2 1. |
|
|
|
a2 |
b2 |
|
О |
|
Якщо а = b, то маємо круговий циліндр: |
||
Y |
х2 |
+ у2 = а2. |
|
|
|
|
|||
|
|
б) Гіперболічним циліндром називається |
||
|
|
поверхня, рівняння якої має вигляд (рис. 2.26): |
||
X |
|
x2 |
y2 |
|
Рис. 2.25. |
|
a2 |
b2 1. |
|
в) Параболічним циліндром на+ |
Z |
|
||
|
|
|||
зивається поверхня, |
канонічне |
|
|
|
рівняння якої має вигляд (рис. 2.27): |
|
|
||
у2 = 2pх. |
|
|
|
|
Z |
|
|
О |
X |
|
|
Y |
|
|
O |
|
|
|
|
X |
|
|
Рис. 2.26. |
|
|
|
|
|
|
Y |
2.7.4. Еліпсоїд |
|
|
|
|
|
|
||
|
Еліпсоїдом називається поверхня, канонічне |
|||
|
(найпростіше) рівняння якої має вигляд (рис. |
|||
Рис. 2.27. |
2.28): |
|
|
|
|
|
|
|
156
Розділ II. Аналітична геометрія
Z |
x |
2 |
y |
2 |
z |
2 |
1 |
|
|
|
|
||||
|
a2 |
b2 |
c2 |
|
|||
О |
Відрізки а, b, с — називаються |
півосями еліпсоїда.
Y
X
Рис. 2.28.
|
2.7.5. Гіперболоїди |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
а) Однопорожнинний гіперболоїд. |
|
|
|
||||||||||
|
Однопорожнинним гіперболоїдом (рис. 2.29) |
|
|
|||||||||||
називається поверхня, канонічне (найпростіше) |
|
|
||||||||||||
рівняння якої має вигляд: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Z |
|
|
x |
2 |
y |
2 |
z |
2 |
1. |
|
|
О |
|
|
|
|
|
|
|
|
X |
|
||||||
|
|
|
|
a2 |
b2 |
c2 |
|
|
|
|||||
|
|
|
б) Двохпорожнинний гіпер+ |
|
|
|||||||||
|
|
|
болоїд. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X |
О |
Y |
Двохпорожнинним гіпербо, |
Рис. 2.29. |
||||||||||
лоїдом |
(рис. 2.30) називається |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
поверхня, канонічне рівняння якої має вигляд: |
|||||||||||
|
Рис. 2.30. |
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
y2 |
z2 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a2 |
|
b2 |
c2 |
|
|
||
|
2.7.6. Параболоїди |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z |
|||
|
а) Еліптичним параболоїдом (рис. 2.31) нази+ |
|
||||||||||||
|
|
|
||||||||||||
вається поверхня, канонічне (найпростіше) рівнян+ |
|
|
||||||||||||
ня якої має вигляд: |
|
|
|
|
|
|
|
|
X |
О |
||||
|
|
|
x2 |
y2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
2z . |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
q |
|
|
|
|
|
Рис. 2.30. |
||||
|
|
|
p |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y
Y
157
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
б) Гіперболічним параболоїдом (рис. 2.32) називається поверх+ ня, канонічне (найпростіше) рівняння якої має вигляд:
x2 y2 2z . p q
Z
|
|
|
|
|
|
|
X |
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 2.32. |
|
|
|
2.7.7. Конічні поверхні |
Z |
|
||||||
Конічною поверхню називається повер+ |
|
|
||||||
хня, яка описана прямою, що проходить |
|
|
||||||
через точку – вершину конуса – і що пере+ |
|
|
||||||
тинає задану лінію – напрямну конуса. |
О |
Y |
||||||
Рівняння конуса (рис. 2.33) другого поряд+ |
||||||||
|
|
|||||||
ку має вигляд: |
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
y2 |
|
z2 |
0 . |
|
|
|
a2 |
b2 |
c2 |
X |
|
||||
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
Рис. 2.33. |
|
2.7.7. Поверхні обертання
Нехай в площині xOz задана лінія l, що має рівняння F(x, z) = 0. Тоді щоб одержати рівняння поверхні, що утворена обертанням лінії
158
Розділ II. Аналітична геометрія
l, що лежить в площині xOz навколо осі Ох, треба в рівняння цієї
лінії замінити z на ) y2 z2 . Шукане рівняння поверхні обертання
буде F(x, ) y2 z2 ) = 0.
Аналогічні правила будуть мати місце і по відношенню до повер+ хонь, які утворюються обертанням плоских ліній навколо інших координатних осей.
Приклади: 1) Рівняння поверхні, що утворюється обертанням
еліпса |
x2 |
|
z2 |
1 навколо осі Ох, буде |
x2 |
|
z2 |
y2 |
1 (еліпсоїд |
||||||||||||
a2 |
c2 |
a2 |
|
c2 |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
обертання). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
2) Рівняння поверхні, що утворюється обертанням гіперболи |
|||||||||||||||||||
|
x2 |
|
z2 |
1 навколо осі Ох буде |
x2 |
|
z2 y2 |
1, або |
y2 |
|
|
z2 |
|
x2 |
1 |
||||||
|
a2 |
c2 |
a2 |
c2 |
c2 |
c2 |
a2 |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(двохпорожнинний гіперболоїд).
2.7.8. Приклади розв’язання задач
Задача 2.126. Визначити координати центра сфери і її радіус
х2 + у2 + z2 – 6x + 8y + 10z + 25 = 0.
Розв’язок. Представимо задане рівняння в вигляді (2.43), для цього:
1)об’єднаємо в групи члени, які містять однойменні координати;
2)виділимо в групах повні квадрати (ми раніше так само визна+ чали координати центра кола і його радіус). Одержимо:
х2 – 6х + у2 + 8у + z2 + 10z + 25 = 0;
х2 – 2+3х + 32 – 32 + у2 + 2+4у + 42 – 42 + z2 + 25z + 52 – 52 +25= 0; (х – 3)2 – 9 + (у + 4)2 – 16 + (z + 5)2 – 25 + 25 = 0;
(х – 3)2 + (у + 4)2 + (z + 5)2 = 25.
Порівнюючи з (2.43), маємо а = 3, b = –4, с = –5, R2 = 25. Отже, центр сфери — точка С(3; –4; –5), радіус R = 5.
Задача 2.127. Еліпс з півосями 5 та 3 обертається навколо своєї великої осі, яка співпадає з початком координат. Скласти рівняння поверхні, що описує еліпс при обертанні.
Розв’язок. Складемо канонічне рівняння еліпса з центром в по+ чатку координат, який розміщений в площині yOz: а = 5, b = 3.
159
Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»
y2 |
z2 |
|
|||
|
|
|
|
|
1 |
25 |
|
9 |
|||
|
|
|
. |
||
|
|
|
|
|
|
x 0 |
|
|
Щоб одержати рівняння поверхні, яка утворена обертанням елі+ пса, що розміщений в площині yOz, навколо осі Оу, необхідно в
рівняння еліпса замінити z на ) x2 z2 . Одержуємо еліпсоїд обер+ тання, який витягнуто вздовж осі Оу:
y2 |
|
x2 |
z2 |
|
x2 |
|
y2 |
|
z2 |
|
|
|
|
|
1, або |
|
|
|
|
|
1. |
25 |
|
9 |
9 |
25 |
9 |
|||||
|
|
|
|
|
|
Задача 2.128. Скласти рівняння конуса з вершиною в початку координат і напрямною:
x2 y2 a2 ,
z c.
Розв’язок. Канонічні рівняння твірних, що проходять через вер+ шину О(0; 0; 0) конуса і точку (х; у; z) напрямної, будуть:
Xx Yy Zz .
Виключимо х, у, z із заданих рівнянь. Замінюючи z через с, виз+
начимо х і у із останніх двох рівнянь: x c Xz , y cYz .
Підставимо одержані значення х і у в перше рівняння напрямної, будемо мати:
|
c2 X 2 |
|
|
c2Y 2 |
a2 , або |
|
x |
2 y2 |
|
z2 |
|
0 . |
|
|
||||||
|
z2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
a2 |
c2 |
|
|
|
|||||||||||
|
|
z2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Задача 2.129. Які поверхні визначаються рівняннями: |
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
x2 |
z2 |
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
z2 |
|||||
1) x2 + z2 = 16; |
2) |
|
|
|
1; |
3) |
x = 2z2; |
4) |
|
|
|
1. |
||||||||
6 |
4 |
5 |
7 |
160
Розділ II. Аналітична геометрія
Розв’язок. Кожне із цих рівнянь містить тільки дві змінні х і z, та визначає на площині хОz криві: 1) коло; 2) еліпс; 3) параболу; 4) гі+ перболу.
В просторі ж кожне із них визначає циліндричну поверхню з твірними, що паралельні осі Оу, так як ці рівняння не містять змінної у. Напрямними цих циліндричних поверхонь являються вказані криві:
1) x2 + z2 = 16 — рівняння прямого кругового циліндра;
2)x2 z2 1 — рівняння еліптичного циліндра;
6 4
3)x = 2z2 — рівняння параболічного циліндра;
4) |
x2 |
|
z2 |
1 |
— рівняння гіперболічного циліндра. |
5 |
7 |
||||
|
|
|
|
Задача 2.130. Гіпербола з півосями 3 і 4 обертається навколо своєї уявної осі, яка співпадає з віссю Оz. Центр гіперболи співпадає з початком координат. Скласти рівняння поверхні, яку одержуємо при обертанні гіперболи.
Розв’язок. Складемо канонічне рівняння гіперболи з центром в початку координат, що знаходяться в площині yOz: а = 3; b = 4;
y2 |
|
z2 |
||||
|
|
|
|
|
1, |
|
9 |
16 |
|||||
|
|
|
x 0.
Щоб скласти рівняння поверхні, утвореної обертанням гіпербо+ ли, що знаходиться в площині yOz, навколо осі Oz, необхідно в рівнян+
ня гіперболи замість у підставити |
) |
x2 y2 : |
|
|
|
|||||
|
( x2 y2 )2 |
|
z2 |
1, |
або |
|
x2 y2 |
|
z2 |
1. |
9 |
|
9 |
|
|||||||
16 |
|
|
16 |
|
Отже, одержуємо однопорожнинний гіперболоїд обертання:
x2 |
y2 |
|
z2 |
||||
|
|
|
|
|
|
1. |
|
9 |
9 |
16 |
|||||
|
|
|
161