Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вища математика.pdf
Скачиваний:
124
Добавлен:
23.03.2015
Размер:
3.55 Mб
Скачать

Розділ II. Аналітична геометрія

§ 2.7. Поверхні другого порядку

Означення. Поверхнею другого порядку називають геометрич+ не місце точок простору, декартові координати яких задовольняють рівнянню другого степеня.

2.7.1. Сфера та її рівняння

Сферою називається геометричне місце точок простору, рівновід+ далений від заданої точки+центра сфери.

Якщо центр сфери є точка С(a; b; c), а радіус R, тоді рівняння сфери буде:

(x – a)2 + (y – b)2 + (z – c)2 = R2.

(2.43)

Якщо центр сфери знаходиться в початку координат О(0; 0; 0) і радіус є R, тоді рівняння сфери буде:

x2 + y2 + z2 = R2.

2.7.2. Циліндричні поверхні

Поверхня називається циліндричною, якщо вона утворена пря+ мою (твірна), паралельною до заданої прямої а і яка проходить через задану лінію l (напрямна лінія). Приклад циліндричної лінії зобра+ жено на рис. 2.24.

Якщо твірна циліндричної поверхні паралельна осі Оz, а напрям+ на l лежить в площині хОу і задана рівнянням:

F (x, y) 0

 

 

 

a

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тоді рівняння циліндричної по+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

верхні буде:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F (x, y) 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z (/;/)

 

 

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівняння F(x, z) = 0 визначає

X

циліндричну поверхню з твірною,

 

що паралельна осі Оу, рівняння

Рис. 2.24.

 

155

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

F(y, z) = 0 — циліндричну поверхню з твірною, що паралельна осі Ох.

2.7.3. Циліндри другого порядку

Z а) Еліптичним циліндром називається поверхня (рис. 2.25), канонічне рівняння якої має вигляд

 

 

x2

y2 1.

 

 

 

a2

b2

 

О

 

Якщо а = b, то маємо круговий циліндр:

Y

х2

+ у2 = а2.

 

 

 

 

 

б) Гіперболічним циліндром називається

 

 

поверхня, рівняння якої має вигляд (рис. 2.26):

X

 

x2

y2

 

Рис. 2.25.

 

a2

b2 1.

 

в) Параболічним циліндром на+

Z

 

 

 

зивається поверхня,

канонічне

 

 

рівняння якої має вигляд (рис. 2.27):

 

 

у2 = 2pх.

 

 

 

Z

 

 

О

X

 

 

Y

 

 

O

 

 

 

 

X

 

 

Рис. 2.26.

 

 

 

 

 

Y

2.7.4. Еліпсоїд

 

 

 

 

 

 

Еліпсоїдом називається поверхня, канонічне

 

(найпростіше) рівняння якої має вигляд (рис.

Рис. 2.27.

2.28):

 

 

 

 

 

 

 

156

Розділ II. Аналітична геометрія

Z

x

2

y

2

z

2

1

 

 

 

 

 

a2

b2

c2

 

О

Відрізки а, b, с — називаються

півосями еліпсоїда.

Y

X

Рис. 2.28.

 

2.7.5. Гіперболоїди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а) Однопорожнинний гіперболоїд.

 

 

 

 

Однопорожнинним гіперболоїдом (рис. 2.29)

 

 

називається поверхня, канонічне (найпростіше)

 

 

рівняння якої має вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

x

2

y

2

z

2

1.

 

 

О

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

a2

b2

c2

 

 

 

 

 

 

б) Двохпорожнинний гіпер+

 

 

 

 

 

болоїд.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

О

Y

Двохпорожнинним гіпербо,

Рис. 2.29.

лоїдом

(рис. 2.30) називається

 

 

 

 

 

 

 

 

поверхня, канонічне рівняння якої має вигляд:

 

Рис. 2.30.

 

 

 

 

 

 

x2

 

y2

z2 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

 

b2

c2

 

 

 

2.7.6. Параболоїди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z

 

а) Еліптичним параболоїдом (рис. 2.31) нази+

 

 

 

 

вається поверхня, канонічне (найпростіше) рівнян+

 

 

ня якої має вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

X

О

 

 

 

x2

y2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2z .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

q

 

 

 

 

 

Рис. 2.30.

 

 

 

p

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y

Y

157

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

б) Гіперболічним параболоїдом (рис. 2.32) називається поверх+ ня, канонічне (найпростіше) рівняння якої має вигляд:

x2 y2 2z . p q

Z

 

 

 

 

 

 

 

X

Y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.32.

 

 

2.7.7. Конічні поверхні

Z

 

Конічною поверхню називається повер+

 

 

хня, яка описана прямою, що проходить

 

 

через точку – вершину конуса – і що пере+

 

 

тинає задану лінію – напрямну конуса.

О

Y

Рівняння конуса (рис. 2.33) другого поряд+

 

 

ку має вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

y2

 

z2

0 .

 

 

a2

b2

c2

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.33.

 

2.7.7. Поверхні обертання

Нехай в площині xOz задана лінія l, що має рівняння F(x, z) = 0. Тоді щоб одержати рівняння поверхні, що утворена обертанням лінії

158

Розділ II. Аналітична геометрія

l, що лежить в площині xOz навколо осі Ох, треба в рівняння цієї

лінії замінити z на ) y2 z2 . Шукане рівняння поверхні обертання

буде F(x, ) y2 z2 ) = 0.

Аналогічні правила будуть мати місце і по відношенню до повер+ хонь, які утворюються обертанням плоских ліній навколо інших координатних осей.

Приклади: 1) Рівняння поверхні, що утворюється обертанням

еліпса

x2

 

z2

1 навколо осі Ох, буде

x2

 

z2

y2

1 (еліпсоїд

a2

c2

a2

 

c2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

обертання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) Рівняння поверхні, що утворюється обертанням гіперболи

 

x2

 

z2

1 навколо осі Ох буде

x2

 

z2 y2

1, або

y2

 

 

z2

 

x2

1

 

a2

c2

a2

c2

c2

c2

a2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(двохпорожнинний гіперболоїд).

2.7.8. Приклади розв’язання задач

Задача 2.126. Визначити координати центра сфери і її радіус

х2 + у2 + z2 6x + 8y + 10z + 25 = 0.

Розв’язок. Представимо задане рівняння в вигляді (2.43), для цього:

1)об’єднаємо в групи члени, які містять однойменні координати;

2)виділимо в групах повні квадрати (ми раніше так само визна+ чали координати центра кола і його радіус). Одержимо:

х2 6х + у2 + 8у + z2 + 10z + 25 = 0;

х2 2+3х + 32 32 + у2 + 2+4у + 42 – 42 + z2 + 25z + 52 – 52 +25= 0; (х – 3)2 9 + (у + 4)2 – 16 + (z + 5)2 – 25 + 25 = 0;

(х – 3)2 + (у + 4)2 + (z + 5)2 = 25.

Порівнюючи з (2.43), маємо а = 3, b = –4, с = –5, R2 = 25. Отже, центр сфери — точка С(3; –4; –5), радіус R = 5.

Задача 2.127. Еліпс з півосями 5 та 3 обертається навколо своєї великої осі, яка співпадає з початком координат. Скласти рівняння поверхні, що описує еліпс при обертанні.

Розв’язок. Складемо канонічне рівняння еліпса з центром в по+ чатку координат, який розміщений в площині yOz: а = 5, b = 3.

159

Клепко В.Ю., Голець В.Л. «Вища математика в прикладах і задачах»

y2

z2

 

 

 

 

 

 

1

25

 

9

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

x 0

 

 

Щоб одержати рівняння поверхні, яка утворена обертанням елі+ пса, що розміщений в площині yOz, навколо осі Оу, необхідно в

рівняння еліпса замінити z на ) x2 z2 . Одержуємо еліпсоїд обер+ тання, який витягнуто вздовж осі Оу:

y2

 

x2

z2

 

x2

 

y2

 

z2

 

 

 

 

1, або

 

 

 

 

 

1.

25

 

9

9

25

9

 

 

 

 

 

 

Задача 2.128. Скласти рівняння конуса з вершиною в початку координат і напрямною:

x2 y2 a2 ,

z c.

Розв’язок. Канонічні рівняння твірних, що проходять через вер+ шину О(0; 0; 0) конуса і точку (х; у; z) напрямної, будуть:

Xx Yy Zz .

Виключимо х, у, z із заданих рівнянь. Замінюючи z через с, виз+

начимо х і у із останніх двох рівнянь: x c Xz , y cYz .

Підставимо одержані значення х і у в перше рівняння напрямної, будемо мати:

 

c2 X 2

 

 

c2Y 2

a2 , або

 

x

2 y2

 

z2

 

0 .

 

 

 

z2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

c2

 

 

 

 

 

z2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 2.129. Які поверхні визначаються рівняннями:

 

 

 

 

 

 

 

x2

z2

 

 

 

 

 

 

 

x2

z2

1) x2 + z2 = 16;

2)

 

 

 

1;

3)

x = 2z2;

4)

 

 

 

1.

6

4

5

7

160

Розділ II. Аналітична геометрія

Розв’язок. Кожне із цих рівнянь містить тільки дві змінні х і z, та визначає на площині хОz криві: 1) коло; 2) еліпс; 3) параболу; 4) гі+ перболу.

В просторі ж кожне із них визначає циліндричну поверхню з твірними, що паралельні осі Оу, так як ці рівняння не містять змінної у. Напрямними цих циліндричних поверхонь являються вказані криві:

1) x2 + z2 = 16 — рівняння прямого кругового циліндра;

2)x2 z2 1 — рівняння еліптичного циліндра;

6 4

3)x = 2z2 — рівняння параболічного циліндра;

4)

x2

 

z2

1

— рівняння гіперболічного циліндра.

5

7

 

 

 

 

Задача 2.130. Гіпербола з півосями 3 і 4 обертається навколо своєї уявної осі, яка співпадає з віссю Оz. Центр гіперболи співпадає з початком координат. Скласти рівняння поверхні, яку одержуємо при обертанні гіперболи.

Розв’язок. Складемо канонічне рівняння гіперболи з центром в початку координат, що знаходяться в площині yOz: а = 3; b = 4;

y2

 

z2

 

 

 

 

 

1,

9

16

 

 

 

x 0.

Щоб скласти рівняння поверхні, утвореної обертанням гіпербо+ ли, що знаходиться в площині yOz, навколо осі Oz, необхідно в рівнян+

ня гіперболи замість у підставити

)

x2 y2 :

 

 

 

 

( x2 y2 )2

 

z2

1,

або

 

x2 y2

 

z2

1.

9

 

9

 

16

 

 

16

 

Отже, одержуємо однопорожнинний гіперболоїд обертання:

x2

y2

 

z2

 

 

 

 

 

 

1.

9

9

16

 

 

 

161