• Ось вигляд таємничого феномена конфлікту з поділом на елементи:
І
І знищення
І розрив зв'язку у
[ультиматум S&
1 аналіз У^Ф
І - - Х4у
[третейський суд /:л>
1 Компроміс Уяу
| ніжність /<$*
гумор /<&
3. Психологія навчання
ЮЗ
▲ Поясніть сутність педагогічного конфлікту, аналізуючи харак теристику, яку дали такому виду конфлікту Лукашонок О.Н. та Щур- кова Н.Е. в роботі „Конфліктологічний етюд для учителя" (М., 1998).
„Педагогічний конфлікт - завдяки тому, що його проводить педагог-психолог, стає додатковим і дуже сильним чинником розвитку для дитини, допомагає їй побачити можливість навчитися там, де знаходяться її особисті інтереси. Забігати подумки вперед в ситуації взаємовідносин з людьми, примушуючи дитину шукати невідоме їй вирішення в гострій ситуації, а це означає, творити поведінку..." (с. 54).
▲ Подивіться на малюнок, який демонструє широкий спосіб роз в'язання конфліктів. Як їхнє використання пов'язане зі зростанням міри напруги та зменшенням поваги людей один до одного.
Зазначте, які способи розв'язання конфлікту не повинен використовувати педагог?
▲ Поясніть операції, які полягають в тому, щоб показати дитині два плани інтересу: і ситуативний, і розвитку:
Потрібно оголосити ситуативний інтерес дитини: „Я розумію, що ти зараз хочеш..."
Довести до логічного кінця передбачення результату: „...але тоді ти... (можливий результат)".
Спроектувати його інтерес на взаємини з людьми [121; 62].
▲ Поясніть, як ви зрозуміли таку професійну хитрість. „...Професійна хитрість полягає у тому, щоб спочатку підняти учня
до рівня „рівного", потім показати йому можливий шлях виходу із зіткнення, далі ініціювати його активність і визначати його достатній вихід із суперечності. А самому залишитися в тіні..." [121; 63].
▲ Вчителі часто інтуїтивно виділяють дітей, взаємини з якими можуть бути ускладненими. Сьогодні модно говорити про таких дітей як про „групу ризику". До таких дітей належать:
злі (роздратовані, із зухвалою поведінкою);
аморальні (задля потреби у власному задоволенні готові „принести у жертву" інших);
104
Педагогічна психологія: Практикум
*'* - жорстокі;
нерозумні (роблять неправильні, примітивні узагальнення; реакції не адекватні до ситуацій);
самовпевнені (вважають себе завжди правими).
Крім цих „конфліктних", виділяють дітей, які важко піддаються управлінню: -безпомічні;
ліниві;
ухиляються від усього, що пропонує вчитель;
нечутливі (їх не цікавлять проблеми, турботи інших);
консерватори (не бажають змін, а при їхньому виникненні займають захисну позицію);
залякані (весь час чогось бояться і цим обмежують свої можливості); (за Вудхоком та Френсісом).
М.М. Рибакова виділяє такі типи „небезпечних" дітей:
незалежні, дуже самостійні, які не бояться виказувати своєї точки зору;
особливо чутливі до взаємин між людьми (загострено реагують на випади до себе та інших);
дуже розумні та ерудовані -вони критично оцінюють шкільні програми, дозволяють собі скепсис, іронію у ставленні до висловлювань вчителя;
зі слабкими розумовими здібностями;
відсутність успіхів в учінні намагаються компенсувати за допомогою кулака;
неприємні для однолітків -через зовнішні особливості, риси характеру (наприклад, дуже замкнуті);
з вибірковою негативною поведінкою до окремих вчителів (часто без причини; антипатія може пояснюватися глибоко прихованими чинниками);
особливо пристрасні до чогось (до виду спорту, предмета тощо);
з яскраво вираженими індивідуальними особливостями (недовірливість, сором'язливість та інші);
з раннім виявом дорослих форм поведінки (зовнішній вигляд, манери, ставлення);
діти вчителів, які працюють у школі.
Самі вчителі говорять, що кожний з таких учнів має викликати в учителя сигнал „Увага! Обережно! Не поспішайте з реплікою, відповідно, з рішенням".
• Подумайте, як ви будете намагатись спілкуватися з такими учнями, щоб уникнути конфліктів?
3. Психологія навчання
105
▲ Подумайте над списком „важких" дітей і рекомендацій поведінки для вчителя, які сформулював Я. Молчанов -вчитель 44-тої Воронезької школи, поясніть, як ви їх розумієте:
„Перший закон: знай добре учня; ймовірність конфлікту з ним пропорційна твоєму незнанню.
Другий закон: пам'ятай, що учень часто працює на публіку.
Наслідок перший: не виставляй учня у невигідному світлі перед друзями.
Наслідок другий: розмовляючи (з'ясовуючи взаємини) в класі з од ним, ти розмовляєш з усіма. v
Третій закон: ти, вчитель, старший і досвідченіший; якщо є можливість, не втрать у зіткненні почуття власної гідності, витримай —стримайся.
Наслідок перший: дитина є дитина, вона реагує як дитина, ти -доросла людина, реагуй як дорослий.
Наслідок другий: не чекай, що учень буде тобою, він -не ти; у нього своя версія, він непередбачуваний, не чекай, що він поведе себе так, як повів би на його місці ти сам або інша дитина.
Наслідок третій: не стався до нього як до дитини, особливо починаючи з п'ятого класу.
Закон четвертий: не затягуй конфлікт, намагайся розв'язати його якнайшвидше. Тривалість конфлікту пропорційна труднощам його розв'язання.
Поправка перша: інколи „розв'язанням" конфлікту є нічого не починати -залишити все як є.
Поправка друга: інколи „рішення" —сам конфлікт.
Закон п'ятий, головний: абсолютно правильних і загальноприйнятих законів у педагогіці нема. Є совість, інтуїція та досвід, які підказують інше рішення - порушуй закон." [121, с 154].
Поміркуйте над рекомендаціями, чи згідні ви з ними? Запропонуйте свої варіанти реакції:
„Бешкетники середньої активності, не особливо образливі, люблять повеселитися, не можуть вчасно зупинитись. Інколи можна сказати їм щось образливе (на думку учня). Якщо такий учень образився, обов'язково на перерві скажи йому по-дружньому, ніжно: „не ображайся, ти ж мені заважав: вибач, я не хотів тебе образити".
„Підпільники (вредні). Ті, хто, намагаючись бути непоміченим, заважають на уроці.... Краще з такими поговорити наодинці. Показати їм: я все помічаю, бачу. Але „не знищувати морально". Дати шанс. Всупереч собі виголосити високу думку про них (згідно з золотим правилом педагогіки: людина буде такою, якою її хочуть бачити інші).
106
Педагогічна психологія: Практикум
Горді. Діти з загостреним почуттям власної гідності.... Будьте з ними дуже уважні, обережні. Вони переважно лідери в класі.
Задаваки. Це зазвичай діти з інтелігентних сімей, які претендують на деяку інтелігентну вибірковість.
...Потрібна сумісна робота під гаслом: „ти хороший, але не кращий за інших". Залежно від того, чи образливий такий учень, можна спробувати діяти від „посадити у калюжу" до „показати свою компетентність" (розвинути і продовжити підготовлену таким учнем інформацію, дати кваліфікований аналіз його відповіді, письмової роботи).
Тихенькі. Небезпечні тим, що в конкретний момент... вибухають... Ні в якому випадку не йдіть на поводу у класу, не виказуйте їм менше поваги. Ваше ставлення до них повинно підтримувати їхню віру в себе і бути зразком для класу.
Найважчі -грубіяни, хами. Тут потрібен індивідуальний підхід. Чиюсь грубість можна перемогти м'якістю і ніжністю, особливо це добре виходить у жінок. Інколи хамство губиться перед твердістю та достоїнством. Краще з такими учнями зійтися в неформальних умовах: у поході, в підготовці вечора... [121, с 236].
А Вчителеві доводиться тушити конфлікти, які виникають між учнями. Психолог А.Б. Добрович радить використовувати різні способи погашення конфліктів.
Вчителі часто користуються прямими методами погашення конфліктів: „бесіда", „розбір" на зборах; санкції тощо.
А Наведіть приклади використання вчителем цих методів.
А Як стверджують психологи, цікавіше та ефективніше використовувати опосередковані методи.
„Вихід почуттів". Дозвольте „ображеному" (а насправді він таким може і не бути) виказати все, що він хоче, не перебиваючи його. Але краще це зробити не відразу на уроці, а перенести цю розмову на по-заурочний час.
Коли все учень розповість, він і сам у своїй поведінці може побачити помилки.
Емоційне відшкодування. Покажіть учневі, що ви розумієте його стан. Цим ви відшкодуєте емоційний стрес цього учня. Похваліть такими словами: „Ви взагалі людина тонка, загострено сприймаєте поезію. Як це ви могли бути грубим і жорстоким у конфлікті з Анатолієм?"
„У тебе, Ніно, чудові очі, добра усмішка. Якщо б ти бачила себе в той момент, коли ображала Таню! Сердитість нікому не пасує, а тобі -особливо".
3. Психологія навчання
Ю7
Авторитетний третій. Інколи розв'язання конфлікту потребує третьої особи. Треба знайти третю особу, яка розумно і дуже обережно „подасть" схвалення, оцінку одного учасника конфлікту про іншого.
▲ Наведіть свої приклади використання цих способів, пов'язуючи з навчанням на уроках.
А Як ви розумієте таке правило впливу на людей Д. Карнегі: „Створюйте враження, що помилку, яку ви хочете бачити виправленою, легко виправити; робіть так, щоб те, до чого Ви спонукаєте людей, здавалося їм неважким".
▲ Чи можна використати це правило Карнегі як спосіб впливу на учнів на уроці?
Подумайте і наведіть приклади, як Ви б могли використати це правило на уроці з метою розв'язання конфлікту.
А Обґрунтуйте такий приклад і дайте відповідь на питання: „Яке правило впливу на учнів використав учитель?"
„За першою партою сидить Лукін. Зовні виглядає як бандит. Сидить і б'є себе по руці залізною лінійкою. Відбираю лінійку. Лукіну хтось дає другу, дерев'яну, Лукін її міцно тримає. Виголошую фразу, яку сам придумав: „Кутузовсказав, що зайва впертість у неправильних намірах через власні амбіції є першою ознакою обмеженості".
Лукін не зрозумів, але не хотів виглядати дурнем, адже програвати і відступати не в його стилі. Тож він почав коментувати моє пояснення теми „за принципом знайомих слів". Учитель :"Розглянемо три біти". Лукін: „А чому б не розглянути п'ять?"
Через деякий час зауважую, що мені подобається в Лукіні його допитливий розум, бажання проникнути в нове, адже знання не головне, головне -бажання зрозуміти, прагнення самостійно осмислити.
Лукін замовкає, схиливши голову, обертається не без гордості на клас -сидить на першій парті. Його перший раз за дев'ять років похвалили [238, 138].
▲ Для успішного розв'язання конфліктів учителю потрібно знати тенденції свого спілкування. Пропонуємо вам тест для самоперевірки „Тактика взаємодії „(з книги А.А. Криуліної).
А Оберіть у кожному твердженні варіант „а" або „б".
1.а) Зазвичай я наполегливо добиваюсь свого.
б) Переважно я намагаюсь знайти точки зіткнення.
2.а) Я намагаюсь уникнути неприємностей.
б) Вважаю, що, коли доведеш те, у чому вважаєш себе правим, на дискомфорт уваги звертати не треба;
3.а) Мені неприємно відмовлятися від своєї точки зору.
108
Педагогічна психологія: Практикум
б) Я завжди намагаюсь ввійти у становище іншої людини.
4.а) Думаю, не варто хвилюватися через суперечності з іншими людьми. і
б) Розбіжності завжди хвилюють мене.
5.а) Я намагаюсь заспокоїти іншого і зберегти взаємини.
б) Я вважаю, що завжди необхідно доводити свою точку зору.
6.а) Вважаю, що завжди необхідно шукати спільні точки зору, б) Думаю, що необхідно прагнути до здійснення своїх задумів.
7.а) Я зазвичай повідомляю свою точку зору, прошу людей ви словлюватися.
б) Я вважаю, що краще демонструвати переваги своєї точки зору.
8.а) Я зазвичай намагаюсь переконати інших людей.
б) Часто я намагаюсь зрозуміти точку зору інших людей.
9.а) Я завжди схиляюсь до прямого обговорення проблеми, б) Бесідуючи, я стежу за розвитком думки співбесідника.
10.а) Я зазвичай відстоюю свою позицію.
б) Якщо мене переконають, я змінюю свою позицію.
Опрацювання результатів:
П= 1-а; 2-б; 3-а, 4-а, 5-6, 6-6, 7-6, 8-а, 9-а,10-а.
С= 1Б; 2 -а, 3 -б, 4 -б, 5 -а, 6 -а, 7 -а, 8 -б, 9 -б, 10 -б.
Підраховуйте кількість збігів з П (протидіяння) і С(співробітництво).
Оцініть ступінь вираженості тенденцій.
А Знайдіть способи успішного розв'язання педагогічних ситуацій та дайте практичне обґрунтування:
Молода вчителька вперше увійшла в 6-йклас, побачила, що діти вітають її, стоячи на стільцях. Ситуація розгубленості тривала декілька секунд...
Вчитель приходить у клас, учнів нема, всі вони залізли під столи. Потім з посмішкою звідти виповзають. Пройшло 2хвилини уроку.
Вчителька входить у клас на урок. У 8-мукласі за байдужість до фізики вчительку діти прозвали „оселедець". Ввійшовши у клас, вона помітила, що на дошці намальовано рибу...
4.7-й клас. Урок історії. Вчитель розповідає про російсько-турецьку війну, події показує на карті. У цей час до ніг вчителя падає паперовий літак. Учні чекають відповідної реакції вчителя. Але вчитель, нахилившись, бере літак і...
5. Ввійшовши у клас на урок, я виявила на дошці карикатуру на себе. Діти чекали, що зірвуть урок. Думали, що буду шукати винного, читати нотації і т.д.,але я...
3. Психологія навчання
109
Поміркуйте над „Кодексом" поведінки вчителя у конфлікті (Психологія розвитку. Кіровоград, 1999). Поясніть, як Ви зрозуміли його положення:
Поведінка, яка приводить до вирішення конфлікту
Поведінка, яка призводить до поглиблення конфлікту
1. Адекватність сприйняття конфлікту
1. Ілюзія власного благородства
2. Конкретність суджень
2. Узагальненість, акцентуація уваги на недоліках та помилках, що були раніше
3. Обґрунтування, аргументація конкретного факту
3. Типовість тверджень
4. Відкритість висловів, розмова на чистоту (в очі, а не поза очима)
4. Відчуженість, відмова розмовляти, прагнення принизити іншого
5. Прагнення зрозуміти позицію іншого
5. Зациклювання на одному факті
6. Використання перевірених фактів та аргументів
6. Використання чуток, пліток
і7. Чесна суперечка двох людей з приводу конкретного факту
7. Перехід в суперечці на друзів, рідних, знайомих
8. Уміння вчасно зупинитись
8. Невміння зупинитись
9. Людина усвідомлює закон бумеранга
9. Людина використовує закон бумеранга, виявляє дратівливість
10. Локальне розв'язання конфлікту
10. Обговорення конфлікту
11. Здатність до рефлексії (уміння подивитись на себе з боку)
11. Центрація на себе (мої бажання найголовніші)
12. Перенесення розмови на потім
12. Все розв'язується тепер
13. Здатність замовкнути, не відповідати на погрозу
13. Радість перемоги, яка з часом 'виявляється у впевненості учасника у власній правоті
А Прийоми, які роблять навчання на уроці активним: Вчений Л.М. Фрідман наводить дані опитування учнів (500 осіб): про що думали, чим займались під час відповідей однокласників? Стежили за відповіддю біля 15% учнів, більше половини (майже 54%) думали про різне, але не про предмет.
А Що робити, щоб привернути до уроку ці 54%.
1 10
Педагогічна психологія: Практикум
А Психологічно обґрунтуйте доцільність використання на уроці такої „незвичайної ситуації" (А. Гін):
А Вчитель біології: „Уявімо собі, що ми в космічному кораблі прилетіли на невідому планету далекої галактики. Там всі умови -як на Землі, тільки сила тяжіння менша. Які там будуть тварини?"
▲ Поясніть психологічну доцільність використання таких прийомів:
А 1.Вчитель: „Слухайте уважно -це вам корисно".
Запропонуйте альтернативний прийом.
2.Вчитель фізики: „Чи легко зламати яєчну шкарлупу?" „Скільки важить вода у перекинутому стакані?"
„Чи завжди кип'яток гарячий?"
„Чи можна закип'ятити воду снігом?"
3.Вчитель-філолог: „У чому полягає схожість дієприкметника і прикметника?"
„А чим ці частини мови відрізняються?"
4. Вчитель зарубіжної літератури:
а) „Чому споглядання неба Аустерлиця так сильно вплинуло на внутрішній світ князя Андрія? Чому це небо згадувалось йому у най важчі хвилини його життя?" (Л.М. Толстой);
б) Наприклад,... Пушкін думає про те, як могло б скластися життя Ленського, якби він передчасно не загинув". Можливо, Ленський став би великим поетом, а можливо, -занепалим поміщиком у стьобаному халаті. Яка з цих можливостей більш вірогідна? Чому?".
Вчитель математики при розв'язанні геометричних задач „на доведення", у яких роль невідомого відіграє не математична істина, а той шлях, який веде до її знаходження, пропонує учням „довести по-іншому".
Часто вчителі з різних предметів пропонують учням виправляти чиїсь логічні, фактичні, стилістичні помилки. У чому полягає психологічна доцільність цієї роботи?
Вчитель літератури пропонує кожному учневі обрати вірш, який найбільше сподобався, і вивчити напам'ять. Що важливо у цьому прийомі?
8.а) Вчитель-філолог, починаючи курс орфографії, використала оповідання про подорож у казкове місто, у якому нема ніяких правил правопису і мешканці пишуть слова так, як чують. На перший погляд, це місто нічим не відрізняється від інших міст. Але поступово стає зро зуміло, що в цьому місті злочинність вища, і нещасних випадків біль ше, багато лиха через відсутність єдиних твердих правил правопису.
3. Психологія навчання
111
б) Вчитель-філолог використала прийом комічного ефекту незнання, ефект неправильно поставленої коми, наприклад: „Я підійшов до воріт з гучним гавкотінням, назустріч мені вибіг Барбос", ефект неправильно приєднаного додаткового речення: „Кіт заліз під будинок, який вкрав ковбасу".
9.Перед введенням нової теми вчителі проводять коротку бесіду У якому випадку вона буде цікавою і результативною?
10.Учитель математики використав прийом варіювання несуттє вих ознак матеріалу У чому полягає доцільність цього прийому?
а) Задача: знайти у трикутнику сторону, яка лежить напроти пря мого кута. Один з вчителів замість звичних символів ABC,OMK,що означають вершини, використовував букви, які в сумі читалися як ім'я: Оля, Аня.Уявляєте, скільки емоцій в учнів, коли, наприклад, „Сума кутів Ірини дорівнює...", або „Довжина сторін Петра...".
б) Завдання: знайти (підкреслити) підмет. Подано речення: „Три сміливі звіролови сиділи під кущем, а хтось на березі помахував хвос том". „Хто підняв меч від меча і загине". „Наше місто прикрашає зе лений парк". Кожне речення „з сюрпризом". В одному підмет скла дається з двох слів, в другому виражене скромним займенником, в останньому реченні взагалі не зрозумієш з першого погляду, хто кого прикрашає, „парк" чи „місто" підмет.
11.На уроках у початкових класах вчителі часто практикують пе реказ „близько до тексту". Але відомі і нині види переказу, наприклад, вибірковий переказ, стислий переказ, творчий (зі зміною образу, від імені героя) - з життя тощо.
З якою метою вчитель може використовувати ці види переказу?
Прийом спростовування правил, теорій, висновків, які вчитель давав під час пояснення нового матеріалу.
Завжди згадуємо Л. Толстого,який пропонував своїм учням змагання „Хто краще опише наших? І я з вами".
У сучасній школі є великий досвід проведення змагань, починаючи з форми оцінювання знань до конкурсів: КВК, „Поля чудес", „Щасливого випадку", „Зіркового часу".
Шаталівські учні виконували завдання від звичайних різносклад-них карток-завдань до ігрових різноскладних (але індивідуальних). Шаталовдавав завдання з географії: відзначати температуру повітря у Празі, Парижі, Києві, Іркутську і т.д.(у кожного своє місто) (241, с 90).
16....як робить Ільїн на уроках по Чехову -кожний обирає, яке оповідання письменника буде коментувати. Шаталов дає можливість учням обрати серед десятків задач...
пир,щ.і..щі,,,,NfiIMWf,F,IMніМІЛІЦІЇ ІЩИ)ІЦ,Щ■
1 12
Педагогічна психологія: Практикум
* Принципова орієнтація на вибір учня, про що вона дає змогу педагогові довідатися про учня (особистісно та в плані засвоєння теми)?
Між розв'язуванням задач вчитель просить учнів пояснити значення, як він їх називає, „парних іноземців" -іноземних слів (альянс, мізантроп тощо). Попередньо він вивішував списки таких слів.
На першому уроці, коли діти втомилися, вчитель „раптом" каже: „Ось я все думаю: дорослий і дитина сіли в човен і поїхали ловити рибу. Дорослий сказав: „Ти мені син, але я тобі не батько".
Хто ж він для дитини?
19.Дати завдання учням прорецензувати відповідь товариша. Поясніть значущість цього та інших прийомів. Чи є в них фасилі-
таторська ідея?
У Шаталова:сильні учні -консультанти. Після важкого завдання -підсідають до слабких, щоб відтворити для них розв'язання проаналізованої задачі.
У відомого педагога Ільїна: взаєморецензії на твір. Взаємоперевірка за алгоритмом. Алгоритм утворюється так: перше, що оцінюємо, - наявність або відсутність „несенітниці"; враховуємо, що аналізувати - це пояснювати, а не переказувати; далі - де немає головної думки, там нема і не може бути правильного відбору матеріалу; тільки потім - відзначаємо помилки: ч.р. - червоний рядок, н.с. - неточне слово, р.п. - різкий перехід, ф.п. - фактична помилка тощо.
Колективний спосіб навчання означає домінування колективної форми, що дає можливість учасникам працювати в одному темпі. Значущість колективного способу полягає у тому, що кожна дитина, рухаючись у своєму темпі, бере на себе функції вчителя і контролера дитини, яка відстає від неї.
Як виконання цих функцій вплине на психічний розвиток учасників колективного способу навчання.
Поясніть значущість використання для відповіді на запитання картки, один бік якої зелений, а другий -червоний. Зелений, якщо „знаю", „червоний" -„не знаю".
Поясніть, навіщо і коли упродовж уроку вчителі використовують ефективну цитату?
Яке значення для засвоєння знань учнями має кінець уроку? Майстри педагогічної справи пропонують розрізняти „задушевний" і „патетичний" кінець уроку або пояснення.
Ось приклад „патетичного": „І як Пушкін був добрим і світлим генієм російської поезії (Антокольський), її веселою і мудрою посмішкою (Ахмадуліна), як Лєрмонтов був трагічною і гіркою її сторінкою,
3. Психологія навчання
1 13
так Некрасов став її болем, оголеним нервом, кривавим, оголеним „пораненим серцем" (Достоєвський).
26. Варіантом фіналу уроку (або пояснення) може бути „кільце". Сутність цього прийому полягає у тому, щоб пов'язати між собою по чаток уроку і кінець (пояснення).
Яка психологічна необхідність цього зв'язку? Чи не буде це простим повторенням того, що вже було сказано на початку пояснення?
27.Домашні завдання: Поясніть психологічну доцільність поло жень пам'ятки про домашні завдання:
Домашні завдання потрібні не для поточного контролю, а для розвитку вміння самостійно працювати та для „вирівнювання". (Приклади: заперечити положення, вироблене вчителем; порівняти точки зору тощо).
Домашні завдання треба давати рівномірно.
Якщо можливо, знімайте „пресинг" обов'язкових домашніх завдань.
Домашнє завдання обов'язково треба перевірити.
Не давайте письмових завдань, якщо можна їх виконати усно [111; 228]. .
Організація класу: Поясніть сутність порад, що стосуються організації класу, та спробуйте навести приклади:
Намагайтеся встановити атмосферу взаємоповаги на своїх уроках.
Заохочуйте учнів до організації процесу навчання („рольова участь" у навчальному процесі).
Урахування „дрібниць": освітленість, підвищення голосу, бар'єри тощо.
Звертайте особливу увагу на свою міміку, жести, голос -тренуйтеся, якщо відчуваєте тут слабинку [111; 235].
А Викладач звертається до студентів:
Тренування можна розпочати з простих вправ, запропонованих Д. Карнегі:
Акцентуйте. Вимовляйте будь-яке речення рівним монотонним голосом. Для прикладу Д. Карнегі бере слова Наполеона: „Япрогресував у всьому, за що я брався, тому що я цього хотів...". А тепер акцентуйте важливі слова або ті, що вам здаються важливими (прогресував, хотів).
Змінюйте тон голосу: то підвищуйте, то понижуйте його... Спочатку монотонно: „У мене є тільки одна перевага -я ніколи не впадаю у відчай". А тепер повторюйте речення, але другу частину (після
1 14
Педагогічна психологія: Практикум
тире) —значно понизивши тон (можна майже пошепки). Раптово змінюючи тон, ми домагаємося виділення на загальному фоні. Фразу і слова не просто слухатимуть, а й краще запам'ятають.
3.Змінюйте темп мовлення, вимовляючи швидко не дуже важли ві слова і повільніше -важливі. Наприклад, як ілюструє це правило Д. Карнегі:
„Вимовляйте швидко і зневажливо „ЗО мільйонів доларів", ніби сума невелика, а тепер повільно, з „почуттям" великої суми „ЗО тисяч доларів": і вам, і слухачам буде здаватися, що ЗО тисяч більше, ніж ЗО мільйонів".
4.Зробіть паузу до і після важливих думок. Приклад Карнегі. Без паузи: „Велика американська пустеля знаходиться не в Айдахо,Нью- Мехіко чи Арізоні. Вона знаходиться під капелюхом середньої люди ни. Велика американська пустеля -це радше розумова, ніж натураль на пустеля".
А тепер вимовляйте, роблячи паузу перед „вона", перед „під капелюхом", перед „це радше", перед „ніж", і Ви побачите, як заграє фраза, яким великим значенням наповниться [111; 234-235].
29. Аналіз і оцінка фрагментів уроків з української мови (7клас. Л.М. Златів, В.Я. Мельничайко, 2003рік)
Урок 1. „Мова -скарбниця духовності народу"
А. Після вступного слова вчитель пропонує учням записати під диктовку:
1.Найбільше і найдорожче добро в кожного народу -це його мова, ота схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ скла дає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування.
(Панас Мирний)
2.Покоління народу проходять одне за другим, але результати жит тя кожного покоління залишаються у мові -як спадок нащадкам. У скарбницю рідного слова складає одне покоління за другим плоди гли боких сердечних порухів, плоди історичних подій, вірування, погля ди, сліди пережитого горя і пережитої радості, словом, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові. Мова є найбільш живий, найбільш різноманітний і міцний зв'язок, що з'єднує минулі, сучасні і прийдешні покоління народу в одне велике, історич не живе ціле. Вона не тільки виражає собою життєвість народу, але є, власне, саме це життя, коли зникає мова -немає більше народу!
(К. Ушинський) Б. Оцініть розвивальну значущість аналізу змісту записаних уривків, здійсненого учнями за такими питаннями:
3. Психологія навчання
115
1. У записаних уривках вкажіть речення, зміст яких збігається. Про що це свідчить? Коротко сформулюйте спільну в обох авторів
думку.
Яку ще тезу можна сформулювати на основі другого уривка? Зачитайте речення, в якому найбільш чітко висловлено думку про роль мови в житті народу.
Своїми словами перекажіть зміст другого уривка.
В. Оцініть розвивальний вплив запропонованого вчителем такого виду роботи на уроці, як читання уривків із поетичних творів про мову.
Учні згадують висловлювання поетів про мову.
Кілька учнів читають заздалегідь підготовлені уривки з віршів. Наприклад:
О слово рідне, орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам'ятно забутий. (О.Олесь) Мова наша, мова -Літ минулих повість, Вічно юна мудрість, Сива наша совість. Як вогонь у серці, Я несу в майбутнє Невгасиму мову, Слово незабутнє.
(Ю. Рибчинський)
Які психічні функції розвиваються в учнів під впливом цього виду роботи?
Яке ставлення до рідної мови, які переживання, почуття формуються в учнів під впливом цього виду роботи?
ЗО. Урок 2. Найважливіші правила вживання розділових знаків. А. Проаналізуйте й оцініть розвивальну цінність фронтального опитування за змістом раніше вивченого.
Що вивчає синтаксис?
Яка різниця між словосполученням і реченням? 1
Які бувають речення? У чому різниця між ними?
Які є члени речення? Які з них -головні?
Який знак може стояти між підметом і присудком?
Які члени речення називають однорідними?
116
Педагогічна психологія: Практикум
Які розділові знаки ставлять між однорідними членами речення?
Які знаки ставимо між частинами складного речення?
Які слова не є членами речення?
Як вони виділяються в реченнях?
Що таке пряма мова і як вона виділяється на письмі?
Які вивчали звороти? Що в них спільного?
Б. Сформулюйте мету тренувальних вправ, запропонованих вчителем на уроці.
Прокоментуйте наведені схеми, до кожної з них складіть приклад: О О О О і О О О (тема: підготовка до уроку мови)
О О О О, а О О О (тема: після уроків)
О О О, а О О О (тема: на спортмайданчику).
А* ГР" ^
■ 7 ' >{у розмові з товаришем).
„П , -а. )
О, О, О О О (тема: про можливість контрольної роботи)
О, О О! (тема: що робити ввечері)
Які мисленнєві операції та який вид мислення розвивають ці тренувальні вправи?
31. Урок 3. Повнозначні частини мови. Найважливіші правила їхнього написання.
А. Сформулюйте розвивальну мету цього уроку У чому вона полягає?
Б. Який вплив на мислення має так організована бесіда з учнями:
- На які групи (відміни, розряди) поділяються слова кожної з час тин мови? Що є основою такого поділу?
(Різниця у значенні, в утворенні словосполучень).
Проілюструйте це на матеріалі текстів до вправ 27та 28 [25-29].
Які граматичні ознаки є спільними для кількох частин мови?
(Відмінок є у всіх т.зв. іменних частин мови -іменника, прикметника, числівника, займенника, навіть в однієї з дієслівних форм -дієприкметника.
Число є в іменників, прикметників, дієслів, окремих кількісних числівників, більшості розрядів займенників, у порядкових числівників.
Рід властивий іменникам, прикметникам, більшості розрядів займенників, порядковим числівникам, окремим кількісним числівникам, дієсловам минулого часу і умовного способу, дієприкметникам).
- Чим відрізняються значення роду в іменниках від інших частин мови?
(Іменник не змінюється за родами, а має рід).
3. Психологія навчання
117
- Які граматичні ознаки властиві лише дієслову? (Вид, особа, спосіб).
- Чим прислівник відрізняється від інших самостійних частин мови?
(Він є незмінюваним).
Усі висловлювані твердження потрібно ілюструвати прикладами.
32. Урок 5. Дієприкметник як особлива форма дієслова.
Мета: Ознайомити учнів із дієприкметником, його граматичними ознаками; розвивати пізнавальні здібності учнів.
А. Проаналізуйте фрагмент уроку, спрямований на фррмування наукового поняття „дієприкметник". Простежте розвиток пізнавальних здібностей у цьому процесі:
Опрацювання нового матеріалу:
1. Запис речень.
Зустрінуться жовті піски та чужії люди (Т. Шевченко).
Виноград по садах жовтів, наливався (М. Коцюбинський).
Хліба під сонцем пожовтіли (М. Нагнибіда).
Напівпрозорі жовтіючі кетяги солодко дрімають серед лапатого листя (М. Коцюбинський).
2. Аналіз виділених слів:
- Якою частиною мови є слово жовті? Які граматичні значення воно має?
(Прикметник: чол. рід, Н.в. множини).
- Якою частиною мови є слово жовтів? Які його граматичні зна чення?
(Дієслово: минулий час, чол. рід, однина, недок. вид).
- А слово пожовтіли?
(Теж дієслово: минулий час, множини, докон. вид).
Тепер глянемо на слово жовтіючі. Які його граматичні значення? (Н.в. множини, тепер, час, недок. вид).
А слово пожовтіле?
(Сер. рід., Н.в. однини, мин. час, док. вид).
Як бачимо, слова пожовтіле і жовтіючі поєднують у собі граматичні значення, властиві прикметникові (рід, число, відмінок) і дієслову (вид, час).
Що ж означають такі слова?
(Ознаку предмета, але не постійну, як прикметник (жовтий пісок -він весь час жовтий), а пов'язану з певною дією: жовтіючі кетяги - ті, які жовтіють; пожовтіле листя - те, яке спершу було зелене, а потім пожовтіло).
1 18
Педагогічна психологія: Практикум
Такі слова поєднали в собі ознаки дієслова і прикметника, тому дістали назву дієприкметники. Утворені вони від дієслова, а у словосполученні та реченні виконують таку саму роль, як прикметники, -означення і присудка. Пор.:Засіяне поле вже зазеленіло. -Поле біля лісу вже засіяне.
33. Аналізуємо розробки уроків (Златів Л.М., Мельничайко В.Я., 2003).
Урок 71. Частка як частина мови
Мета: навчити учнів відрізняти частки від інших службових частин мови; розвивати вміння зіставляти, аналізувати мовні явища; підвищувати культуру мовлення.
Хід уроку
1. Актуалізація опорних знань
Назвіть службові частини мови.
Що спільного між прийменниками і сполучниками?
Чим вони відрізняються?
II.Оголошення теми і мети уроку.
III.Спостереження над мовним матеріалом.
- Прочитайте речення на дошці:
У нашому саду рясно зацвіли вишні й черешні.
- Зверніть увагу! Прийменник у разом із закінченням місцевого від мінка зв'язує іменник сад із дієсловом зацвіли у словосполучення.
де?
Г~ І
Зацвіли у саду О О
Зв'язок між словами підрядний. Сполучник й зв'язує два однорідні
члени -підмети вишні й черешні. Зв'язок між словами сурядний. Порівняйте з реченням: У нашому саду рясно зацвіли тільки вишні
й черешні.
Чи вплинуло слово тільки на зв'язок між словами? Який новий
відтінок внесло це слово у речення? А якщо це слово поставити на
початку речення? Зробіть висновок про роль тільки в реченні. Слово тільки — частка.
IV.Робота з підручником.
Зіставте речення першого і другого стовпців у вправі 385 [...].Самостійними чи службовими є виділені слова? Якого значення вони надають реченню або окремим словам?
Зверніть увагу на терміни зліва: модальні, заперечні, формотворчі (частки). Як утворилися ці слова? Чи є це ключем до розуміння їхньої ролі?
3. Психологія навчання
1 19
За прикладами із вправ 385, 386спробуйте самостійно визначити, яка частина мови називається часткою.
Перевірте, чи правильне і повне ваше визначення.
5.Скориставшись таблицею, розкажіть про частку як частину мови. V.Спостереження над мовним матеріалом.
- Порівняйте речення. Зробіть висновок, яких відтінків значення додають частки.
1)Принеси води. Принеси-но води.
Та принеси ж бо води! Чи не приніс би ти води?
2) Ти не прочитав твору. Хіба ти не прочитав твору?
Невже ти не прочитав? Ти ж таки не прочитав...
3) Як ти міг забути привітати друга? Як же ти міг забути?
Як же ж ти міг?
4) Рідна ненько, я люблю тебе. О рідна ненько, я...'
О рідна ненько, як я...! О рідна ненько, як же я...!
- Прочитайте текст „Дивовижна природна лабораторія". Доведіть, що він належить до науково-популярного стилю.
Чи багато часток у тексті? Знайдіть їх і з'ясуйте роль кожної. (Часток мало, здебільшого формотворчі або заперечні, тобто ті, які не впливають на емоційне забарвлення).
- А тепер із попереднім текстом порівняйте такий:
Лисичка так Сові сказала:
- От де по правді можна жить 1доленьку хвалить,
В добрі кохаться, всіх любити,
ніколи зла і кривди не чинити...
Як би ж то правдонька щербата не була,
То, може, й справді б так жила.
Раз на калині недалеко
Угледіла вона гніздечко -
Сиділи пташки там.
- Ох, -каже, -як не гріх котам
Таких малесеньких, безвинних не жаліти!
І їм же хочеться на світі жити!
Ну вже й коти! Десь на лихо вони
Вродились, вражії сини!
Не тільки вдень -вночі поживу бачать...
(Л. Глібов)
120
Педагогічна психологія: Практикум
- Випишіть із тексту речення з частками (учні знають байку напам'ять: вивчали у 6кл.). Чим ви поясните, що в цьому тексті наба гато більше часток, ніж у попередньому? (Частки -виражальний засіб у художньому творі).
VI.Домашнє завдання.
Вивчити визначення частки як частини мови. Виконати вправу 392.
У чому полягає навчальна, розвивальна та виховна мета?
У чому полягає актуалізація знань, які психічні функції актуалізуються при цьому?
Які учні виявляють особливості сприйняття та спостережливості за мовним матеріалом?
Які прийоми встановлення ролі частки у реченні? Які мис-леннєві операції вони актуалізують?
Які прийоми організації роботи з підручником? У чому полягає їхня розвивальна значущість?
У чому полягає зв'язок між вживанням часток і стилем тексту?
У чому полягає доведення учнями вживання більшої кількості часток?
Чи відповідає розробка уроку розвивальній та виховній меті? Зробіть висновок, на розвиток яких психічних функцій спрямовані заплановані види роботи на уроці.
34. Урок 75. Не і Ні з різними частинами мови. Мета: повторити й узагальнити вивчені раніше правила, які допомагають розрізняти заперечні частки від однозвучних частин слова. Хід уроку.
I. Аналіз типових орфографічних помилок у зошитах учнів. Повто рення орфограм, у яких допущено найбільше помилок.
II.Організація поглибленого повторення орфограм не і ні з части нами мови.
1. Спостереження над мовним матеріалом.
- Порівняйте однозвучні слова в лівій і правій колонці: ніякий Ні один з них не видав таємниці, недоля Він ні разу не спізнився на урок, невисокий
недалеко
Чим виступають не і ні в першій колонці? (Частинами слова).
А в другій? (Частинами мови).
- Як бачимо, не і ні можуть бути як частиною слова (морфемою) -і тоді, звичайно, пишуться разом, так і заперечними частками, що, як
3. Психологія навчання
121
і всяка окрема частина мови, пишуться окремо. Складність у тому, що учні не завжди можуть розрізнити, де не, ні виступають префіксами, а де - частками. Подолати ці труднощі вам допоможуть правила, які ви повторите на цьому уроці. Ви вже, мабуть, помітили, що тема, записана на дошці, для вас не нова.
2. Бесіда.
— Пригадайте, з якими частинами мови не завжди пишеться окремо.
- Коли не пишеться окремо з іменниками, прикметниками, при слівниками?
3. Виконання вправ.
Прочитайте вправу 418. Запишіть слова, відкинувши риску. Поясніть написання відповідними правилами. Звірте правильність свого виконання за таблицею.
Складіть і запишіть по одному прикладу на кожне правило написання не окремо.
Доберіть по два слова на кожне правило написання не разом. Слова, що ілюструють друге і четверте правило, введіть у речення. Виділіть орфограми.
Пригадайте, у словотворенні яких частин мови використовують префікс ні? Звірте правильність свого судження, прочитавши теоретичне повідомлення, виділене вертикальною лінією.
Опрацюйте таблицю „Написання ні". Чи є тут щось нове для вас?
Усно виконайте вправи 421, 422, 423, 424.
Самостійна робота: вправа 425. Випишіть спочатку слова, які без не не вживаються, а потім ті, що у сполученні з не означають одне поняття, протилежне однозвучному слову без не.
Замініть слова синоніми з префіксом не-.
Ганьбити, мовчазний, поверховий, турбуватись, поблизу, безталанний, хворіти.
9) Запишіть диктант, обґрунтовуючи написання не зі словами.
Недо - вічний недороба, Недоводько до кінця, Все йому не до вподоби, Все йому не до лиця! „Не займай" - недочуває, „Поможи" - недобачає, Не доївши хліба — страв, Недовзувшись - геть подавсь... Ох, у кого він удався -Я і сам щось не добрав.
122
Педагогічна психологія: Практикум
З ним і в школі теж морока: :■» * Недодума, недовтне,
Недовисидить уроку... Не додому йде по зміні, Не до книжки -на пусте... Не доходить до хлопчини, Що недоуком росте.
(Р. Куровський)
Підсумок уроку.
Домашнє завдання. § 19.Вправи 428, 431.
А 1.Виділіть розвивальну і виховну мету, попередньо переглянувши всю розробку уроку.
У чому полягає актуалізація психічних пізнавальних процесів при здійсненні аналізу типових орфографічних помилок у зошитах учнів? Чи можна розвивати у цьому виді роботи увагу як психічну дію контролю? Як ви її уявляєте, поясніть.
Уважно прочитайте у розробці уроку про організацію поглибленого повторення орфограм не і ні з частинами мови.