10.Управління: поняття, функції, принципи, методи.

Основою управління підприємством є особливий вид інтелектуальної діяльності, що застосовує різноманітні засоби і методи впливу на процеси, пов'язані з ефективним функціонуванням підприємств. Організація управління — один із чинників розвитку економіки, через неї реалізується дія об'єктивних законів функціонування ринку; вона є передумовою суспільного виробництва.

Принципи управління — це правила і положення, якими керуються працівники апарату управління. На практиці вони можуть бути у формі організаційних регламентів, нормативів, норм права і моралі, різних соціально-психологічних настанов тощо.

Усі принципи управління умовно можна поділити на дві групи:

1) системотехнічні, які відображають закони побудови та функціонування систем управління;

2) соціально-економічні, що відбивають закони розвитку суспільства економіки та виробництва.

Функція управління - це певний вид діяльності, в процесі якої здійснюється ефективний вплив на об'єкт управління і розв'язується поставлене завдання, мета та ін. Основними функціями управління з точки зору технологічного способу виробництва є:

- планування - процес визначення межі діяльності, передбачення майбутнього розвитку та поєднання індивідуальних завдань членів організації для досягнення загального розвитку;

- організація - процес формування структури системи, розподілення завдань, повноважень та відповідальності між членами організації для досягнення загальної мети її діяльності;

- підбір та розстановка кадрів і їх стимулювання - для того, щоб досягти мети організації, керівник повинен не тільки спланувати роботу, але й примусити людей виконувати її. Таким чином для забезпечення цілості організації як системи виконується мотивації;

- контроль - це процес вимірювання досягнутих за певний період результатів, порівняння досягнутого з запланованим та коригування діяльності, які у сукупності забезпечують виконання організацією своїх планів.

Ще однією функцією управління з точки зору відносин власності є реалізація власниками засобів виробництва свої прав на різні об'єкти власності, своїх цілей управління.

Під методом управління розуміють сукупність способів, прийомів впливу суб'єкта на об'єкт управління для досягнення поставленої мети. Основними об'єктами управління є трудові колективи або окремі особи.

Об'єктом управління є предмет, процес, явище, на які спрямовано управлінську діяльність.

Суб'єкт управління - це особа (менеджер) або орган (апарат управління), що здійснює управлінську діяльність відносно об'єкта управління для досягнення мети.

11.Організаційні структури управління.

Організаційна структура управління визначає необхідну кількість управлінського персоналу та розподіл його по підрозділах апарату управління; установлює склад цих підрозділів; регламентує адміністративні, функціональні та інформаційні взаємовідносини між працівниками апарату управління та підрозділами; установлює права, обов'язки та відповідальність працівників управління; визначає вимоги до професійного рівня працівників тощо.

Ефективність роботи апарату управління залежить від правильного підбору, розстановки, оцінки кадрів. Тому кадрова політика є найважливішим компонентом системи управління.

Організаційна структура управління – це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

В практиці господарювання традиційно розрізняють декілька типів організаційних структур управління.

1) Лінійна організаційна структура управління – це така структура між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії. За лінійної структури кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному підрозділі.

2) Функціональна організаційна структура управління – це така основу якої становить поділ функцій управління між окремими підрозділами апарату управління. За функціональної структури управління кожний виробничій підрозділ отримує розпорядження одночасно від кількох керівників функціональних підрозділів підприємства.

3) Лінійно – функціональна організаційна структура управління –ця структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою (директор – начальник цеху – майстер) , а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомогають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані керівникам фунціональних відділів апарату управління.

4) Дівізіональна організаційна структура управління – така, яка характерна тим, що кожний виробничій підрозділ (дівізіон, відділення) корпорації має свою власну, досить розгалужену структуру управління, що забезпечує його автономне функціонування.

5) Матрична організаційна структура управління – це така, в якої поряд з лінійними керівниками підприємства та функціональним апаратом управління виділяють ще й тимчасові предметно – спеціалізовані ланки – проектні групи, які