- •1.Поняття підприємства, його ознаки.
- •2.Основні законодавчі акти та інші документи, що регулюють діяльність підприємств в Україні.
- •3.Виробнича та загальна структура підприємства.
- •4.Класифікація підприємств за різними ознаками.
- •6.Ринок як сфера функціонування підприємств, його склад та види.
- •7.Науково-технічний прогрес: його форми і основні напрями
- •8.Поняття інновацій.
- •9.Інноваційні процеси, їхні види.
- •10.Управління: поняття, функції, принципи, методи.
- •11.Організаційні структури управління.
- •12.Планування: поняття, принципи, методи.
- •13.Прогнози.
- •14.Поняття виробничої програми та правила її розробки.
- •15.Складові елементи формування виробничої програми.
- •16.Натуральні та вартісні показники виробничої програми.
- •17.Обґрунтування виробничої програми ресурсами та виробничими потужностями.
- •18.Персонал підприємства, його склад і структура.
- •19.Класифікація персоналу підприємства.
- •20.Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання.
- •22.Функції заробітної плати.
- •23.Тарифна система як основа організації оплати праці, її елементи.
- •24.Форми і системи оплати праці.
- •25.Використання безтарифних систем оплати праці.
- •26.Поняття і класифікація основних фондів підприємства.
- •27Класифікація основних фондів за виробничим призначенням.
- •28Облік і оцінка основних фондів.
- •29Види і показники зношування основних фондів.
- •30. Поняття амортизації основних фондів, норми амортизації.
- •31Ремонт основних фондів, види ремонтів та їх фінансування.
- •33.Показники руху основних фондів підприємства. Показники руху основних фондів:
- •35.Поняття та матеріальний склад оборотних фондів підприємства.
- •37. Показники використання матеріальних ресурсів.
- •42. Поняття і склад нематеріальних ресурсів підприємства.
- •44 Оцінка вартості й амортизація нематеріальних активів.
- •47. Поняття і види собівартості продукції.
- •48. Показники собівартості продукції.
- •49. Джерела і шляхи зниження собівартості продукції.
- •50. Калькулювання собівартості одиниці продукції.
- •51. Методика обчислення основних статей калькуляції.
7.Науково-технічний прогрес: його форми і основні напрями
Науково-технічний прогрес — це неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя. Тому, НТП слід розглядати як систему, що охоплює три взаємопов'язані стадії: науку, техніку, виробництво. НТП є, також, важливішим засобом вирішення соціально-економічних завдань, а саме: охорони навколишнього середовища, покращення умов праці, підвищення добробуту населення.
Форми НТП
Науково-технічний прогрес має еволюційну та революційну форму розвитку. Еволюційною формою розвитку науково-технічного прогресу називають форму, яка характеризується вдосконаленням технічних та теоретичних надбань людства, на основі існуючого рівня розвитку знань і техніки. При цій формі розвитку НТП “не створюється велосипед”, а обновляються існуючі знання ( створення двигуна внутрішнього згорання з більшою кількістю клапанів ). Революційна форма розвитку науково-технічного прогресу відзначається застосуванням абсолютно нових течій в науці і техніці (застосування енергії сонця, атомна фізика, клонування ). результатом революційної форми розмитку НТП є НТР
8.Поняття інновацій.
Усю сукупність процесів (явищ), що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна умовно поділити на дві групи — традиційні та інноваційні. Традиційні процеси (явища) характеризують звичайне функціонування народного господарства, його галузей і підприємств, а інноваційні — розвиток останніх на якісно новому рівні.
Інновація — це процес, спрямований на створення, виробництво, розвиток та якісне удосконалення нових видів виробів, технологій, організаційних форм.
Інноваційний продукт характеризується вищим технологічним рівнем, новими споживчими якостями товару або послуги порівняно з попереднім продуктом.
Залежно від глибини змін деякі автори поділяють інновації на радикальні (базові), поліпшуючі, модифікаційні (окремі).
З урахуванням сфер діяльності інновації можуть бути технологічними, виробничими, економічними, торговельними, соціальними, організаційними тощо.
За причинами виникнення інновації поділяють на реактивні та стратегічні.
За характером потреб, які задовольняються, інновації можуть бути зорієнтовані на існуючі потреби або на формування нових.
9.Інноваційні процеси, їхні види.
Інноваційний процес можна вважати засобом задоволення суспільних потреб на основі впровадження досягнень науки і технології.
Інноваційний процес — це не тільки складний, але і взаємопов'язаний процес створення інновацій з використанням сукупності системи знань, наукової і маркетингової діяльності; сукупності засобів праці, що полегшують людську працю і роблять її продуктивнішою (техніка, прилади, устаткування, організація виробництва).
Види:
Технічні новини і нововведення проявляються у формі нових продуктів (виробів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів).
Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації усіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сферами науки і виробництва, форми організації різних типів виробництва і колективної праці .)
економічні — методи господарського управління наукою і виробництвом через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування, ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності;
соціальні — різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, в першу чергу складу керівників усіх рівнів; стимулювання його (їх) творчої діяльності; поліпшення умов і постійного підтримання високого рівня безпеки праці; охорона здоров'я людини і навколишнього природного середовища; створення комфортних умов життя.);
юридичні — нові і змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій.
За масштабністю і ступенем впливу на ефективність діяльності певних ланок суспільного виробництва усі новини та нововведення можна об'єднати у дві групи — локальні (поодинокі, окремі) та глобальні (великомасштабні).