Sabadash_V_P__Larkin_M_O_Kriminalistika_2013

•предмети;

•документи.

2. Види впізнання:

1) залежно від суб'єкта впізнання:

—впізнання свідком;

—впізнання потерпілим;

—впізнання підозрюваним;

—впізнання обвинуваченим;

—впізнання підсудним;

2) за характером об'єкта впізнання:

—впізнання людей;

—впізнання трупа людини (частин трупа);

—впізнання тварин (трупів тварин);

—впізнання предметів, речей, документів;

—впізнання ділянок місцевості, приміщень;

3) за способом здійснення впізнання:

—за допомогою органів зору;

—за допомогою органів чуття;

—за голосом.

3. Підготовка до проведення пред'явлення для впізнання включає:

1) попередній допит особи, яка буде впізнавати;

2) підбір та підготовку об'єктів для пред'явлення для впізнання;

3) підбір учасників для проведення слідчої дії;

4) вибір місця, часу, створення необхідних умов для пред'явлення для впізнання;

5) техніко-криміналістичне забезпечення проведення слідчої дії;

6) консультації з відповідними спеціалістами (якщо в цьому є необхідність).

4. Порядок пред'явлення для впізнання особи, трупа, речей регулюється ст.ст. 228-230 КПК України.

339. Перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

340. Особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим, як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються.

341. Впізнаючому пропонується вказати особу, яку він має впізнати і пояснити, за якими ознаками він її впізнав. Впізнаючий без обмеження в часі оглядає особу (осіб). На прохання слідчого особа, яку впізнають, та статисти повинні змінити позу, вчинити якісь дії, також може бути змінено освітлення.

342. Пред'явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 КПК України. Труп пред'являється в одязі, що був на ньому, за необхідності проводиться «туалет трупа». Під час впізнання трупа людини відкритим залишається тільки його обличчя, інші частини накриваються простирадлами. Особа, що впізнає, у разі необхідності може оглянути й інші частини трупа.

343. Перед тим, як пред'явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це в протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.

344. 5. Порядок пред'явлення для впізнання фотознімків з особою такий самий, як і живих осіб. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

345.Основні терміни та поняття

346.Впізнання, узнавання, об'єкти впізнання.

347.Питання для самоконтролю

1.Яка слідча дія в обов'язковому порядку передує пред'явленню для впізнання?

2.Які особливості пред'явлення для впізнання живих осіб і трупів?

3.Які особливості пред'явлення для впізнання унікальних предметів (документів)?

348.Ситуаційні завдання

1.У підозрюваного, якого потрібно пред'явити на упізнання, відсутнє одне око. Підібрати для пред'явлення осіб, що мають аналогічний дефект, не представилося можливим.

349.Який може бути знайдений вихід із подібної ситуації?

2. До моменту виникнення необхідності пред'явлення підозрюваного на упізнання він був пострижений наголо в слідчому ізоляторі. Слідчий пред'явив його в такому вигляді. Потерпілий не пізнав підозрюваного. Тоді слідчий на основі фотографій підозрюваного і показань його родичів разом із відповідним спеціалістом підібрав для нього перуку і пред'явив його в ній для упізнання.

350. Чи припустимо використання перук та інших засобів для відновлення зміненої зовнішності при пред'явленні для упізнання? Чи можливо повторне пред'явлення на упізнання після внесення змін у зовнішність особи, яку впізнавали?

3. Коли потерпілий увійшов до кабінету слідчого, де знаходилися підготовлені для упізнання люди, підозрюваний підвівся зі свого стільця і заявив: «Звичайно, що потерпілий пізнає мене, тому що я сиджу в центрі». Незважаючи на це, слідчий продовжив проведення упізнання, зафіксував показання опознаючого, відбив у протоколі підозрюваного.

351. Чи правильні дії слідчого? Яке доказове значення результатів слідчої дії в цій ситуації?

4. Після вчинення злочину підозрюваний одержав травму, що змінила його зовнішність (опік обличчя). З урахуванням цього слідчий доручив спеціалісту виготовити його фотографію: а) у такому ракурсі, щоб на фотознімку не була видна обпалена частина обличчя, б) із наступним ретушуванням ураженої частини обличчя. Потім пред'явив фотознімок підозрюваного разом з аналогічними фотографіями потерпілому.

352. У якій із ситуацій дії слідчого правильні? Коли доцільно пред'явлення об'єктів за фотозображеннями, а не в натурі?

5. Потерпілий на допиті заявив, що зможе впізнати злочинця, але не зміг зазначити ознаки, за якими він може це зробити. Слідчий здійснив пред'явлення на упізнання. Потерпілий чітко пізнав підозрюваного.

353. Чи припустимо проведення пред'явлення для упізнання, якщо особа не може зазначити ознаки, що індивідуалізувають об'єкт? Яке доказове значення результатів, отриманих при здійсненні упізнання у відзначених ситуаціях?