МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра історії держави і права

Робоча навчальна програма

з дисципліни

„Історія держави і права зарубіжних країн”

з підготовки фахівців освітньо-професійного рівня „бакалавр”

за спеціальністю „Правознавство”

Дніпропетровськ – 2012

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Затверджую

Перший проректор

з навчально- методичної та наукової роботи

полковник міліції

Д.Г Заброда

2011 р.

Робоча навчальна програма

з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн »

з підготовки фахівців освітньо-професійного рівня бакалавр

за спеціальністю «Правознавство»

С Х В А Л Е Н О на засіданні Вченої ради університету (протокол № 5_від 26.01. 2012р. )

С Х В А Л Е Н О на засіданні Науково-методичної ради університету (протокол № 3__від 27. 12.__2011р.)_

Дніпропетровськ – 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни „Історія держави і права зарубіжних країн”. / Укладач: проф. Скрипникова Л.В.

– Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2011. – 102 с.

Рецензенти:

Бочарова Н.В., к. і. н., доцент кафедри права Дніпропетровського університету ім. А.Нобеля.

Тутік Л.С., к.і.н., доцент кафедри філософії та політології

Дніпропетровського Державного університету внутрішніх справ.

Обговорено на засіданні кафедри історії державиі права

(протокол № 1 від 1вересня 2011р. ).

Обговорено та затверджено на засіданні кафедри історії держави і права

(протокол № 1 від 1 вересня 2011р.)

Анотація навчальної дисципліни

Історія держави та права зарубіжних країн є нормативною дисципліною, яка визначається державним стандартом освіти і відповідно до освітньо-професійної програми підготовки належить до циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін.

Предметом науки історії держави і права зарубіжних країн є вивчення виникнення, розвитку і зміни типів та форм держави і права, а також державних органів і правових інститутів народів світу.

Як наука, історія держави і права зарубіжних країн виступає частиною історії людства, тісно пов’язаною з історією народного господарства, культури, науки та інших галузей людської діяльності. У той же час вона зберігає відносну самостійність і має чітко виражений об’єкт дослідження. Тому історія держави і права зарубіжних країн є також наукою юридичною, однією з фундаментальних державно-правових дисциплін. Саме з цих позицій вона охоплює розвиток усіх еволюційних аспектів держави (форму державного правління, державного устрою, генезу та функціонування правових систем світу тощо).

Появі тих чи інших державних або правових інститутів передують відповідні ідеї. Проте наука історії держави і права зарубіжних країн спеціально не займається вивченням таких ідей, враховуючи, що вони докладно висвітлюватимуться у самостійному навчальному курсі – історії вчень про державу і право (історії політичних і правових учень).

Існує певна схожість історії держави і права з теорією держави і права. Але принципова відмінність між ними полягає в тому, що теорія держави і права вивчає переважно загальні закономірності розвитку держави та права різних народів і суспільно-економічних формацій, абстрагуючись від історичної дійсності, а історія держави і права опікується конкретними державно-правовими інститутами, їхніми особливостями та характерними рисами. Історія держави і права використовує узагальнення та понятійний апарат, розроблені теорією держави і права, й одночасно надає відповідний державно-правовий матеріал для таких узагальнень.

Слід мати на увазі, що історія держави і права вивчає політичні та правові інститути аж до сьогодення, тому вона тісно пов’язана з чинним правом, допомагаючи певною мірою зрозуміти його сутність, негативні та позитивні сторони. Історико-правова наука, вивчаючи та узагальнюючи досвід минулого, сприяє пізнанню і використанню закономірностей суспільного розвитку, уникненню повторення попередніх помилок.

Пропонована навчальна програма дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» відповідає загальним вимогам, які пред'являються до такого роду документів, але в той же час має свої особливості, зумовлені специфікою організації навчального процесу у зв’язку з приєднанням в 2005 р. України до Болонської конвенції та необхідністю переосмислення сталих положень та оцінок історичного процесу державо- і правотворення в зарубіжних країнах.

По-перше, структурно програма побудована на базі кредитно-модульної системи. Суть такої побудови полягає в тому, що весь навчальний курс, програмний матеріал розподілено на окремі блоки — модулі. Виходячи з періодизації історії держави і права зарубіжних країн, яка базується на положенні про те, що держава і право є надбудовними елементами суспільства, програмний матеріал доцільно поділити на два модулі: 1. Держава і право Стародавнього Світу та Середньовіччя; (з точки зору урівноваження матеріалу, до першого модулю віднесено дві теми раннього Нового часу: «Англійська буржуазна революція ХV11 ст.» та «Боротьба британських колоній в Північній Америці за незалежність і утворення США») 2. Держава і право у Новий та Новітній час. Безпосередній результат такого структурування програмного матеріалу - ефективна організація навчального процесу, обумовлена раціональним розподілом годин аудиторної та позааудиторної роботи, комплексним підходом до вивчення основних проблем навчального курсу, стимулюванням самостійної роботи студентів. Цьому сприяє модульно-рейтингова форма оцінювання знань, вмінь та навичок тих, хто навчається.

По-друге, зміст програми визначено значними хронологічними та географічними межами предмету вивчення. Виходячи з цього, пріоритетними є проблеми, що розглядаються через призму історії країн, які стикалися з державною та правовою історією України, вплинули на її державно-правовий розвиток. Тому у програмі по-іншому, порівняно із традиційною схемою, визначено місце і роль Візантії у розвитку держави і права континентальної Європи, перш за все південно-східних слов’ян, особливу увагу приділено історичному досвідові нашого південного сусіда — Туреччини, під певним впливом якої традиційно перебуває мусульманське населення півдня України. Але все ж «ядром» світового державно-правового досвіду і, відповідно, предметом більш прискіпливого вивчення є такі країни західної цивілізації, як Англія, Франція, США та Німеччина — країни, котрі, поклавши початок двом найбільшим і найвпливовішим правовим сім’ям світу — англо-американській та романо-германській, визначили основні тенденції державно-правового розвитку в епоху становлення громадянського суспільства.

Інтерес до деяких країн східної цивілізації зумовлений дещо іншими причинами. Країни далекосхідної локальної цивілізації або ієрогліфічної культури (насамперед Японія і Китай) є яскравим прикладом гармонійного поєднання традиційного та західного елементів у державно-правовому будівництві, а досвід соціалістичного Китаю, котрий останнім часом розвивається досить динамічно, є повчальним для постсоціалістичних країн, у тому числі й України.

По-третє, до матеріалу програми включено окремі питання з історії політико-правової думки, оскільки теоретичні здобутки мислителів суттєво доповнюють «матеріальну» історію державо- і правотворення, сприяють більшому розумінню суті тієї чи іншої моделі державно-правового розвитку. Крім цього, знайомство першокурсників з окремими вченнями, концепціями, теоріями цієї великої спадщини створює певний фундамент для більш глибокого вивчення ними в наступному такої навчальної дисципліни, як «Історія вчень про державу та право».

Навчальна програма передбачає засвоєння матеріалу курсу у процесі лекційних, семінарських занять, а також самостійної роботи. Лекційний курс націлено на розкриття основних проблем історії держави і права зарубіжних країн; семінарські заняття — на поглиблене засвоєння актуальних теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях і в процесі позааудиторної роботи, формування в них певних вмінь та навичок майбутньої професійної діяльності. Особливу увагу приділено самостійній роботі, значення котрої, згідно з вимогами Болонської конвенції, суттєво має зростати.

Контроль самостійної роботи студентів денної форми навчання здійснюватиметься під час семінарських занять, проміжних та рубіжних (модульних) контролів, у ході індивідуальної роботи з викладачем під час консультацій. Оцінювання — рейтингове за багатобальною шкалою, яке дає можливість оцінити усі види здійснених робіт за наперед заданими параметрами без психолого-фізичного перевантаження учасників навчального процесу. Підсумки — відповідно до кількості балів, набраних упродовж усього періоду вивчення дисципліни.

Специфіка заочного відділення, пов’язана з незначним обсягом аудиторних годин, що відводиться для опанування дисципліни, звужує можливість проведення кількох рубіжних (модульних) контролів: студентам-заочникам необхідно виконати самостійну (домашню) контрольну роботу, завдання якої охоплюють частину або весь курс навчальної дисципліни та скласти іспит.