Мета дисципліни:

1. науково-юридична: вивчення історії держави і права зарубіжних країн, сприяння формуванню у студентів належної правосвідомості, знань про інші країни світу, ґенезу державно-правових інститутів;

2. загальноосвітня: забезпечення належного рівня знань студентів, (курсантів) особливостей історичного та правового розвитку зарубіжних країн;

3. виховна: сприяти формуванню громадсько-політичної та правової культури майбутнього юриста.

Завдання вивчення дисципліни:

Навчальна програма спрямована на те, щоб в результаті опанування передбаченого нею матеріалу студент повинен

знати:

1) хронологічні межі, найважливіші події та явища в історії державно-правового розвитку зарубіжних країн, що характеризують:

• процес виникнення та розвитку держави і права на усіх етапах державно-організованого суспільства;

• загальні закономірності та особливості процесів державо- і правотворення в країнах західної та східної цивілізацій;

• сутність держави, її функції та механізми на різних етапах суспільного розвитку;

• форми держави: форма державного правління, форма політичного режиму та форма державно-територіального устрою в різні епохи;

• сутність права в різні історичні періоди;

• форми (джерела) права країн Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового та Новітнього часу;

• процес становлення права нового (буржуазного) типу у країнах Західної цивілізації, формування світових правових сімей;

• процес становлення та розвиток галузей права: конституційного (державного), цивільного та суміжних галузей права, кримінального права та кримінального процесу;

• основні інститути конституційного, цивільного, кримінального і кримінально-процесуального права в країнахЗахідної та Східної цивілізацій. 2) поняття та терміни, притаманні для відповідного етапу розвитку держави і права в зарубіжних країнах.

вміти:

- аналізувати процеси державотворення в зарубіжних країнах, визначати його загальні та специфічні риси в країнах Західної та Східної цивілізацій;

- систематизувати та узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн;

-використовувати історично-правовий досвід науки історії держави і права зарубіжних країн у юридичній практиці;

- визначати межі можливого використання зарубіжного досвіду в розбудові української держави;

- застосовувати різноманітні наукові методи, здійснюючи порівняльний аналіз правових актів та інших документів і базуючись при цьому на принципах історизму та об’єктивності;

- прогнозувати розвиток суспільно-політичного та правового життяв в Україні та світі, спираючись на знання історії держави і права зарубіжних країн;

набути:

- уміння використовувати методологічні принципи й методи історико правової науки при аналізі та оцінці різних процесів державо- і право творення:

-навички пошуку необхідної інформації, вирішення тих чи інших ситуаційних (юридичних) задач.

Поточний і підсумковий контролі

Поточний контроль – здійснюється на семінарських заняттях, а також шляхом відпрацювання заборгованостей і незадовільних оцінок, проведення індивідуальних консультацій.

Модульний контроль – здійснюється у формі контрольної роботи або тестування по завершенні вивчення певного модулю з курсу.

Підсумковий контроль – семестровий екзамен.

Підсумковий контроль проводиться у разі, якщо курсант (студент) не набрав необхідного мінімуму балів за опанування усієї дисципліни (що дорівнює 60 балів), або з метою підвищення оцінки, отриманої за результатами модульних контролів. Складова екзаменаційного контролю може бути не більше 40 балів.