Sabadash_V_P__Larkin_M_O_Kriminalistika_2013

3.Підготовка до допиту.

4.Тактичні прийоми допиту підозрюваного.

206. 1. За своєю суттю допит є одним із видів процесуальної взаємодії, обміну інформацією між особою, що допитує, та особою, яку допитують. Допит є не тільки способом отримання нової інформації, але й засобом перевірки, уточнення даних, які були зібрані раніше. Досить важливу роль допиту відводив основоположник криміналістики Ганс Гросс, який писав, «... допитувані особи, це — скелет, а їхні показання — кров і плоть попереднього слідства». З усього часу, що витрачається слідчим на провадження слідчих дій, саме на проведення допитів припадає близько 85%.

207. Отже, допит — це слідча дія, змістом якої є одержання і фіксація показань свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта або спеціаліста про відомі їм факти, які мають значення для встановлення істини в кримінальній справі.

208. Допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати (ч.1 ст 224 КПК України). Згідно з ч.2 ст. 224 КПК України допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому — понад вісім годин на день.

209. 2. Види допиту:

—допит, що проводиться працівником оперативного підрозділу;

—допит, що проводиться слідчим;

—допит, що проводиться прокурором;

—допит, що проводиться суддею;

—допит свідка;

—допит потерпілого;

—допит підозрюваного;

—допит обвинуваченого;

—допит підсудного;

—допит експерта;

—допит малолітнього;

—допит неповнолітнього;

—допит повнолітнього;

—допит особи пенсійного віку;

—допит осіб із психічними вадами;

—допит глухонімих;

— допит, що проводиться тільки за участю слідчого та допитуваної особи;

—допит за участю захисника;

—допит за участю законного представника;

—допит за участю педагога, психолога, спеціалістів;

—допит на місці події;

— допит за місцем роботи особи, що допитує (слідчий, прокурор, суддя);

—допит за місцем перебування допитуваного.

3. Підготовка до допиту складається з таких стадій:

• вивчення матеріалів кримінальної справи, збирання та аналіз інформації, що стосується предмета допиту і особи, що допитується.

• вивчення спеціальних питань (залежно від категорії злочинів, мети допиту);

• складання плану допиту;

• тактичне забезпечення допиту, тобто тактичні прийоми, які залежно від ситуації можуть використовуватися при проведенні допиту;