Sabadash_V_P__Larkin_M_O_Kriminalistika_2013

• огляд предметів;

• огляд документів;

• огляд приміщень та ділянок місцевості;

• огляд тіла живої особи (освідування)

• огляд тварин.

2. Огляд місця події є ключовою інформативно-пошуковою слідчою дією. Вона часто проводиться як першочергова після початку досудового розслідування. Згідно з ч.3 ст.214 КПК України огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. Таке виключення для даної слідчої дії законодавцем зроблено тому, що нерідко тільки завдяки огляду місця події можна виявити обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Огляд місця події проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 237 КПК України).

Огляд місця події є незамінною слідчою дією, оскільки слідчий безпосередньо, без проміжних ланок, сприймає ті або інші об'єкти в тому вигляді, у якому їх застає. Тому доказова інформація надходить до слідчого з мінімальними перекручуваннями.

До загальних тактичних положень огляду місця події можна віднести:

• своєчасність;

• невідкладність;

• об'єктивність;

• повнота;

• активність;

• організованість;

• єдине керівництво оглядом.

Об'єктами огляду місця події є:

- місцевість, приміщення;

- живі особи;

- трупи;

- тварини (їхні трупи);

- предмети.

3. У криміналістиці прийнято ділити огляд місця події на три етапи:

1) підготовчий етап. Він складається з двох стадій :

- дії слідчого до виїзду на місце події;

- дії слідчого на місці події;

2) робочий етап. Він складається з :

- загального огляду;

- детального огляду;

3) заключний етап. На цьому етапі відбувається фіксація ходу та результатів огляду місця події.

4. Методи огляду місця події:

1) статичний метод. Він полягає в огляді місця події та окремих речових доказів у нерухомому стані, без переміщення предметів. Цей метод застосовується для дослідження і фіксації обстановки місця події в тому вигляді, у якому вона перебувала на початку огляду. Слідчий, не змінюючи початкового положення предметів, оглядає й фіксує їхній стан, розташування, розміри та інші особливості;

2) динамічний метод (припускає дослідження в динаміці). Об'єкти можна переміщувати, брати в руки, описувати, вимірювати, однак змінювати форму предмета не можна;

3) ексцентричний метод. Він полягає в тому, що дослідження місця події починають здійснювати з її центру, де, як правило, зосереджена найбільша кількість слідів злочину. У даному випадку огляд проводиться, рухаючись за спіраллю, що розгортається від центру до периферії;

4) концентричний метод огляду застосовується тоді, коли центр місця події визначити важко. У даному випадку огляд здійснюється від периферії до центру. Таким чином вдається швидше виявити сліди злочинця, що переховується, а також інші сліди й речові докази на значній території. Концентричний метод огляду слід застосовувати й у випадках, коли не виключена можливість пошкодження слідів на периферії в результаті просування учасників огляду до центру чи втрати слідів унаслідок інших причин;

5) фронтальний метод огляду (передбачає здійснення дослідження об'єкта засобами, розташованими в лінію, рухаючись фронтально). Інколи цей метод називають «прочісуванням» території, коли дослідники шикуються в розгорнутий стрій і, рухаючись, обстежують відразу велику територію;

6) секторний метод огляду (полягає в тому, що слідчий, перебуваючи в центрі місця події, за компасом визначає напрям руху по колу, кожний раз обмежуючись певним сектором у 30-40°). Сектори оглядаються послідовно доти, поки коло не замкнеться;