Sabadash_V_P__Larkin_M_O_Kriminalistika_2013

а) гуманітарна, економічна, політична, комунікативна;

б) внутрішні і зовнішні;

в) пізнавальна, комунікативна, регулятивна;

г) охоронна, координуюча, підготовча, комунікативна.

9. До прогностичної функції тактичного прийому відносять:

а) прогнозування власних дій слідчим (суддею), дій інших учасників процесу розслідування (судового розгляду);

б) встановлення психологічного контакту, управління спілкуванням з боку слідчого (судді);

в) здійснення психологічного впливу на підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи іншу особу в процесі спілкування, одержання слідчим (суддею) необхідної інформації в процесі спілкування;

г) встановлення психологічного контакту, одержання слідчим (суддею) необхідної інформації в процесі спілкування.

10. Напрямки комунікативної функції проявляються щодо:

а) власних дій слідчим (суддею); б) дій інших учасників процесу розслідування (судового розгляду);

в) можливості управління здійснюваною діяльністю; г) встановлення психологічного контакту.

11. У процесі допиту загальні функції тактичних прийомів знаходять свій прояв у таких окремих функціях:

а) функція корекції, функція спілкування, психологічна функція; б) функція корекції, функція викриття, функція спонукання; в) підготовча функція, функція корекції, функція спілкування; г) правильної відповіді немає.

12. Функція корекції — це:

а) актуалізація в пам'яті забутого, стимулювання до дачі показань;

б) викриття неправдивої заяви про алібі, встановлення обмови, самообмови тощо;

в) усунення перекручень при добросовісній помилці, уточнення показань і усунення суперечностей у них;

г) правильної відповіді немає.

13. Яких тактичних прийомів не існує?

а) тактичні прийоми огляду місця події, тактичні прийоми допиту, тактичні прийоми обшуку;

б) тактичні прийоми, які використовуються під час провадження тільки окремих слідчих (судових) дій, тактичні прийоми, які використовуються в декількох (багатьох) процесуальних діях;

б) тактичні прийоми, які грунтуються на словесній інформації, тактичні прийоми, які ґрунтуються на матеріалізованій інформації;

г) правильної відповіді немає.

14. За об'єктом спрямованості (або сфери реалізації') тактичні прийоми поділяють на:

а) тактичні прийоми огляду місця події, тактичні прийоми допиту, тактичні прийоми обшуку;

б) тактичні прийоми, які використовуються під час провадження тільки окремих слідчих (судових) дій; тактичні прийоми, які використовуються в декількох (багатьох) процесуальних діях;

в) тактичні прийоми, які грунтуються на словесній інформації; тактичні прийоми, які ґрунтуються на матеріалізованій інформації;

г) тактичні прийоми, спрямовані на здійснення впливу на людину; тактичні прийоми, спрямовані на дослідження матеріального середовища.

15. Система тактичних прийомів — це:

а) упорядкована сукупність (комплекс) взаємопов'язаних і взаємообумовлених прийомів, яким притаманні цільова спрямованість і вибірковість у процесі їх реалізації;

б) сукупність прийомів та форм поведінки;

в) сукупність прийомів, яким притаманне досягнення певної мети в процесі їх реалізації;

г) сукупність взаємопов'язаних прийомів з метою перевірки певних даних.

16. Системі тактичних прийомів властиві такі найбільш загальні ознаки:

а) спрямованість, законність, взаємопов'язаність;

б) точність, обґрунтованість, взаємопов'язаність;

в) цілісність, наявність певної структури, множинність опису кожної системи;

г) обґрунтованість.

17. Тактична комбінація — це:

а) упорядкована сукупність (комплекс) взаємопов'язаних і взаємообумовлених прийомів, яким притаманні цільова спрямованість і вибірковість у процесі їх реалізації;

б) сукупність прийомів, яким притаманно досягнення певної мети в процесі їх реалізації;

в) певне поєднання тактичних прийомів чи слідчих дій та інших заходів, яке переслідує мету вирішення конкретного завдання розслідування, зумовленого цією метою і слідчою ситуацією;

г) сукупність прийомів та форм поведінки.

18. Які існують види мовного впливу?

а) інформування, переконання, навіювання; б) примушуючий, емоційно насичений, збуджуючий; в) переконання, формування, стимулювання; г) навіювання, коригування, збудження;

19. Що є змістом тактичного прийому?

а) психологічний вплив;

б) навіювання;

в) тактичний ризик;

г) усі відповіді вірні.

20. Тактичне рішення складається з:

а) інформаційної частини;

б) організаційної частини;

в) операційної частини;

г) усі відповіді вірні.

Література

1.Ахтирська Н.М. Криміналістична тактика: принципи і функції: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Н.М. Ахтирська. — X., 1998. — 16 с.

2.АндросюкВ.Г. Психологія слідчої діяльності: Навчальний посібник / Андросюк В.Г. — К.: Українська академія внутрішніх справ, 1994. — 106 с.

3.Бахин В.П. Тактика использования внезапности в раскрытии преступлений органами внутренних дел: Учебное пособие / В.П. Бахин, B.C. Кузьмичев, Е.Д. Лукьянчиков. — Киев: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1990. — 56 с.

4.Комаров И.М. Криминалистические операции досудебного производства в системе криминалистики / Комаров И.М. — М.: Юрлитинформ, 2010. — 256 с.

5.Коновалова В.Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя / Коновалова В.Е. — Киев, 1973. — 123 с.

6.Криміналістика: підручник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін]; за ред. В.Ю. Шепітька. — [5-е вид., перероб. і доп.].

— X. : Право, 2011. — 464 с.

7. Мерецкий Н.Е. Криминалистика и оперативно-тактические комбинации: научнопрактическое пособие / Мерецкий Н.Е. — М.: Юрлитинформ, 2007. — 368 с.

8.Соловьев А.Б. Система следственных действий как средство уголовнопроцессуального доказывания (проблемы уголовного процесса и криминалистики): научно-методической пособие / Соловьев А.Б. — М.: Юрлитинформ, 2006. — 216 с.

9.ЧуриловС.Н. Предмет доказывания в уголовном судопроизводстве и криминалистике: научно-практическое пособие / Чурилов С.Н.

— М.: Юстицинформ, 2010. — 136 с.

Шепитько В.Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в

криминалистике / Шепитько В.Ю. — X. : РИП «Оригинал», 1995. — 197 с

.Тема № 14. ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ

1.Поняття і значення планування розслідування.

2.Принципи планування розслідування.

3.Етапи планування розслідування.

4.Криміналістична версія: поняття, ознаки.

1. Планування розслідування — це складна динамічна, розумова діяльність, що здійснюється в умовах вихідної слідчої ситуації і має на меті встановити максимальне коло обставин вчинення злочину.

За допомогою планування забезпечується повнота, об'єктивність розслідування, відбувається економія часу.

2. Планування є динамічним процесом, що супроводжує весь хід розслідування злочину з моменту одержання інформації про можливий злочин і до направлення кримінальної справи до суду або прийняття іншого процесуального рішення. Даний процес містить ряд дій, які називають етапами планування.

Принципи планування розслідування:

• принцип індивідуальності. Він базується на своєрідності кожного злочину й вимагає індивідуального до нього підходу, урахування всіх особливостей скоєного. При цьому шаблонність у плануванні й при висуванні версій по конкретній кримінальній справі є неприпустимою. Проте

індивідуальність планування не означає неможливість використання рекомендацій криміналістичної науки, але лише з урахуванням усіх специфічних особливостей конкретного злочину.

• Принцип динамічності (іноді його ще називають принципом безперервності через безупинність процесу планування). План розслідування не може бути застиглою схемою, раз і назавжди встановленою на початку розслідування. Він має бути гнучким, рухливим, змінюваним, і може коригуватися залежно від обставин конкретної ситуації. Динамічність, як обов'язкову властивість планування розслідування, відзначав ще Ганс Гросс, коли писав: «План слідства розрахований на явища рухливі, що змінюються, часто зовсім невідомі й аж ніяк не залежні від волі укладача плану. Такий план не можна порівнювати із кресленням для будівлі будинку, а можна порівняти лише з планом майбутньої війни. План попереднього слідства будується на таких даних, які слідчий мав або припускав мати при складанні плану: цьому плану треба слідувати енергійно, доки й дані, на яких він був побудований, залишилися тими ж або навіть набули більш конкретної форми. Але як тільки виявиться, що основні дані змінилися або були хибно зрозумілі, то й план повинен бути змінений увесь або частково. Що це так, уявляється природним і зрозумілим, але не в природі людини так легко відступати від складеного одного разу плану. Чим складніше досягти якого-небудь результату, тим більше їм дорожать, — ось чому нерозумні завжди так вперті: вони тільки мимоволі розстаються з тими ідеями, одержання яких вимагало великих зусиль».

• Принцип реальності. Ґрунтується на трьох рівнях реальностей: реальності оцінки вихідної інформації; реальності обґрунтованих версій та реальності здійснення, виконання в намічений термін і передбаченими засобами запланованого.

• Принцип конкретності. Даний принцип виходить із чітко сформульованих обставин злочину, необхідних слідчих дій, із вказівкою точного часу й місця їхнього проведення. Тому план не повинен містити лише загальні завдання й загальний напрямок розслідування; навпаки, він повинен бути максимально точним і містити тільки ті завдання, що випливають із конкретних версій й матимуть конкретний результат.

3. Етапи планування розслідування:

1) аналіз вихідної слідчої ситуації й висування версій;

2) визначення обставин (питань), що підлягають встановленню;

3) визначення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, що належить провести, строків і послідовності проведення.

4. У криміналістиці версія визначається як обґрунтоване припущення про факт, явище або групу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для справи; версія вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їхній зміст і зв'язок між собою й слугує цілям установлення істини по справі.

Для висування слідчих версій необхідна конкретна інформація про перевірювану подію, хоча б мінімальна фактична база, на якій версія повинна ґрунтуватися. У відриві від конкретних вихідних даних версія найчастіше формується умоглядно й може лише дезорієнтувати слідчого.

Криміналістична версія має такі ознаки:

—є продуктом мислення;

—має характер припущення;

—спрямована на явища, пов'язані зі злочинною подією;