Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Sabadash_V_P__Larkin_M_O_Kriminalistika_2013

.pdf
Скачиваний:
115
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
1.24 Mб
Скачать

Способи фіксації слідів ніг:

1) фотографування;

2) вимірювання;

3) опис;

4) моделювання;

5) копіювання.

Для вирішення ідентифікаційних та діагностичних задач досліджують не тільки одиничні сліди, але й їх «доріжку». «Доріжка» слідів дозволяє встановити, ким вони були залишені (чоловіком чи жінкою), чи кульгає особа та інші важливі для розслідування обставини.

Основні терміни та поняття

трасологія, дактилоскопія, еджескопія, сліди, трасологічна експертиза, сліди рук, сліди ніг, «доріжка» слідів, виявлення слідів, фіксція слідів, вилучення слідів.

Питання для самоконтролю

1.Дайте визначення сліду в криміналістиці.

2.Назвіть відомі Вам класифікації слідів.

3.Назвіть види папілярних візерунків пальців рук.

4.Охарактеризуйте папілярні візерунки, їхні властивості та види.

5.Які ознаки папілярних візерунків відносяться до загальних?

6.Які ознаки папілярних візерунків віднсяться до окремих?

7.У чому полягає підготовка матеріалів для дактилоскопічної експертизи?

8.Правила виявлення, фіксації та вилучення слідів.

9.Перелічіть класифікації слідів ніг.

10.Охарактеризуйте сліди тіла людини (сліди губ, вушної раковини, ділянок чола й носа).

Тематика рефератів

1.Задачі трасологічної експертизи та підготовка об'єктів для її призначення.

2.Сліди знаряддя зламу та практика їх використання під час розслідування.

3.Сліди транспортних засобів і їх значення для встановлення обставин дорожньо-транспортних пригод.

Ситуаційні завдання

1.При огляді місця події слідчий виявив сліди пальців рук на пляшці. Які засоби фіксації необхідно застосувати?

2.Яким засобом можна скопіювати слід пальця руки, виявлений на поверхні темної полірованої платяної шафи?

3.На шматку вершкового масла виявлені сліди зубів людини. Як необхідно їх зафіксувати?

4.На проїжджій частині мокрої лісової ґрунтової дороги на повороті є чіткі сліди передніх і задніх коліс колії автомобіля. Малюнок протектора підвищеної прохідності. У колії камінчики, переламані гілки, прим'ята висока трава. Місцями сліди проходять по калюжах. По краях колії краплі рідини і бризки води.

Які ознаки в слідах можуть свідчити про напрямок руху транспортного засобу?

5. Наїзд на пішохода було здійснено не встановленим транспортним засобом. Після автопригоди машина зупинилася, потім розгорнулася у зворотному напрямку і зникла. Сліди стоянки чіткі. Слідчий вилучив одяг потерпілого, на якому є малюнок протектора.

Яке криміналістичне значення мають зазначені сліди?

6. У ході розслідування злочину слідчий вилучив із місця події знаряддя злому — сокиру і частину зламаної за її допомогою перепони — дверної рами складського приміщення. З метою проведення ідентифікаційних досліджень він направив їх до експертної установи, упакувавши в одну картонну коробку, не ізолювавши їх одне від одного.

Чи правильно зробив слідчий, упакувавши сокиру і частину дверної рами в одну коробку; якщо ні, то чому?

7. При огляді місця події виявлено доріжку слідів взутих ніг людини. Які параметри доріжки повинні бути зафіксовані в протоколі огляду?

8. Під час вчинення крадіжки злочинець спочатку пройшов по підлозі, що була забруднена розсипаною побілкою, а потім пройшов по чистій підлозі, що була забарвлена коричневою фарбою, залишивши поодинокі сліди ніг, взутих у чоботи. Які види слідів утворилися в даному випадку?

Тестові завдання

1. Галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріальнофіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження, — це:

а) трасологія;

б) балістика;

в) судова фотографія;

г) криміналістична ідентифікація.

2. Матеріально-фіксоване відображення зовнішньої будови одного об'єкта на іншому — це:

а) відбиток;

б) слід;

в) печатка;

г) обстановка.

3. Сліди, які передають зовнішню будову контактуючої частини слідоутворюючого об'єкта, — це:

а) сліди-відображення; б) сліди-предмети; в) сліди-речовини; г) сліди-форми.

4. Матеріальні об'єкти особистого, побутового, виробничого призначення, залишені або винесені з місця події, — це:

а) сліди-відображення; б) сліди-предмети; в) сліди-речовини; г) сліди-форми.

5. Частина різних категорій матеріальних тіл, які залишаються на предметах на місці події або зникають з місця події,

— це:

а) сліди-відображення; б) сліди-предмети; в) сліди-речовини; г) сліди-форми.

6. Система компонентів процесу утворення слідів-відображень називається:

а) трасологія;

б) слідовий контакт;

в) механізм слідоутворення;

г) слідоутворюючі об'єкти.

7. Ділянки поверхні об'єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються:

а) механізм слідоутворення;

б) слідовий контакт;

в) слідоутворення;

г) контактні поверхні.

8. Сліди, які відображають зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта у всіх трьох його вимірах (за довжиною, шириною і глибиною), називаються:

а) об'ємні;

б) статичні;

в) поверхневі;

г) динамічні.

9. Сліди, які виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об'єкта (за двома вимірами

— довжиною і шириною), називаються:

а) об'ємні;

б) поверхневі;

в) статичні;

г) динамічні.

10. Сліди, що формуються з речовини, частки якої відокремлюються від слідосприймаючого об'єкта і залишаються на

слідоутворюючому об'єкті, називаються:

а) сліди нашарування;

б) вдавлені сліди;

в) сліди відшарування;

г) сліди натискання.

11. Сліди, які виникають у момент спокою, що наступає під час механічної взаємодії слідоутворюючого і

слідосприймаючого об'єктів, — це: а)

динамічні сліди;

б) статичні сліди;

 

в) сліди ковзання;

 

г) сліди розпилу.

12. Сліди, які виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів, називаються:

а) периферичні сліди;

б) локальні сліди;

в) сліди ковзання;

г) сліди розпилу.

13. Узор на нігтьових фалангах пальців рук, утворений певними лініями, -це:

а) слід руки;

б) папілярний візерунок;

в) дактилоскопічне відображення;

г) зовнішній візерунок.

14. Розділ трасології, що вивчає властивості й будову папілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів, називається :

а) габітологія;

б) балістика;

в) дактилоскопія;

г) криміналістична реєстрація.

15. На які три основні типи поділяються папілярні візерунки?

а) дугові, петльові, аномальні; б) дугові, завиткові, округлі;

в) петльові, завиткові, аномальні; г) дугові, петльові, завиткові.

16. Найскладнішими за будовою вважаються папілярні візерунки:

а) аномальні;

б) дугові;

в) петльові;

г) завиткові.

17. Різновид трасологічної експертизи, основним завданням якого є ідентифікація особи за слідами рук, залишеними на місці події, називається:

а) дактилоскопічна експертиза;

б) ідентифікаційна експертиза;

в) судово-бапістична експертиза;

г) почеркознавча експертиза.

18. Група слідів ніг людини, яка складається з кількох (три і більше) послідовно розташованих відбитків босих ніг або

взуття:

а) доріжка слідів ніг;

б) лінія напрямку руху;

в) лінія ходьби;

г) кут розгортання стоп.

19. За допомогою якого методу здійснюють фотографування одиночних слідів?

а) панорамного;

б) масштабного;

в) репродукційного;

г) сигнапетичного.

20. За допомогою якого методу здійснюють фотографування доріжки слідів?

а) панорамного;

б) масштабного;

в) репродукційного;

г) сигнапетичного.

21. Сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйнування перепон, є слідами:

а) рук людини;

б) транспортних засобів;

в) знарядь злому; в) ніг людини.

22. Основними способами виготовлення зліпку сліду ноги є:

а) насипний, наливний, комбінований; б) насипний, наливний, налипний; в) наливний, комбінований, змішаний;

г) наливний, наклеюваний, комбінований.

Література

1.Аленичев П.Н. Криминалистическая экспертиза: Трасология. Учебник. Вып. 6 / Аленичев П.Н., Аханов B.C., Зуев Е.И., Миронов А.И. и др.; под ред.: Самойлов Г.А. — М.: Изд-во ВШ МООП СССР^ 1968. — 248 с.

2.Білинський Й.Й. Дактилоскопічні сканери / Й.Й. Білинський, М.Й. Юкиш, О.А. Павлюк // Інформаційні технології та комп'ютерна техніка. — Наукові праці ВНТУ. — 2010. — № 3. — С. 1 — 6.

3.БожченкоА.П. Дерматоглифика при идентификации личности / Божченко А.П., Заславский Г.И., Попов В.Л. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2008. — 194 с.

4.Демин К.Е. Трасология: особенности составления экспертных заключний: учебное пособие / Демин К.Е., Федорович В.Ю. — М.: Издво Моск. ун-та МВД России, 2003. — 97 с.

5.Дячук В.І. Організаційні та процесуальні особливості призначення та проведення транспортно-трасологічних експертиз / В.І. Дячук // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2010. — № 3. — С. 234-243.

6.Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений: научно-практическое пособие / Карлов В.Я. — М.: Экзамен, 2006. — 192 с.

7.Клименко Н.И. Использование микрообъектов при расследовании преступлений / Клименко Н. И. — К., Киев. гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко 1984. — 96 с.

8.Кузнецов П.С. Криминалистическая техника: учебное пособие / Кузнецов П.С. — Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2001. — 79 с.

9.Кустанович С.Д. Судебно-медицинская трасология / Кустанович С.Д. — М.: Медицина, 1975. — 167 с.

10.Лапта С.П. Використання експертних висновків на наступному етапі розслідування злочинів / С.П. Лапта // Право і безпека. Науковий журнал. — 2010. — № 2 (34). — C.186-190.

11.Михайлов М.А. Проблема идентификации личности выходит за пределы, определяемые предметом криминалистики / М.А. Михайлов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. — Серия «Юридические науки».

— 2007. — № 2. — Том 20 (59). — С.149-157.

12.Мухин Г.Н. Использование дерматоглифики в экспертных исследованиях / Г.Н. Мухин, О.Г. Каразей, Д.В. ИсютинФедотков // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. — Серия «Юридические науки».

— 2006. — № 2. — Том 19 (58). — С.149-155.

13.Неня О.В. Криміналістичне значення мікрооб'єктів при розслідуванні злочинів / О.В. Неня // Вісник Академії адвокатури України. — 2011. — № 2 (21). — С. 139-145.

14.Пиріг І.В. Класифікація судових експертиз / І.В. Пиріг // Криміналістичний вісник. — 2010. — № 2 (14). — С. 30-35.

15.Полтавський А.О. Про деякі проблемні питання використання дактилоскопічної інформації на сучасному етапі / А.О. Полтавський // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. — 2008. — № 4. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Бос_Сит/УІс^8/2008_4/08_4_5_2.рсИ:

16.Прокопенко Н.О. ПОНЯТТЯ мікрослідів / Н.О. Прокопенко // Форум права. — 2009. — № 1. — С.463-469 [Електронний ресурс].

— Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09pnopmm.pdf

17.Прокопенко Н.О. Сучасні можливості експертного дослідження слідів губ людини // Н.О. Прокопенко / [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/ vkhnu/Pravo/2008_819/12.pdf

18.Радецька В.Я. Історичний аналіз розвитку криміналістичних експертиз і становлення їх термінологічної системи / В.Я. Радецька, В.М. Атаманчук // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/Nvknuvs/2010_4/radetska.htm

19.Свобода С.Ю. Деякі аспекти правового регулювання дактилоскопічної реєстрації / С.Ю. Свобода // Вісник Академії адвокатури України. — 2010. — № 3(19). — С. 148-153.

20.Сімакова-Сфремян Е.Б. Науково-методичні проблеми комплексних судово-експертних досліджень / Е.Б. СімаковаСфремян // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2009. — Випуск 9. — С.185-195.

Сокиран М.Ф. Застосування технічних засобів фіксації ходу та результатів огляду місця події / М.Ф. Сокиран // Вісник Академії адвокатури України. — 2011. — № 1 (20). — С. 160 — 167

.Терехович В.Н. Особенности формирования и формулирования выводов криминалистической экспертизы холодного оружия /

B.Н. Терехович // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2009. — Випуск 9. -С.303-305.

21.Турчин Д.А. Полевая криминалистика и ее практическое применение. Научно-практическое пособие / Турчин Д.А., Чижикова И.С.; под ред.: Ищенко Е.П. — М.: Юрлитинформ, 2006. — 144 с.

22.Удовиченко О.А. Функціонування регіонального дактилоскопічного обліку в науково-дослідному експертнокриміналістичному центрі при ГУМВС України в Харківській області / О.А. Удовиченко // Криміналістичний вісник. — 2010. — № 2(14). — С. 140-144.

23.Хахановський В.Г. Автоматизація експертних дактилоскопічних досліджень / В.Г. Хахановський // Форум права.

— 2011. — № 1. —

C. 1078-1084 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11xvgedd.pdf.

Тема № 8. СУДОВА (КРИМІНАЛІСТИЧНА) БАЛІСТИКА

1.Поняття, об'єкти та наукові основи судової (криміналістичної) балістики.

2.Поняття вогнепальної зброї та її класифікація.

3.Боєприпаси до вогнепальної зброї. Структура патрона для бойової та гладкоствольної вогнепальної зброї.

4.Сліди вогнепальної зброї і механізм їх утворення.

5.Судово-балістична експертиза.

1. Балістика (від грецък. ballio — кидаю) — наука про рух снаряда (куль) вогнепальної зброї в повітрі (зовнішня балістика) та в каналі ствола зброї (внутрішня). Під судовою (криміналістичною) балістикою слід розуміти підрозділ криміналістичної техніки, який вивчає зброю, боєприпаси та сліди їх застосування для отримання доказової інформації.

Об'єктами судової (криміналістичної) балістики є: вогнепальна зброя, окремі її частини, боєприпаси, компоненти боєприпасів (порох, дріб, картеч, капсулі), приладдя до зброї (шомполи, протирки).

Науково-технічною основою криміналістичної балістики є військово-технічні науки, які вивчають будову, конструювання, особливості дії вогнепальної зброї та боєприпасів. На основі цих даних визначають механізм роботи зброї та виникнення слідів.

Судова (криміналістична) балістика тісно пов'язана з іншими розділами криміналістики, передусім трасологією та криміналістичною фотографією. У ній широко застосовують фізичні та хімічні методи дослідження.

2. Вогнепальна зброя — це зброя, у якій для викидання кулі (снаряду, міни) з каналу ствола використовується сила тиску газів, що утворюються при згорянні метальної вибухової речовини (пороху) або спеціальних горючих сумішей.

Першу зброю із застосуванням пороху вигадали китайці ще в VI ст., вона називалася хо-пао. Хо-пао мала кулясту форму й була схожа на сучасну гранату. Щоб використати древньо-китайську зброю достатньо було підпалити кулю і метнути її або з катапульти або з рук. Для виготовлення хо-пао сірку, селітру, дерев'яні волокна, олію і миш'як згортали в багато шарів грубого паперу і обмазували смолою.

Класифікація вогнепальної зброї:

1) за призначенням:

- бойова зброя;

- мисливська зброя;

- спортивна зброя;

- зброя особистого захисту (газові, травматичні пістолети і револьвери).

2) за наявністю нарізів у каналі ствола:

- нарізна;

- гладкоствольна.

3) за

типом механізму:

- ґнотова зброя;

- кременева зброя;

- капсульна зброя;

- зброя під унітарний набій.

4) за способом вогню:

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]