Sabadash_V_P__Larkin_M_O_Kriminalistika_2013

г) ширина малих літер більша за їх висоту.

8. Натиск почерку — це:

а) форма рухів, яка буває прямолінійна і криволінійна; б) характеристика рухів, що виявляється при виконанні окремих літер чи їх окремих елементів;

в) безперервність виконання певної кількості письмових знаків та їх частин у межах одного слова; г) напрямок згинаючих рухів при виконанні прямолінійних елементів.

9. Які фактори з часом викликають природні зміни в підписах?

а) настрій;

б) фізіологічні зміни організму;

в) бажання наслідувати підпису іншої особи;

г) викривлення підпису.

10. Зразки для експертного дослідження письма поділяються на :

а) експериментальні та вільні;

б) експерементальні та наукові;

в) наукові та вільні;

г) експериментальні та теоретичні.

11. Коли закінчується процес формування підпису?

а) до 20 років;

б) до 25 років;

в) до 35 років;

г) до 40 років

.Які види зміни почерку відносяться до навмисних?

а) зміна почерку скорописним способом;

б) копіювання почерку;

в) малювання почерку;

г) виконання тексту в темноті.

12. Вільні та експериментальні зразки почерку засвідчуються:

а) суддею;

б) прокурором;

в) експертом;

г) слідчим або суддею.

13. Який темп характеризує високий ступінь виробленості почерку?

а) швидкий;

б) повільний;

в) уповільнений;

г) прискорений.

14. Почеркознавче дослідження підписів потребує порівняння зразків підписів. Якою має бути їх кількість?

а) 10 примірників;

б) 6 примірників;

в) 4 примірники;

г) будь-якою.

15. Скільки стадій дослідження передбачає методика судовопочеркознавчої експертизи:

а) п'ять;

б) чотири;

в) шість;

г) три.

16. До графічних ознак підпису не відносяться:

а) розчерк (напрямок завершального штриха); б) співвідношення рядків основи письма та верхніх закінчень штри-

в) гладіолаж (зменшення розміру штрихів до кінця підпису); г) натиск почерку.

17. ідентифікуючими об'єктами письма виступають:

а) мисленевий образ зовнішнього вигляду, який зафіксований у пам'яті свідка, потерпілого, іншої особи; при цьому ототожнення здійснюється шляхом пред'явлення для впізнання;

б) матеріальна фіксація зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці;

в) останки людини (труп, частини розчленованого трупа, череп),

г) вірним є все.

18. До форми ототожнення людини за ознаками зовнішності належать:

а) оперативне узнавання;

б) схожість;

в) теоретичне впізнання;

г) немає правильної відповіді.

20. Що є теоретичною основою судового почеркознавства?

а) психофізіологічне вчення Ч. Спіка; б) психофізіологічне вчення академіка І. П. Павлова; в) психофізіологічне вчення Платона; г) психофізіологічне вчення М.І. Лорєва.

Література

1.Афанасьев І.А. Проблеми встановлення тотожності виконавця підписів в копіях документів,що відтворені електрографічним способом / І.А. Афанасьев // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2009. -№1. — С.182-192.

2.Бастрыкин А.И. Криминалистическое исследование письма. Учебное пособие / Бастрыкин А.И. — СПб.: Европейский Дом, 2002. — 212 с.

3.Бочарова Н.Г. Из практики исследования подписей, выполненных путем перерисовки на просвет / Бочарова Н.Г., Сухорукова Л. Г., Хахина И.Г. // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2009. — Випуск 9. — С. 255-261.

4.Гайдамакина Д.И. Об устойчивости общих признаков почерка при письме необычным пишущим прибором на необычной поверхности / Д.И. Гайдамакина, О.И. Суетнова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2010. — Випуск

10.— С. 276-280.

5.Егоров Н.Н. Криминалистическое исследование письма. Учебное пособие / Егоров Н.Н., Мерецкий Н.Е., Павлушов В.И. — Хабаровск: Изд-во Хабар. ВШ МВД РФ, 1993.

— 64 с.

6.Железняк А.С. Основы криминалистической техники. Учебное пособие / Железняк А.С. — 2-е изд., стереотип. — М.: МГИУ, 2008. — 190 с.

7.Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений. Научно-практическое пособие / Карлов В.Я. — М.: Экзамен, 2006. —

192с.

8.Криміналістика: підручник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова,

B. А. Журавель та ін.]; за ред. В.Ю. Шепітька. — [5-е вид., перероб. і доп.]. — X. : Право, 2011. — 464 с.

9.Кузнецов П.С. Криминалистическая техника. Учебное пособие / Кузнецов П.С. — Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2001. — 79 с.

10.Кузнецова Т.В. Система ознак «друкованого» почерку: перспективи та можливості вдосконалення / Т.В. Кузнецова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2010. — №9. —

C.250-255.

Куранова Е.А. Экспертно-криминалистическое исследование факсимильных копий почерковых объектов. Информационное письмо / Куранова Е.А., Розанкова Е.В., Соколов С.В. — М.: Изд-во ГУ ЭКЦ МВД России, 2000. — 8 с.Макарук Л.Л. Письмо як ключове поняття прикладних досліджень / Л.Л. Макарук // Соціолінгвістика та прагматика комунікації. —

2009. — №17. — С.39-43.

12.Негматова С.Г. Основы криминалистической техники. Краткий курс лекций / Негматова С.Г. — Волгоград: Изд-во Волгогр. гос. технич. ун-та, 2007. — 96 с.

13.Свиридова Л.В. Щодо комплесного використання ознак почерку та писемного мовлення в дослідження рукописних текстів / Л.В. Свиридова, Т.В. Сохранич, В.Г. Абросимова, Н.В. СиротенкоКацман // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. —

2010. — №10. — С.622-627.

15.Сохранич Т.В. Деякі актуальні питання підготування порівняльних матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи / Т.В. Сохранич, В.Г. Абросимова, О.М. Смоліна, Н.Г. Бочарова, Л.Г. Сухорукова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2010. — № 10. — С.270-276

16.Шелковін А.О. Поняття та класифікація зразків почерку й підписів / А.О. Шелковін, 0.0. Шелковіна // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2010. — №10. — С.257-262.

Тема № 11. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЛЮДИНИ ЗА ОЗНАКАМИ ЗОВНІШНОСТІ (ГАБІТОЛОГІЯ)

1.Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності.

2.Ознаки зовнішності людини.

3.Система опису ознак зовнішності — «словесний портрет».

4.Портретно-криміналістична експертиза.

1. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності (габітологія) — це підрозділ криміналістичної техніки, який вивчає закономірності зовнішнього вигляду людини, його матеріальні та ідеальні ознаки за допомогою техніко-криміналістичних методів та засобів.

2. Ознаки зовнішності людини (матеріальні та ідеальні слідивідображення) є основою для ідентифікації особи. їх можна поділити на три групи:

1. Загальнофізичні ознаки (стать, вік, расова приналежність тощо);

2. Анатомічні ознаки (зріст, будова тіла, форма голови, носа, рота, колір волосся та ін.);

3. Функціональні ознаки (міміка, жести, хода, мова, голос, навички та ін.).

3. Опис людини за ознаками зовнішності (словесний портрет) досить часто використовується при розслідуванні злочинів і задля розшуку злочинців.

Основні правила (за І.Ф.Герасимовим) описання зовнішності людини методом словесного портрета:

—оптимальна повнота опису;

—вживання єдиної спеціальної уніфікованої термінології;

—послідовність описання;

—описання частин голови (обличчя) у фас і профіль;

— описання окремих частин і деталей тіла із зазначенням їхніх величин, форми, положень, кольору, особливостей.

За методом словесного портрета прикмети особи вивчають у такій послідовності:

1) стать; 2) расова приналежність, національність; 3) вік; 4) зріст; 5) будова тіла; 6) обличчя; 7) лоб; 8) брови; 9) очі; 10) ніс; 11) рот; 12) губи; 13) підборіддя; 14) вуха; 15) волосся; 16) голос; 17) розмір ноги; 18) особливі прикмети; 19) окремі функціональні ознаки; 20) звички, 21) психологічні ознаки; 22) моральні якості.

4. Проведення портретно-криміналістичної експертизи має на меті встановлення тотожності людини за портретними зображеннями. Ідентифікованим об'єктом портретно-криміналістичної експертизи є конкретна особа. Ідентифікуючим — фотознімки, відеоматеріали, частини тіла (череп тощо).

Види портретно-криміналістичної експертизи:

• експертиза зображень людей за фотографіями з метою встановлення, чи не зображено на двох і більше фотографіях одна і та ж сама особа;

• експертиза невпізнаного трупа (за фотографією) та експертиза зажиттєвої фотографії особи для ідентифікації трупа;