Індивідуальне практичне завдання № 4 потребує від студентів навиків проведення аналізу конкурентоспроможності потенціалу підприємства задля оцінки перспектив його розвитку.

Метод набору конкурентоспроможних елементів

Це синтезований метод визначення конкурентоспроможності потенціалу підприємства побудований на посилці, що конкурентоспроможність продукції підприємства є її головною складовою.

Алгоритм метода наступний:

1. Перш за все формується перелік індикаторів (IND_j, де j = 1 ... m), які слугують базою оцінки конкурентоспроможності конкретного виду продукції, що оцінюється.

2. Експертним шляхом для кожного індикатора встановлюється його вага (Vaga_j, де j = 1 ... m) у загальній оцінці при умові, що ∑Vaga_j = 1.

3. Службою маркетингу підприємства-об’єкта оцінки пропонується n-вибір підприємств з аналогічною продукцією, які є найближчими конкурентами.

4. За отриманою інформацією будується матриця визначення конкурентоспроможності одиниці продукції підприємства, що слугує об’єктом оцінки (таблиця).

5. За допомоги абсолютних значень обраних індикаторів визначаються ранги одиниці продукції (R_ij).

6. Знаходиться зважений на вагу індикатора загальний ранг одиниці продукції кожного підприємства, що бере участь в масиві оцінки за формулою:

Rang_i = ∑R_ij*Vaga_j.

7. Після встановлення загальних рангів знаходиться підприємство-лідер (L) та підприємство-аутсайдер (A) за даною одиницею продукції, а також діапазон відстані аутсайдера від лідера (D_v) за формулою:

D_v = Rang_A – Rang_L.

Таблиця 2

МАТРИЦЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ

№ п/п

Вага індикатора

Vaga1

Vaga2

Vaga3

...

Vagam

Rangi

KSopіа

Індикатор

IND1

IND2

IND3

...

INDm

Підприємство

абс. зн.

ранг Rij

абс. зн.

ранг Rij

абс. зн.

ранг Rij

...

...

абс. зн.

ранг Rij

1

Об’єкт оцінки

2

3

...

n

Діапазон відстані аутсайдера від лідера дає уявлення про розмежування підприємств у конкурентному середовищі, а саме:

• Чи належить підприємство до кола лідерів чи аутсайдерів?

• Чи вигідне в нього положення в зоні очікування нападу?

• Чи правильно використовує свої можливості?

Радіус кола лідерів (аутсайдерів) дорівнює чверті від діапазону відстані аутсайдера від лідера (D_v), а саме:

0 — ¼ D_v — коло лідерів;

¼ D_v — ½ D_v — зона очікування нападу;

½ D_v — ¾ D_v — зона невикористаних можливостей;

¾ D_v — D_v — коло аутсайдерів.

8. Конкурентоспроможність одиниці продукції, таким чином, знаходиться за формулою:

KSop_іа = (Rang_A – Rang_i) / D_v.

9. Для визначення конкурентного статусу підприємства за всією номенклатурою продукції, що ним виготовляється необхідно провести аналогічні розрахунки для всіх видів продукції, а потім звести отримані результати в підсумкову таблицю, яка також повинна містити інформацію щодо структури виробництва продукції за проектною потужністю та фактичними обсягами продажу (табл.).

Таблиця 3

ПІДСУМКОВА ТАБЛИЦЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА-ОБ’ЄКТА ОЦІНКИ

№ п/п	Продукція	KSopіа	Структура виробництва продукції за проектною потужністю (Sv)	Структура фактичних продаж продукції (Sp)	Скорегована KSopіа на Sv = (р.2*р.3/100)	Скорегована KSopіа на Sp = (р.2*р.4/100)	Резерв конкурентоспроможності RKSіа = (р.5-р.6)	Ранг конкурентоспроможності потенціалу підприємства Rangкпп
	1	2	3	4	5	6	7	8
1
2
...
а
			100	100
	Конкурентоспроможність потенціалу підприємства

10. Ранг конкурентоспроможності потенціалу підприємства визначається за формулою:

Rang_кпп = KSop_іа · (1 – RKS_іа).

11. Рівень конкурентоспроможності потенціалу підприємства розраховується, як середній ранг конкурентоспроможності за всією номенклатурою продукції.

Конкурентоспроможність продукції без сумніву є головною складовою конкурентоспроможності потенціалу підприємства, але не треба забувати, що до його складу входять не менш важ- ливі елементи: виробничий, фінансовий, управлінський потенціали і т. і., конкурентоспроможність яких треба враховувати при визначенні остаточного рівня конкурентоспроможності потенціалу.

Література: [1, 3,7]. Звітність підприємства — бази практики (місця роботи

6. Система поточного контролю та критерії оцінювання знань студентів з дисципліни:

1. Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань студентів з дисципліни (за формами навчання)

Основною складовою навчального процесу є систематичний, комплексний контроль й оцінювання якості набутих знань, умінь та практичних навичок студентів у відповідності з вимогами державних стандартів освіти, а також адаптації до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).

Оцінювання знань студентів з дисципліни «Конкурентоспроможність підприємства» за навчальним планом спеціальності 8405 «Економіка підприємства» здійснюється на основі результатів поточного й підсумкового контролю знань (іспиту).

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряться відповідно під час поточного контролю.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння викладеного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацювати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Завданням підсумкового контролю (іспиту) є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Оцінювання знань здійснюється за 100-бальною шкалою.

З дисципліни оцінювання знань студентів здійснюється на основі суми результатів поточного контролю та іспиту, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно).

Поточний контроль на денній формі здійснюється під час семінарських і практичних занять, в процесі розгляду програмних питань у формах обговорення студентами актуальних питань дисципліни, аналізу ситуацій, оцінювання результатів їх самостійної роботи та індивідуальних завдань, на заочній формі – у процесі індивідуально-консультативних зустрічей із студентами та практичних заняттях.

Оцінка знань студентів при поточному контролі з дисципліни мотивує активну роботу студентів протягом семестру щоб набрати від 0 до 50 балів.

Поточний контроль на денній навчання здійснюється під час семінарських і практичних занять, в процесі розгляду програмних питань у формах обговорення студентами ак­туальних питань дисципліни, аналізу ситуацій, оцінювання результатів їх самостійної роботи та захисту індивідуальних завдань.

Критерії оцінки знань при поточному контролі знань з дисципліни мотивують активну роботу студентів денної форми навчання протягом семестру щоб набрати від 0 до 100 балів.

Шкала оцінювання видів робіт на практичному занятті та при виконання індивідуальних робіт диференційована відповідно до рівня знань студентів (табл. 9.1)

Таблиц9.1

Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів

Можлива максимальна оцінка за роботу (завдання), балів	Рівень виконання
	Відмінно	Добре	Задовільно	Незадовільно
2	2	1,5	1	0
3	3	2	1	0
4	4	3	2	0
5	5	4	3	0

За робочою програмою та планом-графіком занять з дисципліни після вивчення тем передбачено проміжний контроль знань шляхом виконання модульного завдання. Завдання для контрольних робіт комплекту­ються із теоретичних запитань і подібних практичних задач відповідних тем модулів.

Тривалість виконання модульного контрольного завдання дві академічні години .

В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин (хвороба, відрядження, паралельне навчання за кордоном, які підтверджені відповідно лікарняним листком, довідкою, листом) студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського (практичного) заняття у час та порядку визначеному викладачем.

Результати модульних поточних контролів мають зберігатися викладачем до моменту здачі студентом іспиту.

Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності, яка здається у деканат до останнього дня залікового тижня.

Результати поточного контролю знань студентів, які отримали від 0 до 50 включно, вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності, яка здається у деканат до останнього дня залікового тижня.

2. Порядок підсумкового контролю знань

Підсумковий контроль знань студентів у здійснюється у формі іспиту шляхом виконання письмових екзаменаційних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється на основі суми результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо.

Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань доводяться до студентів на початку семестру.

Екзаменаційний білет містить 6 приблизно однако­вих за складністю завдань теоретичного та практичного характеру, що комплексно охоплю­ють весь матеріал дисципліни згідно з робочої навчальною програмою кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів.

За формою і змістом завдання поділяються на два блоки. Перший блок іспитового завдання містить теоретичні запитання, другій блок — прикладні задачі. На теоретичні запитання, вимагається змістовна письмова відповідь. Прикладні задачі потрібно розв’язати з приведенням формул й належними стислими поясненнями проведених розрахунків.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно). В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів і отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова кількість балів включає лише результати поточно-модульного контролю.

До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточно-модульного контролю та іспиту.

Вимоги до оцінки знань при підсумковому контролі:

• на 10 балів оцінюється відповідь, яка характеризує повне і глибоке засвоєння студентом теоретичного матеріалу або задача повністю відповідає еталонному розв’язанню, методично правильно оформлена з належними стислими поясненнями проведених розрахунків з висновками. Для тестовій частині завдання модуля частка правильних відповідей становить не менше 80%;

• на 8 балів оцінюється в цілому правильна відповідь, але неповна за змістом або має окремі неточності в формулюваннях, використанні розрахункових формул, помилками у визначенні проміжних й кінцевих результатів. Розв’язання задачі ви­конане не менше ніж на 50%. Для тестової частини завдання за частину правильних відповідей у межах від 50 до 79%.;

• на “6” балів оцінюється відповідь, яка свідчить про низький рівень знання матеріалу і розкриває зміст питання більше ніж на 50%, або не невірно розв’язані задачі або розв’язані менше ніж на 50%.

• на “0” балів оцінюється відповідь, яка свідчить про незадовільне знання матеріалу і розкриває зміст питання менше ніж на 50%, або не невірно виконані розрахунки при розв’язанні практичних завдань.

Оформлення результатів контролю знань в екзаменаційної відомості передбачає переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну 4-бальну та шкалу за системою ECTS за параметрами таблиці:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за 4-х бальною шкалою
А	90–100	5 (відмінно)
В	80-89	4 (добре)
С	70–79
D	66-69	3 (задовільно)
Е	60–65
FX	21-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	0–20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Ліквідація академічної заборгованості студентами бакалаврського та магістерського рівнів всіх форм навчання з дисципліни проводиться згідно «Порядку ліквідації академічних заборгованостей студентів КНЕУ» (Ухвала Вченої ради під 30. 09. 2004 р.), що затверджений наказом № 614 від 04. 10. 2004 р., яка передбачає такий порядок:

• студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 20 до 59 балів (з врахуванням 30 і більше балів, що студент набрав на іспиті), після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою;

• студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів (якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів то результати підсумкового контролю не враховуються) зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання свого чи іншого факультету і там скласти іспит. Студентам також дозволяється написати заяву на індивідуально — консультативну роботу з викладачем і згідно направлення деканату отримувати та здавати викладачу під час консультацій виконані завдання, модулі тощо і набрати бали поточної успішності і в кінці семестру, згідно графіку затвердженому деканом, здати іспит.

Перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі, але якщо студент не пересклав іспит двічі, то він зобов’язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспити (востаннє).

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання з даної дисципліни здійснюється на практичних заняттях згідно плану і карти самостійної роботи студентів у процесі захисту ними домашніх розрахунково-проектних письмових робіт. Домашні розрахунково-проектні роботи за своєю сукупністю утворюють скорочений проект інвестування у підприємницьку діяльність.

Окрім розрахунково-проектних робіт студенти мають право виконувати індивідуальні роботи (завдання) відповідно до карти самостійної роботи студентів з даної дисципліни.

3. Зразок екзаменаційного білета

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Кафедра економіки підприємств