6.2 Завдання для виконання на базах практики (для дисциплін, що вивчаються при проходженні практики)

Дана дисципліна при проходженні практики студентами не вивчається

6.3.Перелік індивідуальних завдань (тематика рефератів, есе, наукових робіт, розрахункових завдань, контрольних робіт для студентів заочної форми навчання тощо) Рекомендована тематика наукових робіт

1. Практика регулювання конкурентних відносин на вітчизняному ринку.

2. Чинники та умови забезпечення конкурентоспроможності об’єктів.

3. Напрямки комплексного використання базових стратегій конкуренції.

4. Побудова дерева стратегічних чинників конкурентних переваг.

5. Аналіз тенденцій розвитку конкурентної ситуації на ринку.

6. Функціональний підхід до оцінки потенціалу конкурента за М. Портером та А. Роу.

7. Багаторівнева модель управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства.

8. Основні складові стратегії забезпечення конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

9. Методологія оцінки ефективності обраної антикризової стратегії управління конкурентоспроможністю та функціонування розробленої системи управління.

10. Необхідність та основні етапи управління конкурентоспроможністю потенціалу: оцінка розміру, структури, динаміки та ефективності використання потенціалу підприємства, рівня його конкурентоспроможності та частки на відповідному ринку.

11. Обґрунтування методології визначення та оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства (організації) з урахуванням особливостей їх підприємницької діяльності.

12. Стратегія і тактика забезпечення цільового рівня конкурентоспроможності потенціалу підприємства і управлінських механізмів їх реалізації.

13. Основні складові стратегії забезпечення конкурентоспроможності потенціалу підприємства.

14. Інструментарій стратегічного аналізу в управління конкурентоспроможністю потенціалом підприємства.

15. Розробка і вибір сценаріїв розвитку конкурентоспроможності підприємств і проектів їх реалізації.

16. Методи вимірювання ефективності управління потенціалом підприємства.

17. Оцінка ефективності проектів (програм) по удосконаленню систем управління потенціалом сучасних підприємств.

18. Підтримка довгострокового функціонування механізмів управління конкурентоспроможністю підприємства.

Індивідуальні завдання (контрольні роботи)

Оцінка рівня здобуття студентами всіх форм навчання практичних навичок з дисципліни проводиться на основі виконання ними індивідуальних завдань (контрольних робіт). Індивідуальні завдання (контрольні роботи) з курсу «Конкурентоспроможність підприємства» полягають у проведенні конкурентного аналізу галузі, підприємства, продукції який здійснюється на підприємстві, де студент проходить практику.

Завдання 1. Оцінити конкурентоспроможність підприємства за допомогою побудови конкурентної карти ринку. Визначити особливості розвитку конкурентної ситуації; встановити ступінь домінування підприємства на ринку; виділити найближчих конкурентів і установити відносну позицію підприємства серед учасників ринку. Обґрунтувати розробки стратегії конкуренції, що враховують конкурентний статус підприємства й особливості його ринкового оточення.

Для виконання цього завдання необхідно мати інформацію по темпам зростання ринкової частки підприємства та її обсягом для підприємства, на якому Ви проходити виробничу практику та для його основних конкурентів.

Методичні вказівки щодо виконання індивідуального практичного завдання 1:

Розподіл ринкових часток (Д_i) дозволяє виділити ряд стандартних положень підприємств на ринку(лідерів ринку, аутсайдерів і деяких проміжних груп). У інтервалі Зδ₁ знаходиться абсолютна більшість підприємств із слабкою, а в інтервалі Зδ₂ — із сильною конкурентною позицією (відповідно групи 3 і 2). Підприємства, що не потрапляють у дані інтервали, істотно відрізняються від даних груп із погляду статистичного розподілу. Вони формують окремі групи — аутсайдерів (група 4) і лідерів ринку (група 1), як це показано на рис. 1.1

Схема визначення меж поданих груп достатньо проста:

• Розраховується середнє арифметичне значення ринкових часток.

• Вся сукупність підприємств аналізованого ринку ділиться на 2 сектори, для яких значення часток більше або менше середнього значення. У кожному із секторів розраховуються середньоквадратичні відхилення, що разом із мінімальним і максимальним значеннями визначають межі поданих груп.

Схема віднесення підприємств до груп має такий вид:

Якщо:

(1.1)

то і відповідно належить:

1 групі — лідери ринку;

2 групі — підприємства із сильною конкурентною позицією;

3 групі — підприємства зі слабкою конкурентною позицією;

4 групі — аутсайдери ринку.

Рис. 1.1. Розподіл ринкових часток конкурентів

Середнє арифметичне значення часток усієї сукупності підприємств (Д_ср) визначається зі співвідношення:

Д_ср = 1/n. (1.2)

Мінімальне (Д_min) і максимальне (Д_max) значення ринкової частки визначаються по всім значення Д_i:

Д_min = MIN (Д_і), Д_max = MAX (Д_і), і = 1,….., n. (1.3)

Середньоквадратичні відхилення ринкової частки підприємств δ₁ (δ₂,), для яких Д_i більше (менше) Д_ср,

розраховуються по відповідних секторах:

δ₁ = √ ((1/ k_і) × Σ (Д_s – Д_ср1)²), s = 1,…,k_і (1.4)

δ₂ = √ ((1/(n – k_і)) × Σ (Д_t – Д_ср2)²), t = 1,…,n – k_і, (1.5)

де k_і, (п – k_і) — кількість підприємств, для яких Д_s < Д_ср (Д_t > Д_ср);

Д_s (Д_t) — ринкові частки підприємств, для яких Д_s < Д_ср (Д_t > Д_ср);

Д_ср1 (Д_ср2) — середнє арифметичне значення ринкової частки підприємств, для яких Д_s < Д_ср (Д_t > Д_ср).

Д_ср1 = (1/k_і) × ΣД_s , s = 1,…,k_і ,

Д_ср2 = (1/(n – k_і)) × ΣД_m, t = 1,…, n – k_і. (1.6)

Необхідно знати тенденцію зміни даного показника і пов’язану з ній зміну конкурентної позиції підприємства. Дану тенденцію можна оцінити за допомогою темпу приросту частки, що розраховується по формулі:

Т_i = (1/m) × ((Д_i^t – Д_i^t0) / Д_i^t0) × 100 %, (1.7)

де Т_i — темп приросту ринкової частки i-гo підприємства, %;

Д_i^t (Д_i^t0) — ринкова частка i-го підприємства в період часу t (t0), %;

m — кількість років в аналізованому періоді.

Для оцінки ступеня зміни конкурентної позиції, що характеризується ринковою часткою, доцільно виділити типові стани підприємства за розміром росту його ринкової частки. Аналогічно попереднім міркуванням і з урахуванням того, що щільність розподілу T_i ринеться до нормального закону, можна виділити чотири класифікаційні групи.

Якщо

(1.8)

то i відповідно належить:

1 групі — підприємства з конкурентною позицією, що швидко покращується;

2 групі — підприємства з конкурентною позицією, що поліпшується;

3 групі — підприємства з конкурентною позицією, що погіршується;

4 групі — підприємства з конкурентною позицією ринку, що значно погіршується.

Т_ср = (Σk_i^t / Σk_j^to – 1) × 100 %), i = 1, ... . n.

або

Т_ср = (Σk_i^t×Ц_i^t / Σk_j^to×Ц_j^to – 1) × 100 %), j = 1, ... . n_to. (1.9)

де К_it (К_j^t0) — кількість виробів аналізованої товарної групи реалізованих i-им підприємством у період часу t (t_o), од.;

Ц_i^t (Ц_j^t0) — ціна виробів, реалізованих i-им підприємством у період часу t (t_o), тис. грн;

n (n_t0) — кількість підприємств, що працюють на аналізованому товарному ринку в період часу t (t_o), од.

Мінімальне (T_min) і максимальне (T_max) значення темпу приросту частки визначається по всіх значеннях T_i:

T_min ⁼ MIN(Т_i), Т_max = МАХ(Т_i), i = 1, ... . n. (1.10)

Середньоквадратичне відхилення (Т_i від Т_ср) розраховується по формулі:

δ = √ ((1/n) × Σ (T_i – T_ср1)²), i = 1,…,n. (1.11)

Як очевидно із зарпропонованої схеми класифікації, крім абсолютного розміру Т_i вирішальне значення має знак даного показника. Негативні значення Т_i свідчать про наявність тенденції зменшення ринкової частки, позитивні — її росту, тобто констатують погіршення або поліпшення конкурентної позицій підприємства. Чим більший інтервал часу прийнятий для розгляду, тим дані тенденції стабільніше. З урахуванням зроблених зауважень у табл. 1.5 подана матриця формування конкурентної карти підприємств, заснована на перехресній класифікації розміру і динаміки їх ринкових часток по конкретному типі продукції. Вона дозволяє виділити 16 типових положень підприємств, що відрізняються ступенем використання конкурентних переваг і потенційної можливості протистояти тиску конкурентів.

Таблиця 1.1