257. Формування ефективного стилю лідерства.

Передумовою успішної діяльності керівників підприємств є формування у кожного з них необхідних професійно-ділових, організаторських і особистих якостей. Важливою характеристикою є діловитість лідера, яка проявляється у плановості, чіткій регламентації діяльності, високій організованості, підприємливості, конкретності і оперативності в роботі. Рисою діловог стилю лідерства є професійне здійснення розпорядчої діяльності, наукова обгрунтованість рішень, що грунтуються на високому рівні знань і розвинутому інтелекті керівника. Лідер своєю поведінкою повинен постійно демонструвати чесність, певну мужність говорити правду підлеглим, не боятися признатися у здійсненні помилки. Ліде повинен постійно розвивати уміння управляти своїми психічними і біофізіологічними механізмами, властивостями емоційно-вольової сфери, можливостями пам’яті та іншими властивостями. Ефективному стилю лідерства притаманний високий рівень особистої культури лідера, знання норм міжособистого спілкування і дотримання правил службової етики.

258. Суть та роль конфлікту. Необхідність управління конфліктом.

Конфлікт - відсутність домовленості, згоди між двома та більше сторонами, які можуть бути конкр-ми особами або групами. Кожна сторона робить все, щоб була прийнята її точка зору, її ціль і заважає іншій стороні зробити те ж. Конфлікт частіше всього супроводжується агресією, погрозами, спорами, ворожістю, тому конфлікт - явище небажане, і його необхідно по можливості уникати. Сучасна точка зору полягає в тому, що деякі конфлікти не лише можливі, але можуть бути бажаними, можуть носити і в деяких випадках позитивнй характер. Члени групи можуть прийняти точку зору конфліктуючого, що може бути помилковим, але допомагає уникнути конфлікту. Конфлікти: 1)допомагають виявити різноманітність точок зору; 2) дають дод-ву інф-ю;3) допомагають виявити більшу кількість альтернатив, проблем. Як наслідок, більш ефект-не викон-ня поланів, стратегій. Отже, конфлікти можуть бути функціональними - ведуть до збільш-ня ефект-ті орг-ї та дисфункціональні - ведуть до змен-ня особистої задоволеності, групового співробітнтцтва, ефктивності орг-ї. Роль конфлікту, в основному, залежить від того, наскільки ефективно ним управляють.

259.Типи конфліктів в с/г п-вах

1) внутрішньоособистісний - даний тип може мати дисфункціональні, як і інші типи. Найбільш поширена форма - рольовий конфлікт, коли одній людині висувають протирічиві вимоги з приводу того, яким повинен бути результат її роботи. Може виникнути внаслідок того, що виробничі вимоги не узгоджуються з особ-ми потребами чи цінностями. 2) міжособистісний - можливо, найбільш поширений та проявляєтьбся по різному. Частіше - боротьба кер-в за обмежені ресурси, капітал, узгодження проекту. Кожен намагається запевнити керівника прийняти його точку зору. Може проявлятися і як зіткнення особ-й і різні характери, погляди, цінності.(різні в корені). 3) між особистістю та групою - такий може виникнути, коли ця особистість займе позицію, яка відрізняється від позиції групи. Або на грунті посадових обов’зків кер-ка:між необх-тю забезп-ти відпов-ну продуктивність і дотримуватись правил орг-ї. 4) міжгруповий - конфлікт між персоналом та адмін-ю; між лін-м та штабним перс-м; між функціон-ми групами всередині орг-ї.