51.Вимоги до професійних і особистих якостей менеджера

1.професійна компетентність, підготовка в сфері менеджменту.2.знання техніки та технології вир. в галузі до якої належить орг.3.знання економіки, права, психології і педагогіки.4.володіння навиками адміністрування.5.вмінян самостійно і своєчасно приймати обгрунтовані рішення інапол егливо добиватися їх виконаня шляхом впливу на підлеглих.6.чуття нового, здатність петредбачати тенденцію розвитку організації,7.організаційні здібності(вмінняефектино використовувати працівників,визначати їх функції та задачі, делегувати повноваження , дотримуватися слова і діла,особиста орган.)8.вміння працювати з людьми, знання здібностей і можливостей підлеглих,захист їх інтересів і піклування про умови побуту та праці,9.вміння налагоджувати гарні контакти в колективі, що грунтуються на взаємоповазі, довірі,створювати соц-псих клімат колективу.10.особисті якості-розум,енергійність.наполегливість,принциповість,рішучість,чесність,справедлиівсть,паовага, почуття об та відпов.ю,вимогливість до себе та до підлеглих.

52.Модель сучасного менеджера

1.м.-цестратег, який здійснює планування діяльності орг.з врахуванням майбутнього розвитку ринків.2повинен мати рису пристосування, не повинен боятися змін3.повинен використовувати сучасні методи і технології в процесі управління орган.4.розвивати мислення в критичних ситуаціях-вміння вирішувати проблеми, не плутати думку з аргументом, асоціацію з прич. Звязками, вміння не тільки оцінити, але й прод. Аргументи, володіти здоровим глуздом.5.творча діяльність(нові програми, інтерпретувати старі методи і підходи до нових умов)6.робота в команді, 7.м.-лідер,8.постійне самонавчання ісаморозвиток

53.Критерій оцінки діяльності менеджера

1.Соціально-психологічні: задоволеність працею, мотивація членів колективу,авторитет керівника в колективі (формальний,моральний, функціональний) самооцінка колективу.

2.економічні:продуктивність,прибутковість,якість продукції та послуг,нововведення, стабільність існуючої організації.

66.Поняття "комунікація" та її роль у системі управління.

Комунікація – у вузькому розумінні – обмін інформацією (фактами, ідеями, емоціями) між двома особами. Комунікація від лат. "загальне". В теорії управління комунікація – це процес обміну інформацією між двома або більше особами, який забезпечує їх взаєморозуміння. Проте сам факт обміну інформацією ще не свідчить про комунікацію, оскільки інформація, що передається, може бути незрозуміла для того, хто її отримує. Важливість комунікацій:1. Рішення багатьох управлінських задач будується на взаємодії людей. 2. Міжособові комунікації є кращим способом обговорення і вирішення питань.

67. Умови, які необхідні для здійснення процесу комунікації.

З визначення комунікації (процес обміну інформацією між двома або більше особами, який забезпечує їх взаєморозуміння) випливає, що для здійснення процесу комунікації потрібні 4 умови: наявність щонайменше двох осіб: відправника – особи, яка генерує інформацію, що призначена для передавання; одержувача – особи, для якої призначена інформація, що передається; наявність повідомлення, тобто закодованої за допомогою будь-яких символів інфомації, призначеної для передавання; наявність канала комунікації, тобто засоба за допомогою якого передається інформація; наявність зворотнього зв’язку, тобто процесу передавання повідомлення у зворотньому напрямку: від одержувача до відправника. Таке повідомлення містить інформацію про ступінь сприйняття і зрозумілості отриманого ним повідомлення.