101. Характеристика основних форм планування.

В залежності від спрямованості, завдань планування поділяють на 3 форми: 1) перспективне – передбачає розробку загальних принципів орієнтації фірми на перспективу; визначає стратегічний напрямок та зміст найважливіших задач, які забезпечення досягнення поставлених цілей. Є 2 підходи до перспективного планування: довгострокове та стратегічне планування. 2) середньотермінове – охоплює 5 років, що відповідає оновленню виробничого процесу, апарату. В них оформляють основні завдання на встановлений період, плани розробляються у виробничих підрозділах; 3) поточне – здійснюється шляхом детальної розробки на 1 рік оперативних планів для організвції та її окремих підрозділів. Це детальна конкретизація цілей і завдань поставлених перспективними та середньотерміновими планами.

102. Етапи процесу планування.

Етапи процесу планування: 1. Визначення цілей діяльності організації, які визначають очікуваний або бажаний стан організації. 2. Опрацювання стратегії діяльності організації . Встановлення цілей діяльності організації. Розробка стратегії діяльності організації - безпосереднє опрацювання шляхів, якими організація досягатиме очікуваних результатів. 3. Надання стратегії конкретної форми - це впровадження стратегії перетоврення стратегії у конкретні дії організації. Цей етап здійснюється шляхо розробки забезпечуючих планів та бюджетів.

103. Принципи планування.

1) принцип повноти; 2) принцип точності; 3) принцип розумної оптимальності; 4) принцип результативності; 5) принцип безперервності; 6) принцип гнучкості; 7) принцип масовості.

104. Методи організаційного планування.

1) метод послідовного опису операцій – складання плану послідовно виконанню робіт у якому кожна з них описується з необхідним ступенем деталізації; 2)графіки виконання, передбачає, що, де, коли, має бути зроблене, у яких межах певних строків виконання; 3) сіткового планування – побудовка таблиці робіт, де вказуються параметри робіт, сітковий графік; 4) матод робочого календаря.

105.Ситуаційні фактори планування (рівень управління, життєвий цикл організації, ступінь невизначеності середовища).

Щодо рівня управління, то в залежності від нього змінюється планування. На вищих рівнях управління будуть створюватися стратегічні плани, а на нижчих тактичні та інші. В залежності від того, на якій стадії життєвого циклу знаходиться організвція, відповідним буде і процес планування. Невизначеність такрж впливає на процес планування.

106. Поняття "місії" організації, та чиї інтереси повинні враховуватися при її формуванні.

Місія організації – це основна загальна ціль організації, чітко виражена причина, сенс її існування.

На формування цілей впливають певані групи людей: власники підприємства, працівники організації, споживачі продукції, ділові партнери організації, місцева громадськість, суспільство в цілому.

107. Основні складові, які повинне включати формування місій організації.

Місія деталізує статус організації і забезпечує напрямок і орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Місія повинна включати: 1) задачі організації з погляду її основних послуг чи виробів, її основних ринків та технологій; 2) зовнішнє середовище стосовно організації, яке визначає робочі принципи організації; 3) культура організації.

108. Рекомендації, які необхідно враховувати при формуванні місії організації.

1) місія не повинна залежати від поточного стану організації, форми і методів її роботи, так як вона спрямована на майбутнє і показує, на що будуть спрямовані її зусилля і які цінності будуть найважливішими для організації; 2) в місії не повинно вказуватися в якості цілі отримання прибутку; 3) між місією організації і загальною системою, якою вона є не повинно бути протиріч.

109. Поняття цілі та вимоги, які необхідно враховувати при розробці цілей.

Мета – це кінцевий стан, якого організація прагне досягти в певний момент у майбутньому (ідеальне уявлення про майбутні рубежі фірми).

Правильно сформульовані організаційні цілі мають відповідати наступним вимогам: 1)цілі мають бути конкретними та вимірюваними;

2)цілі мають бути зорієнтованими у часі; 3)цілі мають бути реалістичними, досяжними, такими, що не перевищують можливостей організації; 4) цілі мають бути не суперечливими, узгодженими, взаємопов’язаними; 5)цілі мають бути сформульованими письмово. Цілі, сформульовані з урахуванням зазначених вимог, виступають своєрідними нормативами, за допомогою яких менеджер може робити висновки про ефективність своєї майбутньої практичної діяльності.