Державного фінансового контролю в Україні

Рівні регулювання і назви

нормативних документів

Область регулювання

I рівень Конституція України

правові засади функціонування системи фінансового контролю в Україні, статус і функції органів державного фінансового контролю, місце державного фінансового контролю у системі управління державними фінансами

II рівень

Бюджетний Кодекс України

Закони України

Укази Президента України

Постанови кму

визначають правові основи діяльності органів державного фінансового контролю, загальні питання її регулювання, які є обов’язковими для всіх суб’єктів ДФК, їх повноваження щодо здійснення контрольних заходів

III рівень Регулювання з боку державних органів контролю, уповноважених на здійснення дфк та державного фінансового аудиту

встановлюють загальні правила, процедури і методики проведення контрольних заходів, які є підставою для оцінки ефективності функціонування підрозділів контролюючих органів та діяльності їх працівників під час виконання таких заходів

Тема 2. Організація і планування контрольно-ревізійної роботи

в системі органів ДКРС України

Основними документами, на підставі яких формуються плани роботи органів ДКРС, є:

1. Порядок планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 № 955;

2. Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою. Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550;

3. Методичні рекомендації з оформлення органами державної контрольно-ревізійної служби результатів ревізії. Затв. наказом ГоловКРУ України від 28.04.2009 № 93.

4. Стандарт ДФК за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна № 2, затв. наказом ГоловКРУ від 09.08.2001 № 168;

5. Положення про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби, затв. наказом ГоловКРУ України від 26.10.2005 № 319.

Види планів крр в системі дкрс:

• стратегічні плани,

• плани основних напрямів (річні),

• плани контрольно-ревізійної роботи (піврічні).

Стратегічні плани, зазвичай, складають на 3–5 років і містять заходи фаз запровадження досконаліших форм і методів контролю, поліпшення і розробки нових правових, організаційних, методологічних і кадрових підходів з питань контрольно-ревізійної роботи.

Плани основних напрямів контрольно-ревізійної роботи (річні) складаються на наступний календарний рік і містять такі контрольні заходи:

• перелік тем аудитів та/або ревізій (перевірок) з питань виконання державних (бюджетних) програм, використання бюджетних коштів, збереження державного майна у визначених галузях, сферах економічної діяльності та регіонах;

• ревізій чи перевірок окремих питань фінансово-господарської діяльності окремих підприємств, установ, організацій;

• перевірок стану контрольно-ревізійної роботи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади.

Основними підставами для внесення контрольних заходів до Планів основних напрямів є:

1) закони, акти та доручення Президента України, Кабінету Міністрів і накази Міністерства фінансів, які не потребують термінового виконання без внесення до планів;

2) звернення правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб з приводу проведення ревізій і перевірок, які можливо виконати у плановому порядку;

3) пропозиції Рахункової палати, Мінфіну, Мінекономіки, ДПА, Держмитслужби, Державного казначейства прийняті ГоловКРУ до виконання;

4) ініціатива, виявлена органами державної контрольно-ревізійної служби, з урахуванням таких критеріїв, як:

• економічна та соціальна важливість питань, які обов’язково вносять до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період;

• значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм, утримання державних органів;

• публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном;

• ймовірність виникнення фінансових порушень, зокрема внаслідок відсутності (низького рівня) внутрішнього фінансового контролю, правової неврегульованості економічної діяльності;

• періодичність проведення ревізій і перевірок у бюджетних установах відповідно до закону.

Плани контрольно-ревізійної роботи (піврічні), які складає ГоловКРУ України на перше та друге півріччя, містять такі розділи:

• забезпечення реалізації державної політики у сфері фінансового контролю;

• контроль за використанням коштів державного бюджету, збереженням майна та дотриманням фінансово-бюджетної дисципліни;

• контроль за виконанням бюджетів у регіонах;

• перевірки стану усунення вад і порушень, виявлених раніше проведеними контрольними заходами;

• дослідження та перевірка стану роботи регіональних підрозділів ДКРС і контрольно-ревізійних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

• організаційно-методичної та правової роботи;

• розвиток і впровадження єдиної інформаційно-аналітичної системи органів ДКРС;

• заходи щодо фінансування, обліку та звітності;

• заходи щодо роботи з кадрами.

До плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ на півріччя вносять:

1) контрольні заходи, визначені Планом основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби;

2) контрольні заходи, доручення та пропозиції щодо проведення яких надійшли від органів, яким надано право їх ініціювати, після затвердження Плану основних напрямів і які можливо провести у плановому порядку;

3) контрольні заходи, ініційовані органами державної контрольно-ревізійної служби і які не було внесено до Плану основних напрямів;

4) питання регулювання внутрішнього фінансового контролю у системі міністерств, інших центральних органах виконавчої влади, організаційної, методологічної, кадрової та фінансової роботи ГоловКРУ.

Основним завданням інформаційного забезпечення є інформування учасників контрольно-ревізійного процесу про стан ревізованих підприємств і організацій та їх функціонування відповідно до нормативно-правових актів і законодавства.

За змістом інформаційне забезпечення фінансового контролю поділяють на законодавче, нормативно-довідкове, планове, договірне, технологічне, організаційно-управлінське, документальне.

Законодавче інформаційне забезпечення включає в себе законодавчі акти з питань господарського, цивільного, трудового, кримінального, адміністративного, земельного, фінансового, податкового, банківського та інших видів права, які застосовуються у виробничій і фінансово-господарські діяльності підприємств і організацій.

Нормативно-довідкове інформаційне забезпечення – це сукупність інформації, яка міститься у нормах і нормативах з витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів (загальнодержавних, галузевих тощо).

Планове інформаційне забезпечення включає в себе інформацію, яка міститься в планах економічного і соціального розвитку галузі, регіонів, підприємств, організацій (в бізнес-планах, у завданнях тощо).

До договірного інформаційного забезпечення відносяться господарські угоди, контракти, договори укладені підприємствами і організаціями з іншими суб’єктами підприємницької діяльності.

Технологічне інформаційне забезпечення включає в себе технічну документацію з технології виробництва продукції, виконання робіт, послуг, міждержавні та державні стандарти, технічна умова якості продукції, галузеві стандарти, проектно-кошторисна документація тощо.

Організаційно-управлінське інформаційне забезпечення складається із статуту підприємства та організаційно-розпорядчих документів (накази, розпорядження, службове листування, штатний розпис, кошториси тощо).

Документальне інформаційне забезпечення – це сукупність даних економічного характеру про факти, які відбулися у виробничій і фінансово-господарській діяльності підприємств і організацій, відображені у первинних документах, облікових регістрах бухгалтерського, управлінського, податкового, статистичного і оперативно-технічного обліку, а також у звітності про діяльність ревізованих підприємств і організацій.

Складовою документального інформаційного забезпечення є документування результатів контрольних заходів як формування масиву документально зафіксованої інформації констатувального та аналітичного характеру про організаційно-правову та фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання, на якому проводились контрольні заходи, який повинен забезпечувати розкриття теми контрольного заходу.