Тема 4. Контроль грошових коштів та розрахункових і кредитних операцій Нормативно-правова база для контролю:

1. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ.

2. Закон України «Про бухгалтерських облік і фінансову звітність» від 16.07.99 № 996-ХІV.

3. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 № 1776-ІІІ.

4. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулюванню обігу готівки» від 12.06.95 №436/95.

5. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку опечатування органами державної контрольно-ревізійної служби кас, касових приміщень, складів та архівів» від 26.07.2006 №1028.

6. Постанова НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 №637.

7. Постанова НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2001 №135.

8. Постанова НБУ «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» від 09.02.2005 №32.

9. П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджене наказом МФУ 28.01.2000 № 15.

10. Наказ ДПАУ «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту» від 19.09.2003 №440.

11. Наказ ГоловКРУ «Про затвердження Методичних рекомендацій по перевірці витрат на відрядження» від 21.03.2000 №24.

Об’єкти контролю касових операцій:

• забезпечення збереження в касі готівки, грошових документів, цінних паперів, бланків суворої звітності тощо;

• своєчасність і правильність оформлення касових операцій прибутковими і видатковими касовими ордерами, їх реєстрація у відповідних журналах обліку;

• повнота і своєчасність оприбуткування по касовій книзі отриманої готівки, своєчасність здачі в банк депонованих сум;

• дотримання встановленого ліміту щоденного залишку готівки в касі і забезпечення її збереження;

• наявність укладеної з касиром встановленої форми угоди про повну матеріальну відповідальність;

• правильність виплати та оформлення у платіжних відомостях і касовій книзі заробітної плати та інших виплат.

Акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою

І. Ведення касової книги і касових документів, їх оформлення

ІІ. Оприбуткування надходжень готівки

ІІІ. Дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі

ІV. Одержання підприємством значних сум готівки

V. Дотримання порядку витрачання готівки з виручки

VІ. Дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання

VІІ. Дотримання граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків

VІІІ. Інші порушення встановленого порядку ведення касових операцій

Об’єкти контролю руху грошових коштів на поточних рахунках в банку:

1. дати оцінку законності здійснення операцій з обігу грошових коштів на рахунках в банку;

2. дати оцінку стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з дебіторами і кредиторами підприємства;

3. установити правомірність та економічну обґрунтованість операцій з надходження і використання грошових коштів, а також відображення цих операцій в обліку;

4. достовірність і повнота облікових і звітних даних про наявність і зміни сум дебіторської і кредиторської заборгованості;

5. дотримання встановленого порядку інвентаризацій розрахункових операцій.

Конкретні питання фінансово-господарської діяльності, які підлягають ревізії (перевірці), визначаються з урахуванням форми власності суб’єкта підприємницької діяльності, його взаємовідносин з державою і мети контролю.

Так, наприклад, якщо об’єктом контролю є суб’єкт підприємницької діяльності, що отримував (-мує) кошти із бюджету, то перевірці (передусім) підлягають питання їх витрачання. Особливу увагу звертають на те, чи не використовувалися ці кошти на інші цілі, ніж передбачено планом використання бюджетних коштів, який повинен бути затверджений їх розпорядником.

Основним завданням ревізора в цьому разі є контроль за цільовим, законним витрачанням бюджетних коштів та достовірністю відображення проведених операцій з ними в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

З цією метою ревізору необхідно перевірити:

• наявність затвердженого в установленому порядку плану використання бюджетних коштів, економічне обґрунтування обсягів і доцільності виділення коштів на фінансування програми чи заходу;

• наявність договорів на виконання робіт (послуг), актів виконаних робіт, обґрунтованість вартості та повноту виконання оплачених робіт, дотримання термінів виконання, стан розрахунків бюджетними коштами з підрядниками, постачальниками за виконані роботи чи надані послуги;

• витрачання коштів на цілі і заходи, затверджені планами, підтвердження виконаних робіт первинними документами, повноту оприбуткування їх та достовірність відображення в обліку;

• дотримання порядку укладання угод на придбання матеріальних цінностей і надання послуг за рахунок бюджетних коштів, здійснення процедур закупівель, загальні правові та економічні засади яких регламентовано Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Якщо об’єктом контролю є суб’єкт підприємницької діяльності державної або комунальної форми власності, який не отримував коштів з бюджету, то програма перевірки формується залежно від мети контролю.

Однак, враховуючи те, що одним із головних завдань контрольно-ревізійної служби є здійснення контролю за збереженням грошових коштів і матеріальних цінностей, ревізору під час проведення перевірки необхідно:

По-перше, а) пред’явити вимогу (направлення) керівнику підприємства з метою дослідження відповідності даних бухгалтерського обліку і фактичної наявності грошових коштів, призначити раптову інвентаризацію каси;

б) у подальшому приймається рішення щодо необхідності проведення суцільним порядком чи вибірково ревізії касових і банківських операцій;

в) необхідно з’ясувати: скільки і яких рахунків відкрито в установах банків, звірити дані виписок банку з даними каси, а також іншими документами, наявними на підприємстві, переконатися в ідентичності і достовірності даних.

По-друге, а) проаналізувати стан розрахунків (з проведенням, за потреби, зустрічних звірок) за відпущену продукцію (надані послуги тощо);

б) звернути особливу увагу на дебіторську заборгованість з тривалим терміном її утворення, а також на товари (продукцію), які тривалий час перебувають у дорозі, товари, відвантажені, але не оплачені в термін, товари на відповідальному зберіганні;

в) проаналізувати суми дебіторської заборгованості, за якою минули терміни позовної давності і суми якої списані на фінансові результати, повноту вжитих заходів щодо стягнення цієї заборгованості.