7. Індивідуально – консультативна робота.

Індивідуально – консультативно робота проводиться викладачем у наступних формах:

• консультації, що проводяться за індивідуальним графіком викладача, що встановлений кафедрі;

• індивідуальних занять з окремими студентами, щодо виконання ними додаткових індивідуальних завдань, написання творчих робіт до конференцій, наукових рефератів, доповідей, тощо;

• колоквіумів в усній формі за будь – якою темою курсу на вибір викладача, що проводиться з малими групами чи індивідуально;

• перевірки завдань олімпіад;

• перевірки індивідуальних завдань;

• захисту рефератів, що готуються в ході поточної роботи;

• цільові консультації, що проводяться перед проведенням модулю або іншого виду поточного чи підсумкового контролю;

• консультацій та перевірка самостійно опрацьованих нормативних матеріалів, тощо.

8. Методика активізації активізації процесу навчання.

Активізація процесу навчання має на меті не лише запам’ятання матеріалу студентами, а й розуміння його і творче осмислення. Студентам необхідно набувати навичок самостійного узагальнення і систематизації вивченого, коментувати та тлумачити засвоєний матеріал.

Дидактична система методів навчання включає такі методи:

• Інформаційний (викладач повідомляє, а студенти слухають).

• Репродуктивний (метод повторення, коли спілкування проводиться по визначеному плану, але питання і відповіді не стабільні).

• Проблемний метод (викладач створює ситуацію, в якій студенти змушені вирішувати навчальну проблему.) Зокрема це використання Роз’яснень ПВСУ, з питань застосування законодавства про відповідальність за окремі види злочинів.

• Частково – пошуковий метод (завдання поділяються на частини і кожний вивчає своє питання). Це можуть бути доповіді студентів оформлені у вигляді реферату з кримінального законодавства України або зарубіжних країн, або порівняльна характеристика.

• Дослідний метод (створення таких ситуацій, в яких студент отримує завдання, що містить проблему, відшукує матеріал і самостійно вирішує цю проблему.)

Малі активні групи, склад і функціональні обов’язки учасників гри.

В грі беруть участь всі студенти групи, які діляться на три команди: “допитливі”, “кмітливі” і “критики”.

Викладач роз’яснює учасникам правила гри та її зміст. По ходу зайняття контролює ігровий режим, веде облік результатів у процесі гри. По закінченні підбиває підсумки, оцінює участь кожного.

“Допитливі” задають питання чи ставлять задачу за темою заняття або пройденим матеріалом.

“Кмітливі” відповідають на поставлені питання чи розв’язують задачу.

“Критики” стежать за регламентом, критикують дії і рішення двох перших груп, пропонують розподіл п’яти наявних балів між двома командами.

Інтереси і критерії оцінки діяльності учасників гри.

В ігровому занятті застосовується бальна система оцінки. Максимальна оцінка 2 бали – за запитання, три – за відповідь, “критики” одержують бали, які аргументовано віднімуть у двох інших команд.

Викладач має право “вето” на несправедливе рішення критиків і право присудити додатковий бал за особливо цікаве завдання (задачу) або відповідь.

Процес гри складається з чотирьох етапів.

Перший етап. Підготовка до гри триває тиждень. За згаданою темою студенти вивчають спеціальну літературу, законодавчий матеріал, готують самостійне завдання, запитання, задачі.

Другий етап. Початок гри (3 – 5 хв.) гра починається в точно визначений час перевіркою готовності учасників. Викладач роз’яснює учасникам гри її зміст, правила поведінки. Запізнення і порушення гри караються штрафними балами.

Третій етап. Процес гри триває 30 – 50 хв. І починається з перевірки домашнього завдання, за яке кожен з учасників може одержати половину бала або бал. Після цього команда “допитливих” ставить запитання чи пропонує задачу “кмітливим”, а “критики” оцінюють дію перших двох команд.

На оголошення запитання пропонується 1 хвилина, на відповідь 3 – 5 хвилин, на критику – 2-4 хвилини. Після кожного туру команди міняються місцями “допитливі” стають “кмітливими” і навпаки.

Четвертий етап. (5 хв.) Викладач підводить підсумки, проставляє бали проти кожного прізвища, аналізує дії учасників, вказує на допущені помилки, заслуховує міркування студентів.

Дидактична гра на засвоєння матеріалу, за допомогою тестових завдань, що мають три варіанти складності.

Викладач зачитує питання і запропоновані відповіді, а студенти дають відповідь.

Ці тести можна проводити письмово або за допомогою комп’ютера.

Рівень складності визначається кількістю положень, які необхідно знати для отримання правильної відповіді.

Завдання 1-ї складності передбачають вказівку на одну правильну відповідь із 5 варіантів; 2-ї – на дві і більше, які необхідно вибрати вже із 7; 3-ї – від 1 до 6, які потрібно вибрити з 9 запропонованих.

Також для поліпшення засвоєння та зацікавленості студентів можна запропонувати тести з “відкритою” відповіддю. В даному тесті варіанти відповідей не наведені і студент повинен сам вказати відповідне число, яке позначає кількісні чи вартісні критерії вивчення змісту певних кримінально – правових понять, або дати відповідь на питання.

Проблемна лекція.

Проводиться за взаємним узгодженням викладача та студентів за визначеними темами (можуть змінюватися).

Під час якої процес пізнання студентів наближується до пошукової, дослідницької діяльності. Даний тип лекцій забезпечує досягнення трьох цілей:

засвоєння студентами теоретичних знань;

розвиток теоретичного мислення;

формування пізнавального інтересу до змісту дисципліни та професійної мотивацій майбутніх спеціалістів.

Гуманізація державної політики щодо системи покарань.

Запобігання злочинам: питання теорії та практики.

Дискусійні питання кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності.

Боротьба з міжнародним тероризмом та участь України в цьому процесі.

Інформаційна лекція.

Це класична лекція, яка полягає у передачі готових знань студентам через монологічну форму спілкування.

Лекція – візуалізація.

Дана лекція є результатом пошуку викладачем нових можливостей реалізації принципу наглядності. Проведення такої лекції полягає у послідовному розгорнутому коментуванні лектором, підготовлених візуальних матеріалів, які в повному обсязі розкривають тему даної лекції. Для цієї лекції використовуються різноманітні види матеріалів.

„Лекція – у двох”. Це вид лекції, під час якої відбувається діалогічне спілкування двох викладачів, або фахівців між собою.

Протягом лекції моделюються реальні професійні ситуації обговорення теоретичних питань з різних позицій двома спеціалістами однієї галузі, наприклад представниками різних наукових шкіл, або теоретиком і практиком.

При цьому студентам показується культуру спільного пошуку вирішення проблемної ситуації. Необхідно зазначити, що даний тип лекцій вже самою своєю формою змушує студентів підключатися в процес вирішення проблеми, а наявність двох джерел інформації змушує їх порівнювати різні точки зору та робити вибір.

“Лекція з попередньо запланованими помилками”.

Викладач, готуючись до даного виду лекцій закладає у її зміст певну кількість помилок, перелік яких він приносить на лекцію та оголошує на прикінці. (підбираються найбільш типові помилки, які зазвичай допускаються студентами). Студенти під час такої лекції зазначають у конспекті знайдені помилки і називають їх на завершальному етапі лекції. (10 – 15 хвилин).

Дана лекція здатна не лише контролювати знання, а й активізувати та стимулювати роботу студентів протягом лекції..

“Лекція – прес – конференція”.

Даний вид лекції починається з оголошення теми та пропозиції лектора поставити йому письмові питання по даній темі. Кожний студент протягом 3-5 хвилин повинен сформулювати найбільш на його думку цікаві питання. Далі лектор протягом 5 хвилин згруповує питання за їх змістом і починає лекцію.

Особливо необхідно зауважити, що викладення матеріалу будується не шляхом відповідей на поставлені питання, а у вигляді логічного, послідовного викладення матеріалу, розкриття теми, під час якого формулюються відповідні відповіді. На завершенні лекції викладач підбиває підсумкову оцінку питанням, які відображують знання та інтереси студентів.

Приклади типових завдань, що виносяться на іспит.

1. Розкрийте поняття та види об’єкта. Охарактеризуйте його кримінально – правове значення.

2. Розкрийте поняття та вкажіть відмінності триваючого від продовжуваного злочину.

3. Порівняйте юридичні склади злочинів, передбачених ст.ст.365 та 365 КК (Зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень).

4. Розкрийте юридичний склад злочину “Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей” (ст. 164 КК). Чим даний склад злочину відрізняється від злочину „Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоровя дітей” (ст. 137 КК)

5. Вирішить приклад:а + в – с = д, де

А – строк погашення судимості у випадку засудження особи за злочин невеликої тяжкості;

В – максимальний строк відрахування при виправних роботах;

С – мінімальний строк призначення покарання у виді арешту.

6. Розв’яжіть задачу.

Кондратенко на законних підставах зберігав у металевому ящику рушницю. Ключ від ящика він постійно носив при собі. Син Кондратенка за допомогою зубила відкрив ящик, взяв рушницю і вбив з неї Назарова, з яким раніше посварився.

Чи можна притягнути батька Кондратенка до кримінальної відповідальності?