108. Правовий режим земель різних категорій.

Земельне право – цесукупність земельно-правових норм, які на засадах юридичної рівності форм власності на землю регулюють земельні відносини з метою її раціонального використання та охорони.

За основним цільовим призначенням землі України поділяються на такі категорії:

• землі с/г призначення

• землі житлової та громадської забудови,

• землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення

• землі оздоровчого приз-ня

• землі рекреаційного приз-ня

• землі історико-культурного приз-ня

• землі лісового фонду,

• землі водного фонду

• землі промисловості

• землі транспорту

• землі зв’язку

• землі енергетики,

• землі оборони

Користування землею може бути постійним або тимча-совим. Постійним визнається землекористування без заздалегіть установленого строку. Тимчасове користува-ння може бути короткостроковим – до 3 років і дов-гостроковим – від 3 до 25 років. Користування землею на умовах оренди для сільськогосподарських цілей має бути довгостроковим. У постійне користування земля може надаватися радам народних депутатів із земель, що знаходяться в державній власності, а в тимчасове ко-ристування – із земель, що знаходяться в колективній і приватній власності, відповідним власником

109. Екологічні права та обов’язки громадян

Екологічне право – система правових норм, якими регу-люються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. До складу системи входять земе-льне, водне, лісове, гірниче право, інші галузі права, якими регулюються відносини з охорони й раціона-льного використання певних видів природних ресурсів. Екологічні права і обов'язки громадян України – сис-тема юридично закріплених за громадянами повнова-жень і зобов'язань в екологічній сфері. Вони закріплені в ЗУ “Про охорону навколишнього природного середови-ща”. Громадянин України має право на: безпечне для життя і здоров`я навколишнє природне середовище; об'єднання в громадські природоохоронні формування; одержання в установленому порядку повної та дос-товірної екологічної інформації тощо. В Конституції України записано: “Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення”. Громадяни зобов'язані: берегти, охороняти й раціонально використовувати при-родні багатства; не порушувати екологічних прав інших суб'єктів; компенсувати завдану ними шкоду тощо.

110. Механізм забезпечення екологічної безпеки в Україні

Під мех-змом забезпечення екол безпеки розуміють комплекс взаємопов’язаних держ-правових засобів, спрямованих на досягнення екол безпеки шляхом регулювання і контролю д-сті суб’єктів еколог правових відносин за допом еколого-правових норм.

Охорона навколишнього природного середовища – ск-ладова раціонального природокористування. У правових формах захищаються переважно всі компоненти, що складають природне середовище. Головними норматив-но-правовими актами, що регулюють основи організації охорони навколишнього природного середовища, є ЗУ: “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про тваринний світ”, “Про карантин рослин”, кодексами – земельним, лісовим, вод-ним, про надра, “Про ветеринарну медицину”, “Про пла-ту за землю”.

У системі правових заходів забезпеч еколог безпеки важливе місце посідають еколог програми, еколог експертиза, контроль і нагляд у галузі охорони навк середовища, освіта і виховання в зазначеній галузі, еколог страхування(орг заходи, нормативно-регулятивні заходи, забезпечувальна заходи)

Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що еколог безпека досягається тільки комплексним застосування вказаних заходів.