43. Правовий статус держ службовця.

Держ службою в Укр визнається професійна діяльність осіб, які обіймають посади в жерж органах та їх апараті на яких покладено практичне виконання завдань і функцій держави. Ця категорія осіб є держ службовцями, має відповідні повноваження та одержує зп з держ коштів.

Головним компонентом держ служби як юрид інституту є посада . Посадові особи – керівники і заступники керівників держ органів і їх апарату, інші держ службовці, на яких законами чи інш нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій.

Згідно з нормами ЗУ “Про держ службу” зазначеним категоріям посад держ службовців присвоюються 15 рангів відповідно до посади, рівня проф кваліфікації та результатів роботи. Держ. службовец може бути позбавлений рангу лише за вироком суду.

До найсуттєвіших обов’язків держ. службовця відносться: додержання Конституції та інших актів законодавства; забезпечення ефективної роботи і виконання завдання держ. органів відповідно до їхньої компетенції; недопу-щення порушення прав і свобод людини і громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов’язків, своєчасне і точне виконання рішень держ. органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок керівників; забезпечення держ. таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов’яз-ків держ. служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню, тощо.

Держ. службовець має право: користуватися правами й свобод-ами, що гарантуються Конституцією та ЗУ; брати участь у розгляді питань і винесенні в межах іхніх повноважень рішень; одержувати від держ. органів, підприємств, ус-танов та організацій, органів місцевого й регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що на-лежать до їхньої компетенції; на повагу особитої гіднос-ті, справедливе й шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників й громадян; вимагати керів-ником чітко визначеного обсягу службових повнова-жень за посадою службовця; на оплату праці залежно від посади, яку він обіймає, рангу, що йому присвоюєть-ся, якості, досвіду і стажу роботи; безперешкодно озна-йомлюватися з матеріалами, що стосуються проходжен-ня ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення; на просування службовими щабля-ми з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання службових обов’язків, участь у конкурсах на заміщення посад вищої категорії; вимагати службового розслідування з метою знаття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри; на здорові, безпеч-ні та належні для високопродуктивної роботи умови праці; на соціальний і правовий захист відповідно до йо-го статусу; захищати свої законні права та інтереси у ви-щих за ієрархією держ. органах та в судовому порядку.

44. Поняття та ознаки адмін правопорушення.

У законодавстві поняття адм правопорушення сформульовано в кодексі про адм правопорушення. Згідно з цим кодексом адм правопор визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадянський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок і управління і за яку законодавством передбачено адм відповідальність.

Отже, адм павопорушення має притаманні тільки йому юридичні ознаки: протиправність, винність і відповідальність. Визначальною із зазначених ознак є поняття діяння, забороненого адм законодавством. Воно має 2 аспекти поведінки, зокрема дія чи бездія.

Дія – це активне невиконання законних вимог, а також порушення встановленого права заборони (напр. Порушення правила полювання)

Бездія – це пасивне невиконання передбачених законодавчими в нормативними актами обов’язків.

Важливою ознакою адм правопоруш є наявність суспільної небезпеки. За своєю природою таке діяння антигромадське і завдає шкоди інтересам громадян, сус-ва, держави.

Наступною ознакою є вина, тобто психічне ставлення особи до її поведінки та наслідків. Вина виступає в двох формах: умисел та необережність. Ступінь вини береться до уваги під час накладання стягнення, звільнення від адм відповідальності. Відсутність вини виключає визнання діяння адм.порушенням.

Важливою юр.ознакою адм. правопорушення є та обставина, що за його скоєння настає тіки адм відповідальність.