65.У чому полягає основний зміст принципу найбільш тісного зв'язку в міжнародному приватному праві. Наведіть приклади його реалізації.

Принцип найбільш тісного зв’язку – відносини, ускладнені «іноземним елементом» повинно регулюватися правом країни, яка має найбільш тісний зв'язок з цими відносинами. Цей універсальний принцип може застосовуватися до будь-яких правовідносин з «іноземним елементом». Відсилання до такої колізійної прив’язки дозволяє уникнути прогалин у колізійному регулюванні відносин з «іноземним елементом». Універсальність колізійного принципу найбільш тісного зв’язку підтверджується тим фактом, що після прийняття хоча й дуже авторитетної, але все ж таки регіональної Римської конвенції в 1980 році, принцип найбільш тісного зв’язку продовжуєзакріплюватися і в інших регіонах світу на конвенційному рівні. В якості прикладу можнанавести ст.9 Міжамериканської конвенції про право, що застосовується до міжнароднихконтрактів (Мехіко, 1994).

Зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місцепроживання або місцезнаходження. Найбільш тісний зв'язок з договором, здійснюється залежно від виду. Так, 1) щодо договору будівельного підряду та договору підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт застосовується право країни, де в основному створюються передбачені договором результати; 2) щодо договору простого товариства – право країни, де в основному здійснюється діяльність такого товариства; 3 ) щодо договору, укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі, – право країни, де проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

Щодо сутності принципу тісного зв’язку в доктрині немає однозначної позиції. Цей принцип є підставою для розвитку нових колізійних норм, які можуть (після напрацювання усталеної судової практики та належного наукового обгрунтування) отримати законодавче закріплення.

Приклад:якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав, її особистим законом вважається право тієї з держав. з якою особа має найбільш тісний зв'язок, зокрема має місце про¬живання або займається основною діяльністю.

66.Які колізійні прив'язки застосовуються до угод та юридичних фактів

До угод та юридичних фактів застосовуються різноманітні колізійні правила. Так, до угод з «іноземним елементом» застосовується здебільшого закон автономії волі (lex voluntatis). Він означає, що сторони самі обирають закон для регламентації своїх прав та обов’язків. Чинне колізійне право сприяє можливості вибору права країни сторонами в основному у сфері зовнішньоекономічних угод. Крім договірного права автономія волі передбачена для всіх правочинів, деяких питань права власності, а в обмеженому вигляді – для деліктів, сімейного та спадкового права.

У ЦК України зафіксоване відсилання до закону місця вчинення угоди, що визначає її форму (lex locus regit actum). Проте застосування таких засобів зв’язку, як телеграф, телефон, факс не завжди сприяє встановленню місця вчинення угоди. У таких випадках в арбітражній практиці місцем укладання контракту визнається місцезнаходження постачальника чи підрядника.

Закон країни продавця (lex venditoris) найчастіше застосовується за відсутності явно вираженого волевиявлення сторін у зовнішньоторгівельній угоді. Цю колізійну прив’язку часто містить законодавство держав Європи.

Кол.прив’язка – закон валюти боргу (lex monetal) застосовується щодо угод, які укладаються у певній валюті. Вказаний принцип означає, що укладання договору в певній валюті підпорядковує таку угоду з питань валюти праву держави, якій належить валюта.