- •1.Строки адміністративного затримання.
- •3. Загальна характеристика митного законоавства.
- •4. Контроль в управлінні, його суть та види.
- •5. Органи (посадові особи) , уповноважені на розгляд справ про адміністративне правопорушення.
- •6. Загальна характеристика законодавства в сфері юстиції України.
- •7. Система органів виконавчої влади.
- •8. Вилучення речей і документів.
- •10. Органи виконавчої влади, як різновид державних органів.
- •11. Поняття і особливості адміністративного процесу.
- •12. Органи управління юстицією та їх повноваження.
- •13. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •14. Система органів управління транспортом та їх компетенція.
- •15. Органи управління в сфері фінансів і кредиту та їх повноваження.
- •16. Легалізація та правосуб’єктність об’єднань громадян.
- •17. Загальна характеристика адміністративного законодавства в сфері культури.
- •18. Види заходів адміністративного примусу.
- •19. Поняття і принципи державної служби.
- •20. Органи управління в області охорони природи і навколишнього середовища та їх компетенція.
- •21. Органи управління статистикою та їх повноваження.
- •22. Метод адміністративно-правового регулювання та його зміст.
- •23. Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
- •24. Виправні роботи та порядок їх накладання.
- •25. Система адмістративного права.
- •26. Порядок зміни, припинення і скасування актів держ. Управління.
- •28. Поняття і види об’єднань громадян.
- •29. Загальна характеристика законодавства в сферах освіти і науки.
- •30. Кабінет міністрів України, його завдання і повноваження.
- •31. Правовий статус державних службовців.
- •32. Органи управління освітою та їх компетенція.
- •35. Органи (посадові особи) правомочні здійснювати адміністративне затримання.
- •36. Загальна характеристика законодавства в сфері економіки україни.
- •37. Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян.
- •38. Органи управління культурою та їх компетенція.
- •39. Методи державного управління.
- •40. Поняття, види і зміст управлінської діяльності.
- •41. Правові форми держ. Управління.
- •42. Система органів управління соц. Захистом населення та їх повноваження.
- •43. Дія адм.-правових актів.
- •44. Поняття і склад адм. Правопорушення.
- •45. Адміністративний арешт як вид адміністративне стягнення.
- •46. Наука адміністративного права
- •47. Державний архітектурно-будівельний контроль
- •48. Служба безпеки України
- •49. Конституційні права та обов’язки громадян України в сфері виконавчої влади
- •50. Система органів управління наукою та їх повноваження
- •51. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •52. Види відповідальності державних службовців
- •53. Загальна характеристика законодавства в агропромисловому комплексі
- •54. Органи управління промисловістю України
- •55. Поняття і зміст державного правління
- •56. Види форм управлінської діяльності та їх адміністративно-правова характеристика.
- •58. Сторони притягнення до адміністративної відповідальності.
- •59. Загальна характеристика законодавства в сфері соціального захисту населення .
- •60. Органи управління зв’язком.
- •61. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства.
- •62. Конфіскація предмета.
- •63. Головне управління державної служби.
- •64. Засади статусу громадян.
- •65. Державний санітарний нагляд в Україні.
- •66. Правове положення адміністрації держ. Підприємства.
- •67. Поняття і система принципів держ. Управління.
- •68. Поняття і юрид. Значення актів державного управління.
- •69. Загальна х-ка зак-ва в області охорони та безпеки ук.
- •70. Судовий контроль.
- •71. Поняття адмін відповідальності та її відмінності від інших видів юр. Від-ті.
- •72. Міліція україни та її підрозділи, завдання та ф-ції.
- •73. Організаційна стр-ра та штати органів упр-ня (оргни вик. Вл.)
- •75. Особли-ті адмін. Відповід-ті неповнолітніх.
- •76. Джерела ап.
- •78. Прокурський нагляд за законністю в державному управлінні.
- •79. Поняття, структура і види норм адміністративного права.
- •80. Переконання і примус в державному управлінні.
- •81. Система органів управління внутрішніх справ та їх повноваження.
- •83. Принципи та суб’єкти адміністративного процесу.
- •84. Управління нотаріатом і адвокатурою.
- •85. Службова кар’єра та припинення державної служби.
- •86. Міністерство закордонних справ України, завдання та функції.
- •87. Загальна характеристика законодавства в сфері охорони природи і навколишнього середовища.
13. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
Найбільш тісний зв’язок спостерігається між адм. правом і конст. правом, яке становить основу всіх галузей права, включаючи і адм. право. Предметом конст. права є суспільні відносини, які складаються у зв’язку із здійсненням влади, діяльністю органів держ. влади, проведенням виборів до представницьких органів держ. влади та ін. Конституційні положення закріплюють місце органів вик. влади в системі держ. механізму, підстави їх взаємовідносин з органами держ. влади, правосуддя і прокуратури, важливі принципи їх формування і діяльності. Отже, приписи норм конст. права слугують вихідною основою для норм адм. права. Певні зв’язки існують між адм. правом і трудовим правом у сфері регулювання службових відносин. Норми останнього визначають статус держ. службовців як учасників трудового процесу. Норми адм. права регулюють такі державно-службові відносини: умови вступу на держ. службу, порядок її проходження, правила користування документами, повноваження посадових осіб в організації трудового процесу. Адміністративне право досить тісно пов’язане з цив. правом тому, що ці галузі регулюють відносини майнового характеру. Адм. право межує з фінансовим правом, яке регулює відносини, що складаються у процесі фінансово-бюджетної діяльності держави. З низкою норм кримінального права пов’язаний зміст норм адм. права про відповідальність за адміністративне правопорушення.
14. Система органів управління транспортом та їх компетенція.
Державне управління в галузі транспорту здійснюють Мін. танспорту України, спеціально уповноважені на те органи вик. влади, місцеві ради. Мін. транс. України є центральним органом, що забезпечує управління транспортом на території всієї держави. Діяльність його регулюється Положенням про нього, затвердженим указом ПУ від 27.12.95., реалізує даржавну політику в галузі транспорту і дорожнього господарства; організовує безпечну роботу транспортного комплексу і дорожнього господарства Укр.; забезпечує реалізацію держ. політики щодо встановлення і розвитку транспортного комплексу; забезпечує мореплавство; використовує повітряний простір У.; забезпечує взаємодію координацій роботи автомобільного, залізничного, морського і річкового, повітряного транспорту і дорожнього господарства та здійснення заходів щодо розвитку єдиної транспортної системи У.
15. Органи управління в сфері фінансів і кредиту та їх повноваження.
Державна політика у фінансовій сфері проводиться ВРУ, яка затверджує загальнодержавні програми, Держ. бюджет Укр. та внесення змін до нього, здійснює контроль за його виконанням, приймає рішення щодо звіту про його виконання. Органи вик. влади, що здійснюють управління фінансами поділяються на: 1) органи управління загальної компетенції (КМУ, місцеві держ. адміністрації, органи місцевого самоврядування); 2) органи управління спеціальної (галузевої і міжгалузевої) компетенції, які розподіляються на дві підгрупи: а) органи, що здійснюють фінансову діяльність поряд із своїми основними функціями (міністерства, відомства, за винятку Мін. Фін України) б) органи, для яких фінансова діяльність є основною (Мін. Фін У., Державна податкова адміністрація та ін.). КМУ забезпечує: проведення фін., цінової, інвестиційної та податкової політики; розробку проекту Закону про Державний бюджет України; виконання затвердженого Держ. бюджету Укр.; подання ВРУ звіту про його виконання. Система фін. органів У. Очолюється Мін. Фіном. У. Мін. Фін. України прогнозує розвиток економіки, розробляє проект Держ. програми економічного і соціального розвитку, проект Держ. бюджету У. Органами Мінфіну на місцях є фінансові органи місцевих держ. адміністрацій, які розробляють проекти відповідних бюджетів, організують виконання бюджетів, забезпечують надходження коштів в позабюджетні фонди, встановлюють на основі рішення ради розмір місцевих зборів та оголошують місцеві добровільні позики. Правовідносини в галузі держ. кредиту виникають лише з приводу формування, функціонування і погашення держ. боргу, частини фін. ресурсів, що позичені державою у фіз. та юр. осіб. Управління держ. внутрішнім боргом належить державі. Виключно законами визначаються порядок утворення і погашення держ. внутрішнього і зовнішнього боргу, порядовини засновані на нормах адм. права. Властивості адм.-пр. відносин: 1) обов’язково в цьому првовому зв’язку має бути завжди держ. орган або уповноважена ним особа 2)держ. орган або упов. ним особа зобов’язані реалізувати свої матеріальні і процесуальні права 3) кожний із суб’єктів правовідносин може вистепати одночасно у декількох функціях 4)адм.-пр. відносини можуть виникати з ініціативи однієї сторони, незалежно від волевиявлення іншої сторони 5)вони захищаються в адм. порядку, у вищестоящому органі і в