- •1.Строки адміністративного затримання.
- •3. Загальна характеристика митного законоавства.
- •4. Контроль в управлінні, його суть та види.
- •5. Органи (посадові особи) , уповноважені на розгляд справ про адміністративне правопорушення.
- •6. Загальна характеристика законодавства в сфері юстиції України.
- •7. Система органів виконавчої влади.
- •8. Вилучення речей і документів.
- •10. Органи виконавчої влади, як різновид державних органів.
- •11. Поняття і особливості адміністративного процесу.
- •12. Органи управління юстицією та їх повноваження.
- •13. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •14. Система органів управління транспортом та їх компетенція.
- •15. Органи управління в сфері фінансів і кредиту та їх повноваження.
- •16. Легалізація та правосуб’єктність об’єднань громадян.
- •17. Загальна характеристика адміністративного законодавства в сфері культури.
- •18. Види заходів адміністративного примусу.
- •19. Поняття і принципи державної служби.
- •20. Органи управління в області охорони природи і навколишнього середовища та їх компетенція.
- •21. Органи управління статистикою та їх повноваження.
- •22. Метод адміністративно-правового регулювання та його зміст.
- •23. Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
- •24. Виправні роботи та порядок їх накладання.
- •25. Система адмістративного права.
- •26. Порядок зміни, припинення і скасування актів держ. Управління.
- •28. Поняття і види об’єднань громадян.
- •29. Загальна характеристика законодавства в сферах освіти і науки.
- •30. Кабінет міністрів України, його завдання і повноваження.
- •31. Правовий статус державних службовців.
- •32. Органи управління освітою та їх компетенція.
- •35. Органи (посадові особи) правомочні здійснювати адміністративне затримання.
- •36. Загальна характеристика законодавства в сфері економіки україни.
- •37. Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян.
- •38. Органи управління культурою та їх компетенція.
- •39. Методи державного управління.
- •40. Поняття, види і зміст управлінської діяльності.
- •41. Правові форми держ. Управління.
- •42. Система органів управління соц. Захистом населення та їх повноваження.
- •43. Дія адм.-правових актів.
- •44. Поняття і склад адм. Правопорушення.
- •45. Адміністративний арешт як вид адміністративне стягнення.
- •46. Наука адміністративного права
- •47. Державний архітектурно-будівельний контроль
- •48. Служба безпеки України
- •49. Конституційні права та обов’язки громадян України в сфері виконавчої влади
- •50. Система органів управління наукою та їх повноваження
- •51. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •52. Види відповідальності державних службовців
- •53. Загальна характеристика законодавства в агропромисловому комплексі
- •54. Органи управління промисловістю України
- •55. Поняття і зміст державного правління
- •56. Види форм управлінської діяльності та їх адміністративно-правова характеристика.
- •58. Сторони притягнення до адміністративної відповідальності.
- •59. Загальна характеристика законодавства в сфері соціального захисту населення .
- •60. Органи управління зв’язком.
- •61. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства.
- •62. Конфіскація предмета.
- •63. Головне управління державної служби.
- •64. Засади статусу громадян.
- •65. Державний санітарний нагляд в Україні.
- •66. Правове положення адміністрації держ. Підприємства.
- •67. Поняття і система принципів держ. Управління.
- •68. Поняття і юрид. Значення актів державного управління.
- •69. Загальна х-ка зак-ва в області охорони та безпеки ук.
- •70. Судовий контроль.
- •71. Поняття адмін відповідальності та її відмінності від інших видів юр. Від-ті.
- •72. Міліція україни та її підрозділи, завдання та ф-ції.
- •73. Організаційна стр-ра та штати органів упр-ня (оргни вик. Вл.)
- •75. Особли-ті адмін. Відповід-ті неповнолітніх.
- •76. Джерела ап.
- •78. Прокурський нагляд за законністю в державному управлінні.
- •79. Поняття, структура і види норм адміністративного права.
- •80. Переконання і примус в державному управлінні.
- •81. Система органів управління внутрішніх справ та їх повноваження.
- •83. Принципи та суб’єкти адміністративного процесу.
- •84. Управління нотаріатом і адвокатурою.
- •85. Службова кар’єра та припинення державної служби.
- •86. Міністерство закордонних справ України, завдання та функції.
- •87. Загальна характеристика законодавства в сфері охорони природи і навколишнього середовища.
83. Принципи та суб’єкти адміністративного процесу.
Суб’єктами адміністративного процесу виступають державні органи : адміністрація державних підприємств, установ, організацій, посадові особи державних органів, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, об’єднання громадян, їх органи та посадові особи, власники, їх представники та уповноваженні, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Особливе місце серед суб’єктів адміністративного процесу посідають суди (судді) та органи прокуратури. Поняття суб’єктів процесу включає до себе учасників процесу, а також осіб та органи, які діють з метою ведення процесу і здатні на державно – владних засадах приймати рішення по справі останніх. Принципи: 1. Принцип законності характеризується як режим відповідності суспільних відносин, що виникають у цій сфері, законам, підзаконним актам держави, як взаємодії та взаємостосунків держави і громадян. Це законність, верховенство права, гарантованість прав і свобод громадян, невідворотність стягнення за порушення закону. 2. Принцип правової рівності – громадяни мають рівні конституційні права та свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних переконань. 3. Принцип охорони інтересів особи та держави – завдання державаних органів є охорона конституційного ладу, встановленого порядку управління, державного та суспільного порядку, а охорона інтересів особи – це стабільність суспільства. 4. Принцип офіційності адміністративного процесу виражається у закріпленні обов’язку державних органів та їх посадових осіб здійснювати розгляд та вирішення справи від імені держави і за її рахунок. 5. Принцип презумції невинності та правомірності дій громадян. Особа вважається невинною у вчиненні адміністративного правопорушення доки винність особи не буде доведено у встановленому законом порядку. 6 Принцип самостійності в прийнятті рішення виключає будь – яке втручання інших органів та посадових осіб в адміністративно-процесуальну діяльність суб’єктів, уповноважених вести процес. 7. Принцип здійснення процесу державною мовою і забезпечення користування рідною мовою. 8. Принцип гласності. 9. Принцип об’єктивної істини та інші.
84. Управління нотаріатом і адвокатурою.
Нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’зок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності. Правові засади організації і діяльності нотаріальної служби закріплені Законом України від 2.09.1993р.” Про нотаріат”. Згідно з цим Законом вчинення нотаріальних дій покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах(державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю(приватні нотаріуси). В населених пунктах, де немає державного або приватного нотаріуса, певні нотаріальні дії здійснюють посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад. За кордоном виконання нотаріальних дій покладено на консульські установи в Україні. Головним завданням нотаріальної служби є : охорона прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави, їх власності шляхом здійснення певних отаріальних дій; профілактика правопорушень; зміцнення законності.
Адвокатура є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Правове становище адвокатури, її завдання, права і обов’язки закріплені Законом України від 19.12.1992р.” Про адвокатуру”. Специфіка взаємовідносин органів юстиції і адвокатури це співробітництво. Мін’юст України реєструє адвокатські колегії, фірми, контори та інші адвокатські об’єднання. Мін’юст України забезпечує необхідне фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката у справі за призначенням; сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів.
