76. Джерела ап.

Джерело АП- це акт праовтворчості органів держ. влади, що склад. з адмін. правових норм або навіть одного правила поведінки і регулює виконавчо-розпорядчу дія-сть.

Кожне джерело АП відрізняється від інших за своїми особливостями, які зумовлені цільовою спрямованістю і змістом норм, що їх склада­ють, їх юридичною силою, масштабом функціонування чи дії. Дже­рело може бути загальної та локальної дії обов”язковим до вико­нання усіма органами упр-ня і об”єктами, незалежно від підпорядко­ваності, або лише тільки підпр-ми, установами, посадовими особами, підвідомчому органу, який видав акт. До системи джерел АП вклю­чені нормативні акти, які діють у межах Ук. і ті, які регулюють роботу укр-х установ за кордоном.

Специфіка джерел АП визначається також їх співпорядкуванням, що виражається у наступному: 1) всі вони грунтуються на нормах Кон­ституції і законів Ук., які мають вищу юр. силу; 2) джерела (н. а.) ор­ганів виконавчої влади усіх ланок слугують юр. базою для джерел (н. а.), які приймаються нижчими органами виконавч. влади; 3) джерела (н. а.) органів виконавчої влади характерезуються більшим машта­бом дії, ніж аналогічні акти нижчих органів; 4) джерела (н. а.) галузе­вого (відомчого) характеру грунтуються на джерелах загального ха­рактеру. Види джерел АП: КУ (осн. з-н); Законодавчі акти Ук.: -закони Ук., кодекс, положення, статути та ін кодифіковані акти упрв-кого харак­теру Постанови ВРУ, які містять адмін-правові норми (Положення про па­спорт громадян Ук. від 2 вер. 1993 р.);

Укази та розпорядження Пр. Ук. (Положення про Мінюст. Ук. 30 гру­дня 1997 р.); Нормативні акти органів виконавчої влади: -нормативні постанови та розпорядження КМУ; -положення, статути, правила, інструкції, ін. акти затверджені КМУ -нормативні накази, інструкції керівників міністерств, держ. комітетів і відомств. Нормативні накази керівників держ. підпр-в, об”єднань, установ і ор­ганізацій; Нормативні акти місцевих рад, їх виконавчих органів. Розпорядженя місцевих держ. адміністрвцій (їх голів); Міжурядові угоди Ук. з ін державами та міжнародно-правові акти, ра­тифіковані і визнані нашою даржавою;

Акти Конст. Суду Ук. Особливе місце у системі джерел АП посідають нормативні акти, які регулюють адмін. від-ть, а це КпАП та законодавчі акти Ук., що спря­мовані на охорону прав і свобод гром-н, держ. і громадського по­рядку, держ. і колективного майна, встановленого порядку упр-ня. У

78. Прокурський нагляд за законністю в державному управлінні.

КУ покладає на прокуратуру: 1)підтримання держ обвинувачення в суді 2)представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом 3)нагляд за додержанням законів ор­ганами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство 4)нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням осо­бистої свободи громадян. Також ЗУ «Про прокуратуру»надає проку­ратурі право здійснювати нагляд за додержанням і правильним за­стосуванням законів органами вик. влади, політичними партіями, громадськими організаціями, незалежно від форм власності, підпо­рядкованості і приналежності, посадовими особами та громадянами. При здійсненні нагляду прокурори не можуть втручатися в діяльність піднаглядних їм органів, не наділені безпосереднім правом застосо­вувати заходи примусового впливу, скасовувати протизаконні акти управління та змінювати їх. Вони також не можуть притягати винних до правової відповідальності. Здійснюючи нагляд, прокурори засто­совують певні методи і форми. До методів діяльності прокурорів від­носять їх право: зажадати подання їм документів та відомостей, без­перешкодно входити у приміщення, здійснювати на місцях перевірку законів, вимагати від відповідних органів і посадових осіб і громадян письмових чи усних пояснень з приводу порушень закону. Формами прокурорського реагування є: протест, припис, постанова та по­дання.