- •1.Строки адміністративного затримання.
- •3. Загальна характеристика митного законоавства.
- •4. Контроль в управлінні, його суть та види.
- •5. Органи (посадові особи) , уповноважені на розгляд справ про адміністративне правопорушення.
- •6. Загальна характеристика законодавства в сфері юстиції України.
- •7. Система органів виконавчої влади.
- •8. Вилучення речей і документів.
- •10. Органи виконавчої влади, як різновид державних органів.
- •11. Поняття і особливості адміністративного процесу.
- •12. Органи управління юстицією та їх повноваження.
- •13. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •14. Система органів управління транспортом та їх компетенція.
- •15. Органи управління в сфері фінансів і кредиту та їх повноваження.
- •16. Легалізація та правосуб’єктність об’єднань громадян.
- •17. Загальна характеристика адміністративного законодавства в сфері культури.
- •18. Види заходів адміністративного примусу.
- •19. Поняття і принципи державної служби.
- •20. Органи управління в області охорони природи і навколишнього середовища та їх компетенція.
- •21. Органи управління статистикою та їх повноваження.
- •22. Метод адміністративно-правового регулювання та його зміст.
- •23. Вимоги, що ставляться до правових актів управління.
- •24. Виправні роботи та порядок їх накладання.
- •25. Система адмістративного права.
- •26. Порядок зміни, припинення і скасування актів держ. Управління.
- •28. Поняття і види об’єднань громадян.
- •29. Загальна характеристика законодавства в сферах освіти і науки.
- •30. Кабінет міністрів України, його завдання і повноваження.
- •31. Правовий статус державних службовців.
- •32. Органи управління освітою та їх компетенція.
- •35. Органи (посадові особи) правомочні здійснювати адміністративне затримання.
- •36. Загальна характеристика законодавства в сфері економіки україни.
- •37. Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян.
- •38. Органи управління культурою та їх компетенція.
- •39. Методи державного управління.
- •40. Поняття, види і зміст управлінської діяльності.
- •41. Правові форми держ. Управління.
- •42. Система органів управління соц. Захистом населення та їх повноваження.
- •43. Дія адм.-правових актів.
- •44. Поняття і склад адм. Правопорушення.
- •45. Адміністративний арешт як вид адміністративне стягнення.
- •46. Наука адміністративного права
- •47. Державний архітектурно-будівельний контроль
- •48. Служба безпеки України
- •49. Конституційні права та обов’язки громадян України в сфері виконавчої влади
- •50. Система органів управління наукою та їх повноваження
- •51. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
- •52. Види відповідальності державних службовців
- •53. Загальна характеристика законодавства в агропромисловому комплексі
- •54. Органи управління промисловістю України
- •55. Поняття і зміст державного правління
- •56. Види форм управлінської діяльності та їх адміністративно-правова характеристика.
- •58. Сторони притягнення до адміністративної відповідальності.
- •59. Загальна характеристика законодавства в сфері соціального захисту населення .
- •60. Органи управління зв’язком.
- •61. Адміністративно-правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства.
- •62. Конфіскація предмета.
- •63. Головне управління державної служби.
- •64. Засади статусу громадян.
- •65. Державний санітарний нагляд в Україні.
- •66. Правове положення адміністрації держ. Підприємства.
- •67. Поняття і система принципів держ. Управління.
- •68. Поняття і юрид. Значення актів державного управління.
- •69. Загальна х-ка зак-ва в області охорони та безпеки ук.
- •70. Судовий контроль.
- •71. Поняття адмін відповідальності та її відмінності від інших видів юр. Від-ті.
- •72. Міліція україни та її підрозділи, завдання та ф-ції.
- •73. Організаційна стр-ра та штати органів упр-ня (оргни вик. Вл.)
- •75. Особли-ті адмін. Відповід-ті неповнолітніх.
- •76. Джерела ап.
- •78. Прокурський нагляд за законністю в державному управлінні.
- •79. Поняття, структура і види норм адміністративного права.
- •80. Переконання і примус в державному управлінні.
- •81. Система органів управління внутрішніх справ та їх повноваження.
- •83. Принципи та суб’єкти адміністративного процесу.
- •84. Управління нотаріатом і адвокатурою.
- •85. Службова кар’єра та припинення державної служби.
- •86. Міністерство закордонних справ України, завдання та функції.
- •87. Загальна характеристика законодавства в сфері охорони природи і навколишнього середовища.
49. Конституційні права та обов’язки громадян України в сфері виконавчої влади
Відповідно до Конституції Укр. Громадяни мають певні права і обов. У сфері викон. влади. 1. Право брати участь в управлінні держ. справами, всеукр. та місцевому рефер., обирати і бути обраними до органів держ. влади та органів держ. влади та органів місцевого самовряд. У здійсненні функцій держ. управління громадяни беруть участь щляхом об’єднання в політ. партії та громадські організації. 2. Громадяни користуються рівним правом доступу до держ. служби в органах місц. самоврядування. Вони мають рівні конст. права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, статі, політ., реліг. та ін. переконань, місця проживання, соц. походження та ін. Рівноправність гр-н забезпечується в усіх галузях еко, соц, політ. життя. Обмеження на участь у держ управлінні всановл. виключно законом. 3. Принцип гласності в держ управлінні пов’язується в першу чергу з вільним доступом інформації про діяльність органів викон. влади всіх рівнів, крім відомостей, які є держ таємницею. Кожному гарантується право знати свої права та обов. Конят. Гарантує кожному судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї, а також право на відшкодування матер і моральної шкоди, завданої поширенням такої недостовірної інформації.
50. Система органів управління наукою та їх повноваження
Центральним органом викон влади у сфері управління наукою є Міносвіти і науки У. Діяльність Міносвіти і науки спрямовується Кабміном У. Цей орган: розробляє засади наукового і науково-технічного потенціалу Укр.; координує інноваційну діяльність; координує розвиток загальнодерж. сист. науково-технічної інфо; здійснює керівництво системою наукової і науково-техн експертизи. Інші центральні органи викон влади здійснюють управління науковою та інноваційною діяльністю у відповідній діяльності; визначають напрями її розвитку; спрямовують і контролюють діяльність підпорядкованих їм наук. організацій. Місцеві органи держ. викон. влади і органи місцевого самовряд. Відповідно до своєї компетенції забезпечують виконання держ наукових і науково-технічних програм; розробляють та організують виконання регіональних програм. Специфічне місце у системі органів, які функціонують у сфері науки, належить ВАК України, який є центральним органом викон влади, статус якого прирівняний до держ комітету У. ВАК У реалізує держ політику в галузі атестації наукових і науково-техн. кадрів вищої кваліфікації, контролює діяльність спеціалізованих вчених рад і якість атестації наук кадрів вищої кваліфікації. Для координації роботи міністерств, ін центральних органів викон влади під час формування та реалізації держ політики утворена Комісія Кабміну У з питань науково-технічного розвитку, яка діє відповідно до Положення, затвердженого Кабміном У.
51. Міністерство як центральний орган виконавчої влади
До сист. центральних органів викон. влади У належать мін-ва, держ комітети та центр органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, утвореним для забезпечення державної політики у певній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр. Міністр як член Кабміну У особисто відповідає за розроблення і впровадження Програми діяльності Кабміну У з відповідних питань, реалізацію держ політики у певній сфері держ управління. Він здійснює управління в цій сфері, спрямовує і координує діяльність ін органів викон. влади з питань віднесених до його відання. Указом През У “Про с-му центральних органів виконавчої влади” 1999р. з метою вдосконалення структури органів виконавчої влади та підвищення ефективності держ управління утворено нові мін-ва та одночасно ліквідовано інші. Указом затверджено перелік мін-в держ комітетів та інших центр органів виконавчої влади, схему їх організації та взаємодії. Компетенція мін-в та ін органів виконавчої влади визначається галузевим чи міжгалуз рамками, які у свою чергу залежать від особливостей с-ми данного центр органу викон. влади. Мін-ва беруть участь у фор-ні та реалізації держ політики, розробляють мех-м її реалізації; прогнозують роз-к економіки у виробничій, науково-технічній, трудовій, соц., фін. та в ін сферах; опрацьовують комплекс заходів, спрямованих на поглиблення еко реформи; здійснюють ін ф-ії.