Співвідношення між фінансовими коефіцієнтами і балами

№	Коефіцієнт	Залежність між значеннями коефіцієнта і балами
		Загальна	Середньо- та довгострокова	Kороткострокова
1	K1.1		16 K1.1 ≤ 10
2	K1.2	16 K1.2 ≤ 5	16 K1.2 ≤ 10	–
3	K1.3	20 K1.3 – 6 ≤ 5	–	40 K1.3 – 12 ≤ 10
		20 K1.3 – 12 ≤ 5		40 K1.3 – 24 ≤ 10
4	K2.1		8 K2.1 ≤ 5
			4 K2.1 ≤ 5
5	K2.2		0 ≤ 120 K2.2 ≤ 15
6	K2.3		0 ≤ 40 K2.3 ≤ 10
			0 ≤ 80 K2.3 ≤ 10
7	K3.1	12 K3.1 ≤ 15	–	24 K3.1 ≤ 30
8	K3.2	0 ≤ 24 K3.2 ≤ 15	0 ≤ 48 K3.2 ≤ 30	–
9	K3.3		0 ≤ 16 K3.3 ≤ 10
10	K3.4		0 ≤ 16 K3.4 ≤ 10

Загальна оцінка фінансового стану ВАТ «Агрос»:

Б = 98,923 (бала).

Отже, оцінюване підприємство є благополучним у фінансовому відношенні і належать до класу А.

Отже, з підвищенням оцінки фінансового стану на один бал рівень виконання кредитних зобов’язань зростає майже на 0.756 відсоткового пункту. Якщо оцінка фінансового стану сягає 78.723 бала і вище – кредитний ризик мінімізується. У разі зниження оцінки до 60 балів сподіваний рівень виконання зобов’язань падає до 85.8%. Коефіцієнт парної кореляції ry/x = 0.70885.

Фінансовий стан підприємства є визначальним фактором його кредитоспроможності. Оцінка такого стану поряд із оцінками кредитної історії позичальника, запропонованого ним бізнес-плану та забезпечення запитуваного кредиту є важливою складовою створення математичної моделі кредитоспроможності підприємства.

Завершальним етапом аналізу кредитоспроможності позичальника є визначення доцільності та ефективності використання кредитних коштів. При аналізі доцільності отримання позичальником кредиту враховується інформація щодо зміни:

обсягів кредитування у динаміці та еластичності кредитування відносно кінцевих результатів діяльності;

структури кредитування (за об'єктами, строками та рентабельністю);

граничного рівня кредитування та джерел залучення коштів.

Коригувати обсяги залучення кредитів доцільно за умови зміни потреби суб’єкта господарювання у кредитних ресурсах, а також при зниженні ефективності їх використання. Управлінське рішення щодо доцільності ухвалюється за результатами зіставлення рівня динаміки показників діяльності (наприклад, приріст обсягів виробництва, товарообороту, прибутку) із темпами приросту обсягів залучення коштів.

Відповідно до інформації щодо структури об'єктів кредитування приймається рішення про доцільність зміни стратегії управління суб’єктом господарювання. Із позицій кредитора, надання коштів на інноваційно-інвестиційну діяльність – більш привабливий напрям кредитування порівняно з покриттям поточної заборгованості та негативних результатів діяльності. Саме тому кредитування під перспективні напрями розвитку дозволяє залучати більші обсяги кредитів під нижчі відсотки, а також співпрацювати із кредиторами, що мають високу ділову репутацію.

Аналіз граничного рівня кредитування і джерел залучення коштів пов'язаний з оцінками якості і доцільності використання кредитних ресурсів. Такий аналіз має за мету визначити рівень нагальності потреби у кредитних коштах. Якщо потреба незначна і короткострокова, то доцільність кредитування знижується, а за протилежної ситуації (нагальна потреба і значний строк реалізації проекту) – зростає. До того ж, оскільки середовище суб’єкта господарювання суттєво впливає на його кредитні відносини (визначає їх особливості, наприклад, заумов сезонності, орієнтації на експортно-імпортні операції або ведення діяльності посередницького характеру), то таку інформацію також слід брати до уваги.

Крім зазначеного, аналітична система позичальника має містити опцію вибору серед існуючих альтернатив кредитора, який пропонує найбільш вигідні умови надання позики. У свою чергу, кредитор повинен знайти найбільш прийнятні варіанти кредитування на підставі даних про кредитоспроможність позичальників, які подали заявки на отримання позики, та врахувати складову оцінки ризиків.

Повернемося до нашого прикладу. Так, загальний обсяг необхідних коштів для ВАТ «Агрос» становить 300 000 тис. грн.

При цьому, для полегшення розрахунків та зниження складності прикладу, передбачається сталість величини чистого прибутку підприємства від здійснення основної діяльності (без урахування грошових потоків від реалізації проекту) протягом наступних років – на рівні року, що передував звітній даті, t = 0, для ВАТ «Агрос» - 15 260 тис. грн.

Окрім того, припускається незмінність структури активів і пасивів підприємств, починаючи з дати залучення коштів. До того ж, не враховуються варіанти розвитку подій, які передбачають дострокове погашення кредиту. За умовами прикладу також не враховується вплив зміни вартості грошей у часі та інфляційні процеси, які властиві будь-якому економічному середовищу.

У табл. 2.11 наведено результати проведених розрахунків зміни ефективності діяльності підприємства на звітну датуt = 1 або за результатами одного року на відрізку часу tє [0; 1].

Таблиця 2.11

Розрахунок зміни ефективності діяльності підприємства на звітну дату t = 1 або за результатами 1 року на відрізку часу t є [0; 1] ВАТ «Агрос»

Показник	Од. виміру	ВАТ «Агрос»
		Базове значення	Прогнозне значення
1. Активи	тис. грн.	800 160	1 100 160
2. Власний капітал	тис. грн.	519 573	519 573
3. Зобов’язання	тис. грн.	262 292	562 292
4. Частка власного капіталу у валюті балансу	%	64,9	47,23
5. Чистий прибуток	тис. грн.	150 260	159 260
6. Рентабельність власного капіталу підприємства	%	28,9	30,65

Надамо короткі пояснення отриманих значень показників ефективності діяльності підприємства. При розгляді закладалася така логіка розрахунку величини чистого прибутку.

По-перше, чистий прибуток від основної діяльності (без урахування грошового потоку від реалізації проекту), як уже зазначалося, приймається на рівні попереднього звітного періоду – 150 260 тис. грн..

По-друге, величина очікуваного доходу від реалізації проекту становить 23% річних, а вартість кредитних коштів планується на рівні 17% річних, при цьому інші додаткові витрати, пов’язані з використанням та обслуговуванням кредиту, становитимуть 2%, що в кінцевому підсумку забезпечує для підприємства чисту процентну маржу за проектом на рівні 4% річних (23% – 17% – 2%). Отже, сума прибутку до оподаткування розраховується наступним чином:

12 000,00 тис. грн.. [300 000,00 (тис. грн) × 4%], а сума чистого прибутку після оподаткування – 9000,00 тис. грн. [12 000,00 (тис. грн) × (1 – 0,25)]. Загальна сума чистого прибутку підприємства становитиме 159 260,00 тис. грн. [150 260,00 (тис. грн) + 9 000,00 (тис. грн)]. До того ж показник рентабельності власного капіталу підприємства досягне рівня 30,65%, що в конкретному випадку є зростанням порівняно з аналогічними показниками по підприємству на дату t = 0 за інших незмінних умов.

Проведені розрахунки, отримані результати й відповідні висновки обґрунтовують доцільність використання суб’єктом господарювання залученого капіталу порівняно з власним капіталом. Проте таке твердження буде справедливим лише за умови розгляду ситуації фінансування проекту, який переважною мірою не пов’язаний із забезпеченням досягнення стратегічних цілей розвитку підприємства та умови наявності в суб’єкта господарювання достатньої величини власного капіталу, яка сприяє подальшому розвиткові підприємства та забезпеченню довіри контрагентів до нього.

Таким чином, узгодження інтересів через зіставлення потреб щодо отримання коштів позичальником та умов їх надання кредитором варто вважати консенсусом інтересів зацікавлених сторін при реалізації кредитних відносин, що має привести до підписання кредитної угоди.

На основі викладеного можна зробити певні висновки: по-перше, при встановленні доцільності залучення позикового капіталу для фінансування діяльності суб’єктів господарювання мають враховуватися всі можливі ризики при ініціюванні операції залучення позикових коштів; по-друге, кредитні відносини суб’єктів господарювання вимагають встановлення меж нівелювання інтересів, які визначено у механізмі узгодження інтересів зацікавлених сторін при реалізації кредитних відносин. Процес узгодження інтересів вимагає зустрічного аналізу зіставності потреб з обох сторін із метою досягнення консенсусу. Останній, у свою чергу, є підставою для визначення параметрів кредитної угоди.