2.3. Методика оцінка кредитоспроможності підприємства апк а пат «Комерційний банк «Надра»

Основою визначення кредитоспроможності позичальника є проведення аналізу фінансового стану підприємства. Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно згідно з його внутрішнім положенням щодо проведення кредитних операцій та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника, з урахуванням Положення правління НБУ «Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями», затвердженого Постановою Правління НБУ 25.012012, №23 [17].

Згідно з даним положенням вимоги щодо оцінювання фінансового стану позичальника, рекомендовані НБУ, є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії такого оцінювання, що підвищують вимоги до позичальників з метою адекватного оцінювання кредитних ризиків та належного контролю за ними. Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значущості) серед інших показників, які можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником зобов’язань за кредитними операціями.

Банк повинен здійснювати оцінку фінансового стану юридичної особи – підприємства АПК, якій надано кредит, шляхом розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника [17]. Банк розраховує інтегральний показник із застосуванням багатофакторної дискримінантної моделі (далі - дискримінантна модель) за такою формулою:

(2.1)

де	Z - інтегральний показник;
	К1, К2 ... Кn - фінансові коефіцієнти, що визначаються на підставі даних фінансової звітності боржника - юридичної особи для великого або середнього підприємства. Для малого підприємства замість зазначених коефіцієнтів застосовуються коефіцієнти МК1, МК2 ... МКn;
	а1, а2 ... аn - параметри, що визначаються з урахуванням вагомості та розрядності фінансових коефіцієнтів і щорічно актуалізуються Національним банком України на підставі даних фінансової звітності боржників - юридичних осіб. Банк для актуалізації параметрів дискримінантної моделі подає до Національного банку України відповідну інформацію щодо даних фінансової звітності боржників - юридичних осіб за формою та у строки, установлені Національним банком України;
	а0 - вільний член дискримінантної моделі, значення якого щорічно актуалізуються Національним банком України.

У сучасних умовах банки розробляють та використовують власні методики оцінки кредитоспроможності позичальників, які враховують інтереси банку під час виконання ним кредитної політики.

Застосування даної методики ПАТ «Комерційний банк «Надра» здійснюється при визначенні фінансового стану підприємства з одночасним урахуванням його кредитної історії, якості бізнес-плану (у разі потреби) та достатності забезпечення кредиту. Вирішальним фактором методики є добір визначальних щодо фінансового рейтингу підприємства-позичальника показників. Дані показники були сформовані у три групи:

- майнового стану;

- ділової активності і прибутковості;

- ліквідності і фінансової стійкості.

До першої групи віднесено:

1. Коефіцієнт забезпечення власним капіталом (K_1.1), який визначається за формулою 2.2:

, (2.2)

де K_B – власний капітал на дату оцінки;

Б– підсумок балансу на дату оцінки;

2. Коефіцієнт залишкової вартості основних засобів (K_1.2). Розраховується за формулою 2.3:

, (2.3)

де OЗ_З – основні засоби за залишковою вартістю на дату оцінки;

ОЗ_П – основні засоби за первісною вартістю на дату оцінки;

3. Коефіцієнт структури оборотних активів (K_1.3). Розраховується за формулами 2.4 та 2.4а:

– для аграрних підприємств:

, (2.4)

– для промислових підприємств:

, (2.4а)

де AO₁ – оборотні активи і-го класу на дату оцінки (1-й клас – грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції; 2-й клас – векселі одержані, дебіторська заборгованість без урахування резерву сумнівних боргів; 3-й клас – готова продукція, товари; 4-й клас – незавершене виробництво, поточні біологічні активи; 5-й клас – виробничі запаси, інші оборотні активи); АО – оборотні активи на дату оцінки.

Друга група показників включає:

1. Коефіцієнт оборотності капіталу (K_2.1). Розраховується за формулою 2.5:

, (2.5)

де Р – обсяг реалізації продукції без ПДВ за період;

Б– підсумок балансу на дату оцінки;

2. Коефіцієнт норми прибутку (K_2.2).

Визначається за формулою (2.6):

, (2.6)

де ЧФР – чистий фінансовий результат за період (чистий прибуток (+), збиток (-));

3. Коефіцієнт рентабельності (K_2.3).

Розраховується за формулою 2.7:

, (2.7)

До третьої групи віднесено:

1. Коефіцієнт покриття короткострокових зобов’язань (K_3.1). Визначається за формулами 2.8 та 2.9:

– для аграрних підприємств:

, (2.8)

– для промислових підприємств:

(2.9)

де ПЗ – поточні зобов’язання на дату оцінки;

2. Коефіцієнт покриття довгострокових зобов’язань (K_3.2). Розраховується за формулою 2.10:

, (2.10)

де АМ – амортизаційні відрахування за період;

ДЗ – довгострокові зобов’язання на дату оцінки;

3. Коефіцієнт забезпечення власними коштами (K_3.3). Визначається за формулою (2.11):

, (2.11)

де Кв — власний капітал на дату оцінки;

Ан — необоротні активи на дату оцінки;

З — зобов’язання на дату оцінки.

4. Коефіцієнт маневреності власних коштів (К_3.4). Розраховується за формулою 2.12:

, (2.12)

Групи показників (коефіцієнтів) розташовані у певному порядку. Оскільки фінансовий стан підприємства визначається з метою оцінки його кредитоспроможності, найсуттєвіший вплив на такий стан справляють показники третьої групи. Визначальними щодо них є коефіцієнти, віднесені до другої групи. В свою чергу до першої групи належать коефіцієнти, значення яких впливають на рівні показників другої групи.

Зазначене відображає нерівність:

f₁ < f₂ < f₃,

де f₁ – частка показників і-ї групи.

Очевидно, що Σ f₁ = 100.

Частка окремих показників f_IJ визначається так: min – 5; med – 10; max – 15.

Відповідні частки груп показників диференціюються у межах: 15≤ f₁ ≤ 60.

Оскільки K_1.1 показує забезпеченість підприємства власним капіталом, а K_1.2 і K_1.3 – стан капіталу, то:

f_1.1= f_1.2+ f_1.3 при f_1.2= f_1.3

Серед показників другої групи найважливішим є K_2.2; показники K_2.1 і K_2.3 доповнюють один одного і важливішим із них є K_2.3. Тому: f_2.2= f_2.1 + f_2.3 при f_2.1 < f_2.3.

Найважливішими показниками третьої групи є K_3.1 і K_3.2. При цьому:

f_3.1 = f_3.2 і f_3.3= f_3.4 при f_3.3= f_1.1.

Тому f_1.1 = 10; f_1.2= 5; f_1.3 = 5; f_1.4 = 5; f_2.2= 15; f_2.3= 10; f_3.1 = 15; f_3.2 = 15; f_3.3 = 10; f_3.4 = 10. Отже, f₁ = 20; f₂ = 30; f₃ = 50.

Нормативні значення показників та їх частки наведено в табл. 2.8.

Таблиця 2.8