114. Порядок формування третейського суду.

Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів відповідно до угоди сторін про передачу спору до третейського суду.

У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд домовляються про його кількісний і персональний склад, а також порядок формування. Якщо не можуть дійти згоди щодо складу, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.

Якщо сторони не погодили іншого, законом пропонується наступний порядок формування: 1) у разі 3 і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість суддів, а обрані судді обирають ще одного суддю для забезпечення непарної кількості суддів. Головуючий - обирається не менш як 2/3 від складу суду шляхом відкритого голосування. 2) якщо спір підлягає вирішенню суддею одноособово і сторони не дійдуть згоди щодо його призначення, то розгляд спору припиняється і цей спір передається на вирішення компетентного суду.

У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад, а також формування складу третейського суду визначається Регламентом. Третейський суд формується у складі одного або будь-якого непарного числа суддів та вважається сформованим, коли сторони погодили його склад.

Третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.

Третейськими суддями не можуть бути: особи = які не досягли повноліття, та які перебувають під опікою чи піклуванням; = які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламенті третейського суду; = які мають судимість; = визнані в судовому порядку недієздатними; = судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України. У разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду. При вирішенні спору третейським судом для вирішення конкретного спору угодою сторін можуть бути встановлені додаткові вимоги до третейських суддів.

Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи (підлягає відводу чи самовідводу) якщо він : заінтересований у результаті розгляду справи; є родичем чи перебуває в особливих стосунках однієї із сторін; спір, пов’язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою тощо.

115. Порядок розгляду господарських спорів третейським судом

Правила третейського розгляду при вирішенні конкретного спору визначаються Законом та третейською Угодою. Правила розгляду постійно діючим третейським судом визначаються його Регламентом (Положенням). Справи можуть розглядатися гласно чи у закритому режимі. Місцем проведення розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду. При вирішенні конкретного спору місце визначається третейською угодою.

Після досягнення угоди про розгляд спору у третейському суді та склад суду заінтересована сторона викладає свої вимоги у формі письмової заяви, яка разом з документами, що підтверджують обґрунтованість вимоги, передається в третейський суд (копія – іншій стороні). Відповідач має заявити свої заперечення (надати відзив чи зустрічний позов).

Третейський суд самостійно вирішує питання про наявність або відсутність компетенції для розгляду конкретної справи в межах законодавства та третейської Угоди. Приймаючи позов, вирішує питання про наявність і дійсність Угоди про передачу спору третейському суду. Якщо дійде висновку про відсутність або її недійсність, відмовляє в розгляді справи, про що виносить ухвалу, яка надсилається сторонам.

Про день, час і місце розгляду спору третейський суд повідомляє сторони. Розгляд справи третейським судом починається з винесення відповідної ухвали та направлення її сторонам. Розгляд справ третейським судом не обмежений будь-якими строками, якщо інше не встановлено регламентом третейського суду або третейською угодою. Третейський суд розглядає справи за участю сторін і рішення по справі виносить за дослідженням усіх обставин справи. При розгляді справи третейським судом можуть встановлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів по справі та вчинення інших процесуальних дій. Має право зобов'язати сторони замовити проведення експертизи для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що виносить відповідну ухвалу.

Третейський суд на початку розгляду повинен з'ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу. За клопотанням сторін суд приймає рішення про затвердження мирової угоди.

За результатом розгляду приймає рішення (якщо 3 і більше суддів - біль­шістю голосів). Рішення третейського суду за господарськими спорами є обов’язковим до виконання.

По справах третейських судів державне мито не стягується. В Угоді сторін, або установчих документах постійно діючих третейських судів передбачають порядок відшкодування витрат, пов’язаних з діяльністю третейського суду, виплату гонорарів суддям тощо.