1. Історія становлення і розвитку господ. Суду Укр.

Попередниками господ. судів у Російській імперії були комерц. суди (торгов. й вексельні справи). Після 1917 р. казенні установи не мали господ. самостійності, не укладали угод, тому спори між ними розглядали спеціальні головкоми чи вищестоящі органи.

Реформа 1921 р. дозволила підпр-вам комерційні розрахунки, та надала майнову самостійність. У 1924 р. створені державні (Вища та губернські при економ. радах), та відомчі арбітражні комісії.

У 1931 р. утворено Державний арбітраж при Раді Народних Комісарів та арбітражі при виконавчих органах на місцях (розглядали майнові та з 1934 р. – договірні спори). Періодично робилися спроби модернізувати їх структуру та діяльність.

До 1974 р. нижчі органи арбітр. не підпорядковувались вищім. Конституцією СРСР 1977 р. держ. арбітраж визнано конституційним. Його діяльність вперше передбачена Законом СРСР 1979 р., потім правовими актами України. Спочатку Держ. Арбітр. підпорядковувався Уряду і виконавчим органам на місцях, а потім Верховній Раді та її Президії. Тому його органи фактично вважалися органами держ. управління. Відомчий арбітраж мав права структурного підрозділу міністерства. Тобто вони не були незалежними, що зумовлено командно-адмі­ністративними методами економіки та монополією державної форми власності.

З отриманням незалежності та розвитком ринкових відносин створено суди для вирішення господарчих спорів. Закон У. «Про арбітражний суд» 1991 р. уперше увів здійснення правосуддя в господарських відносинах спеціалізов. судами. Арбітражний процесуальний кодекс Укр.. 1991 р. визначив систему арбітр. судів і процесуальну форму їх діяльності.

У 2001 р. самостійну ланку арбітражних судів перетворено у ланку господарських - спеціалізованих судів у системі судів загальної юрисдикції. Змінено назву арбітражних законів на Закон «Про господарські суди» і на Господарський процесуальний кодекс України.

З прийняттям у 2002 р Закону «Про судоустрій України», вищезазначені акти втратили чинність.

2. Система господарських судів України

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (ст. 124 Конституції Ук.) Судочинство здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції (ст..3 Закону «Про судоустрій України»). Стаття 125 Конституції Ук. передбачає будівництво системи судів загаль­ної юрисдикції за принципом спеціалізації.

Система господарських судів засновується на загальних принципах і положеннях судоустрою і судочинства, як і для судів загальної юрисдикції. Господарські суди здійснюють судову владу шляхом вирішення господарських та інших справ, віднесених до їх ведення. Вони мають свою компетенцію, а порядок їх судочинства — свою специфіку, встановлену Господарським процесуальним кодексом України.

Господарські суди - спеціалізовані суди у рамках системи судів загальної юрисдикції, які здійснюють правосуддя у сфері господарських відносин.

Господарські суди становлять єдину триланкову систему спеціалізованих судів, яка складається з місцевих господарських судів; апеляційних господарських судів; Вищого господарського суду України.

Місцевими господ. судами є господарський суд Авто­номної Республіки Крим, господарські суди областей, міст Києва і Севастополя. Місцеві господарські суди є судами першої інстанції.

Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстанції. Вони утворюються Президентом України за поданням Голови Вищого господарського суду України з визначенням території, на яку поширюються повноваження апеляційних господарських судів, їх місцезнаходження.

Вищий господарський суд України є вищим судовим органом господарських судів України у здійсненні правосуддя в господарських відносинах та складається з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників. У ВГС можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. Для вирішення організаційних питань діє президія суду, для вирішення загальних питань діяльності збирається Пленум ВГС.