39. Належність і допустимість доказів.

Серед характеристик доказів можна виділити:

Допустимість доказів – встановлена законодавством вимога, що обмежує використання певних засобів доказування, або вимога, що зобов’язує обов’язкове використання певних засобів доказування при встановленні певних фактичних обставин справи

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

40. Письмові речові докази.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Вони оформлені у формі цифровій, графічного запису чи іншим способом (договори, акти, довідки, ділова кореспонденція, протоколи судових засідань, протоколи здійснення окремих процесуальних дій тощо).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

41. Витребування і повернення доказів.

Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з доказами безпосередньо в місці їх знаходження.

Господарський суд може витребувати докази також до подання позову як запобіжний захід у порядку, встановленому Кодексом.

Сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.

Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

Оригінали письмових доказів, що є у справі, за клопотанням підприємств та організацій повертаються їм після вирішення господарського спору та подання засвідчених копій цих доказів.

Речові докази, які знаходяться в господарському суді, після вирішення спору повертаються підприємствам та організаціям, від яких їх було одержано, або передаються стороні, за якою господарський суд визнав право на ці речі.

42. Оцінка доказів господарським судом.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Господарський суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окермо, а також достатність та взаємний зв'язок в їх сукупності

Доказ вважається судом достовірним, якщо в результаті його перевірки та дослідження з’ясовано, що відомості, які він містить відповідають дійсності.

Кожен доказ підлягає оцінці судом нарівні з іншими доказами.