
- •1.1. Коротка історія розвитку хімічного методу захисту рослин
- •1.2. Предмет і завдання фітофармакології
- •1.4. Гігієнічна регламентація застосування пестицидів
- •1.5. Основи агрономічної токсикології
- •1.6. Основні поняття і терміни агрономічної токсикології
- •1.7. Токсичність пестицидів для шкідливих організмів та фактори, що її визначають
- •1.8. Резистентність шкідливих організмів до пестицидів і шляхи запобігання їй
- •1.9. Оцінка екологічної безпеки пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •2.1. Методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.3. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •2.4. Способи застосування пестицидів
- •2.5. Фізико-хімічні основи застосування пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •3.1. Загальні питання
- •3.2. Джерела і причини забруднення навколишнього середовища пестицидами
- •3.4. Забруднення та поведінка пестицидів у ґрунті
- •3.5. Вплив пестицидів на ґрунтову мікрофлору
- •Запитання для самоперевірки
- •4.1. Класифікація пестицидів за призначенням
- •4.2. Класифікація пестицидів за хімічним складом
- •4.3. Гігієнічна класифікація пестицидів
- •Запитання для самоперевірки
- •5.1. Інсектициди і акарициди
- •5.2. Специфічні акарициди
- •5.3. Родентициди
- •5.4. Інші групи пестицидів за призначенням
- •5.5. Фунгіциди
- •5.5.3. Фунгіциди різних хімічних груп
- •5.5.4. Комбіновані фунгіциди
- •5.5.5. Фунгіциди для обробки насіннєвого і садивного матеріалу (протруйники)
- •5.5.6. Протруйники різних хімічних груп
- •5.6. Гербіциди
- •5.6.1. Класифікація гербіцидів
- •5.6.2. Строки та способи застосування гербіцидів
- •5.6.3. Визначення норм витрати препарату, робочої рідини та концентрації
- •5.6.4. Похідні аліфатичних карбонових кислот
- •5.6.5. Похідні ароматичних карбонових кислот
- •5.6.6. Похідні ароматичних амінів
- •5.6.7. Діарилові ефіри
- •5.6.8. Похідні циклогександіону (кетони)
- •5.6.9. Похідні арилоксіалканкарбонових кислот
- •5.6.10. Похідні карбамінової і тіокарбамінової кислот
- •5.6.11. Похідні триазину
- •5.6.12. Похідні сечовини
- •5.6.13. Фосфорорганічні сполуки
- •5.6.14. Імідазолінони
- •5.6.15. Гетероциклічні сполуки
- •5.6.16. Комбіновані препарати
- •Запитання для самоперевірки
- •Додатки
- •Закон України «Про захист рослин»
- •Закон України «Про пестициди і агрохімікати»
- •Санітарні правила і вимоги при транспортуванні, зберіганні та застосуванні пестицидів
- •Список рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик пестицидів

|
Аналоги — ЕРТС + антидот, алізор, ніп- |
|
Ерадикан |
||
тан, ерадикан 6Е, алірокс. Діюча речови- |
||
|
||
|
на — S-етилдипропілкарбамотіоат + R 25788. Хімічна назва діючої речовини — S-етилдипропілкарбамотіоат + 2,2-дихлор-N,N-ди-2- пропенілацетамід [С.А.]. Виготовляється у формі 72 % к.е.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. У чистому вигляді це світла рідина. Розчинність у воді — 375 мг/л при 25 °С. Добре розчиняється в органічних розчинниках. У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щу-
рів > 2000 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших ко- рисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Ґрунтовий системний гербіцид вибіркової дії. За- стосовується проти однорічних і багаторічних злакових і деяких од- норічних двосім’ядольних видів бур’янів на посівах цукрового буря- ку шляхом обприскування ґрунту до посіву культури з терміновим загортанням надто леткого препарату в ґрунт з нормами витрати 3 – 5 л/га, на посівах кукурудзи — з нормами 4,5 – 8 л/га, змішаних посівів кукурудзи з соняшником — 5 – 6,3 л/га.
Реєстрацію призупинено.
|
Аналоги — ялан, молінат, ордрам 6Е, |
|
Ордрам |
||
шаккімол. Діюча речовина — молінат. |
||
|
||
|
Хімічна назва діючої речовини — S-етилгексагідро-1Н-азепін-1- карботіоат [С.А.]. Виготовляється у формі 72 % к.е.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. У чистому вигляді це рідина світлого кольору. Розчинність у воді — 88 мг/л при 20 °С. Добре розчиняється в органічних роз- чинниках. У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки і більше. Середньотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 369 – 450 мг/кг, ІІІ гр. г.к.). Малотокси-
чний для бджіл та інших корисних комах.
Призначення. Ґрунтовий системний гербіцид вибіркової дії. За- стосовується проти однорічних злакових видів бур’янів на посівах рису шляхом обприскування ґрунту до посіву, до сходів з терміно- вим загортанням надто леткого препарату в ґрунт, або в фазі двох – трьох листків у культури з нормами витрати 5 – 7 л/га. Після оброб- ки гербіцидом не можна випускати воду з рисових чеків у водойми, заселені рибою та птахами.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
5.6.11. Похідні триазину
Серед гербіцидів із похідних триазину є препарати широкого спектра дії, здатні знищувати багато видів бур’янів, а також з вузь-
337

кою вибірковістю. Вони характеризуються як системною, так і кон- тактною дією. Фітотоксичність триазинових гербіцидів зберігається в ґрунті від кількох днів до кількох років, що зумовлено їх будовою та фізико-хімічними властивостями.
5.6.11.1. Симетричні триазини (сим-триазини)
|
Похідні сим-триазину одержують із хло- |
|
Загальна |
||
риду ціануру шляхом заміщення атомів |
||
характеристика |
||
|
хлору різними функціональними група- |
|
|
ми. Якщо на місці R1 розміщений Cl, то такі препарати називають хлортриазинами, ОСН3 — метилокситриазинами, SCH3 — метилтіо- триазинами, N3 — азидотриазинами:
R1
C
N N
C C
R3 N R2
Перелічені групи зумовлюють різну розчинність у воді і стійкість у навколишньому середовищі. Всі триазинові гербіциди малотоксич- ні для теплокровних тварин і людини. Проникають у рослини кра- ще через кореневу систему і досягають листків з транспіраційною течією. Тому більшість із них — це гербіциди R1 ґрунтової дії. Лише
семерон та окремі препаративні форми атразину (майазин, зеапос) використовують проти вегетуючих бур’янів.
Гербіцидна активність сим-триазинів спрямована проти малоріч- них односім’ядольних і двосім’ядольних видів бур’янів при їх проро- станні, але вони недостатньо пригнічують укорінені та багаторічні види. Здатність сим-триазинів зберігати фітотоксичність у ґрунті досить тривалий час (понад 12 місяців) може спричинити господар- ські збитки при посіві чутливих культур (негативну післядію в лан- ці сівозміни). Швидкість деградації гербіцидів у ґрунті залежить від його генетичного типу, зволоженості, рівня кислотності (рН), темпе- ратури та інтенсивності мікробіологічних процесів.
338

Через низьку розчинність у воді сим-триазини добре утримуються у верхньому шарі ґрунту 0 – 10 см і не мігрують по ґрунтовому профі- лю. Однак останні спостереження впевнено доводять рухливість ат- разину в ґрунті і проникнення його у ґрунтові води, що зумовлює не- перспективність використання сим-триазинових гербіцидів.
Під впливом сим-триазинів у чутливих рослин зупиняється ріст, листки стають хлоротичними через руйнування хлоропластів і галь- мування фотосинтезу, пригнічується фотоліз води і реакція Хілла, порушується нециклічне фотосинтетичне фосфорилування, гальму- ється утворення АТФ і відновлення НАДФ. Недостатня кількість багатих на енергію речовин зупиняє асиміляцію вугільної кислоти. Як наслідок комплексного впливу сим-триазинів на фотосинтез пригнічується дихання і порушується енергетичний баланс, функ- ція мінерального живлення і синтетичні процеси, що призводить до порушення загальної життєдіяльності рослин та їх загибелі.
У стійких рослин за допомогою ферментних систем відбувається швидкий гідроліз сим-триазинових гербіцидів з утворенням нетоксич- ної для рослин 2-гідроксипохідної. Існує уявлення, що в стійких рос- лин є дві системи інактивації триазинів. У складі першої є фенольні сполуки, вона реагує безпосередньо з гербіцидом при проникненні його в корені і викликає при цьому незначні зміни препарату з утво- ренням нетоксичних компонентів. Інша (поліфенолоксидазна) систе- ма викликає руйнування кільця з виділенням вугільної кислоти. Ку- курудза гідролізує молекулу гербіциду за участю циклічного бензогі- дроксамату, інактивуючи її шляхом утворення кон’югованих сполук із глутаматом (глутатіоном) та N-деалкілуванням молекули. Ця реак- ція каталізується цитоплазматичною глутатіон-S-трансферазою. Крім того, в рослинах відбувається неферментативне розщеплення гербіциду, яке каталізується бензоксазином.
Останнім часом виявлено рослини мутанти, які крім традицій- них механізмів стійкості мають стійкі до гербіцидів електрон- транспортні системи та зумовлюють відбір і появу резистентних форм бур’янів.
|
Аналоги — гезаприм, майазин, зеапос, |
|
Атразин |
||
олеогезаприм. Діюча речовина — атразин. |
||
|
||
|
Хімічна назва діючої речовини — 6-хлор-N-етил-N′-(1-метилетил)- 1,3,5-триазин-2,4-діамін [С.А.]. Виготовляється у формі 80 % з.п.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 33 мг/л при 20 °С. Краще розчиняється в органічних розчинниках (метано- лі, хлороформі). За звичайних умов не втрачає гербіцидних власти- востей при тривалому зберіганні. Малотоксичний для теплокровних
тварин і людини (ЛД50 для щурів 1869 – 3080 мг/кг, IV гр. г.к.). Ма- лотоксичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється
339

використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водо- йм.
Призначення. Досходовий та післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти малорічних односім’ядольних і двосім’ядольних видів бур’янів шляхом обприскування ґрунту до посіву, одночасно з посівом і після посіву, але до появи сходів куку- рудзи з нормами витрати 3 – 5 кг/га. Входить до складу комбінова- них препаратів ладдок, 40 % к.с., ладдок новий, 30 % к.с., лентагран комбі, 36 % к.е., примекстра, 50 % к.с., примекстра голд, 72 % к.с., що застосовуються за відповідними регламентами. Стійкі до атра- зину багаторічні бур’яни. Є повідомлення про появу резистентних до атразину форм щириці та інших видів бур’янів.
Реєстрацію призупинено.
|
Аналоги — прометрин, селектин, мерка- |
|
Гезагард |
||
зин. Діюча речовина — прометрин. Хіміч- |
||
|
||
|
||
на назва діючої речовини — N,N′-біс-(1-метилетил)-6-(метилтіо)- |
1,3,5-триазин-2,4-діамін [С.А.]. Виготовляється у формі 50 % з.п. Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе-
ристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді 33 мг/л при 25 °С. Краще розчиняється в органічних розчинниках. Не втрачає гербіцидних властивостей при тривалому зберіганні. Малотоксич- ний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 5235
мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних ко- мах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибо- господарських водойм.
Призначення. Досходовий та післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти малорічних односім’ядольних і двосім’ядольних видів бур’янів шляхом обприскування ґрунту до посіву, одночасно з посівом та після посіву, але до появи сходів со- няшнику, змішаних посівів кукурудзи з соняшником з нормами ви- трати 2 – 4 кг/га; до сходів картоплі, сочевиці, кормових бобів, кро- пу — 3 – 4 кг/га; гороху, сої, часнику, чини — 3 – 5 кг/га; квасолі — 3 кг/га; гороху овочевого — 2 кг/га, до посіву, до сходів або у фазі одного – двох справжніх листків у моркви з нормами 2 – 3 кг/га.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
|
Аналоги — десметрин. Діюча речовина — |
|
Семерон |
||
десметрин. Хімічна назва діючої ре- |
||
|
||
|
човини — N-метил-N′-(1-метилетил)-6-(метилтіо)-1,3,5-триазин-2,4- діамін [С.А.]. Виготовляється у формі 25 % з.п.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Білий з жовтуватим відтінком кристалічний порошок. Роз- чинність у воді при 20 °С — 580 мг/л. Краще розчиняється в органі- чних розчинниках (етиловому спирті, хлороформі). Не втрачає гер- біцидних властивостей при тривалому зберіганні. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 1390 мг/кг,
340

IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах. За- бороняється використовувати в межах санітарної зони рибогоспо- дарських водойм.
Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти малорічних двосім’ядольних видів бур’янів шляхом обприскування через один – два тижні після висаджування розсади або у фазі п’яти листків у культури при безрозсадному ви- рощуванні білоголової та кормової капусти з нормами витрати 1,6 – 2,4 кг/га. При обприскуванні ґрунту до висаджування розсади біло- голової капусти в плівкових теплицях норми витрати становлять 1 – 2 кг/га. На посівах цибулі (сіянки і ріпки) у фазі двох – трьох спра- вжніх листків у культури норми витрати 1,4 – 2,8 кг/га. Посіви ка- пусти, пошкоджені капустяною мухою, обробляти семероном не ре- комендується. Ефективність гербіциду послаблюється, якщо випа- дає дощ протягом доби після обприскування.
Реєстрацію призупинено.
|
Аналоги — тербутрин. Діюча речови- |
|
Топогард |
||
на — тербутрин, 35 % + тербутилазин, |
||
|
||
|
15 %. Хімічна назва діючої речовини — N-(1,1-диметилетил)-N′- етил-6-(метилтіо)-1,3,5-триазин-2,4-діамін + 6-хлор-N-(1,1-диметил- етил)-N′-етил-1,3,5-триазин-2,4-діамін. Виготовляється у формі
50 % з.п.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Кристалічна речовина. Розчинність у воді 22 мг/л при 20 °С. Краще розчиняється в органічних розчинниках. Не втрачає гербіцидних властивостей при тривалому зберіганні. Малотоксич- ний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 1590 –
2500 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корис- них комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.
Призначення. Досходовий системний гербіцид вибіркової дії. За- стосовується проти малорічних злакових і двосім’ядольних видів бур’янів шляхом обприскування ґрунту до появи сходів картоплі з нормами витрати 2 – 4 кг/га, а також до відростання пагонів лаван- ди (на молодих плантаціях і тих, що плодоносять) з нормами 6 – 8 кг/га. Використання гербіциду можливе після перереєстрації.
Реєстрація відсутня.
|
5.6.11.2. Несиметричні триазини |
|
|
(ас-триазини, або триазинони) |
|
|
|
Гербіциди цієї групи, на відміну від сим- |
Загальна |
|
|
|
триазинів, добре розчинні у воді (від 1000 |
|
характеристика |
|
|
|
|
до 1800 мг/л). Вони більш рухливі по |
|
|
|
|
|
ґрунтовому профілю. Виявляють фітотоксичність при застосуванні в ґрунт до посіву, до сходів або до висаджування розсади (зенкор), або
341

при обробці вегетуючих сходів бур’янів (голтікс). Незалежно від шляхів проникнення в рослину гербіциди досягають хлоропластів і пригнічують процес фотосинтезу, інгібуючи фотосинтетичний транспорт електронів при реакції Хілла. Навіть слабке освітлення посилює активність гербіцидів, що виявляється у вигляді некрозів та знебарвлення країв листків уздовж жилок, а інколи й між ними.
Стійкість рослин до ас-триазинів зумовлена швидкою детоксика- цією гербіцидів унаслідок дезамінування молекули препарату під дією ферменту, який використовує частину пероксисомального від- новного електронтранспортного ланцюга. Цей фермент звичайно відновлює кисень, але може дезамінувати і гербіциди. Дезаміну- вання ас-триазинів відбувається також під впливом ультрафіолето- вого освітлення. Тобто різниця в поглинанні, швидкості пересуван- ня та детоксикації визначає стійкість і чутливість видів і сортів рос- лин до гербіцидів ас-триазинів.
Зенкор Аналоги — сенкор. Діюча речовина — метрибузин. Хімічна назва діючої речо-
вини — 4-аміно-6-(1,1-диметилетил)-3-(метилтіо)-1,2,4-триазин- 5(4Н)-он [С.А.]. Виготовляється у формі 70 % з.п. і в.г.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна кристалічна речовина. Розчинність у воді не- значна (1050 мг/л при 20 °С). Краще розчиняється в органічних розчинниках (етиловому спирті, ацетоні, метанолі). Не втрачає гер- біцидних властивостей при тривалому зберіганні. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 2200 мг/кг,
IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах. За- бороняється використовувати в межах санітарної зони рибогоспо- дарських водойм.
Призначення. Досходовий системний гербіцид вибіркової дії. За- стосовується проти малорічних злакових і двосім’ядольних видів бур’янів шляхом обприскування ґрунту до появи сходів картоплі з нормами витрати 0,5 – 1,5 кг/га, до висаджування розсади томатів з нормами 1,1 – 1,4 кг/га або у фазі двох – чотирьох листків у культу- ри — 0,7 кг/га. На посівах люцерни другого року до відростання культури 0,75 – 1 кг/га.
Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.
Голтікс Аналоги — гол. Діюча речовина — мета- мітрон. Хімічна назва діючої речовини —
4-аміно-3-метил-6-феніл-1,2,4-триазин-5(4Н)-он [С.А.]. Виготовля- ється у формі 70 % з.п. і к.с.
Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 1700 мг/л. Краще розчиняється в органічних розчинниках. Не втрачає гербіцидних властивостей протягом двох років при зберіганні в заводській тарі за належних умов. Малотоксичний
342