3.Російська Федерація.

Кримінальна відповідальність за незаконне одержання і розголошення відомостей, що становлять банківську таємницю передбачена статтею 183 Кримінального кодексу Російської Федерації від 24.05.96 року⁶⁶. Відповідно до неї “збирання відомостей, що складають комерційну або банківську таємницю, шляхом розкрадання документів, підкупу або погроз, а рівно іншим незаконним способом з метою розголошення або незаконного використання цих відомостей – карається штрафом в розмірі від ста до двохсот мінімальних розмірів оплати праці або в розмірі заробітної платні або іншого доходу засудженого за період від одного до двох місяців або позбавленням волі на строк до двох років. Незаконні розголошення або використання відомостей, що складають комерційну або банківську таємницю, без згоди їх власника, які вчинені з корисливої або іншої особистої зацікавленості та причинили значну шкоду, – караються штрафом в розмірі від двохсот до п’ятисот мінімальних розмірів оплати праці або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період від двох до п’яти місяців або позбавленням волі на строк до трьох років з штрафом в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до одного місяця або без такого”.

Слід зазначити, що, на нашу думку, правова конструкція складів злочинів, пов’язаних з порушенням правового режиму банківської таємниці в РФ є досконалішою навіть за відповідні статті кримінального кодексу Швейцарії. Цілком доречним є врахування російського досвіду нормативно-правового регулювання при внесенні відповідних змін до кримінального кодексу України. Сумнів викликає лише необхідність доповнення об’єктивної сторони злочину ознакою спричинення значної шкоди діями по розголошенню або використанню банківської таємниці, однак, зважаючи на досить сувору санкцію статті введення такої ознаки до складу злочину виглядає більш-менш виправданою.

Здійснюючи загальний аналіз, наведених вище нормативно-правових актів зарубіжних країн слід зазначити, що “суворість” правового режиму банківської таємниці в тій чи іншій країні напряму не пов’язана з санкціями, які застосовуються за її неправомірне використання або розголошення, однак, юридичні санкції є необхідною складовою сукупності правових норм інституту банківської таємниці, що, звичайно, зумовлює їх велике значення. Порівнюючи юридичну відповідальність за порушення правового режиму банківської таємниці, передбачену законодавством України та зарубіжних країн, необхідно зазначити, що характерною особливістю останніх є наявність кримінально-правової відповідальності за незаконне розголошення і, як правило, використання банківської таємниці. Відсутність аналогічних норм, як, до речі, і норм фінансової відповідальності в законодавстві України ми вважаємо суттєвим недоліком.

Висновки

1. Юридична відповідальність – це правовідношення, що виникає у зв’язку з вчиненням правопорушення на підставі прийняття уповноваженим органом від імені держави рішення (акту індивідуального застосування), між державою та особою (правопорушником) змістом якого є застосування до правопорушника заходів покарання, передбачених правовими санкціями.

2. Фінансово-правова відповідальність – це правовідношення, що виникає у зв’язку з вчиненням правопорушення у сфері суспільних відносин, що складаються під час мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів держави на підставі прийняття уповноваженим органом, або у визначених законодавством випадках безпосередньо порушником, від імені держави рішення (акту індивідуального застосування), між державою та особою (правопорушником), змістом якого є застосування до правопорушника заходів покарання, передбачених фінансово-правовими санкціями.

3. Враховуючи досить широкий спектр цивільно-правових та адміністративно-правових засобів захисту правового режиму банківської таємниці, цивільне законодавство, на відміну від інших галузей, дозволяє, за незначними виключеннями, належним чином захистити інтереси клієнта у сфері захисту банківської таємниці.

4. Характерною особливістю інститутів юридичної відповідальності за порушення правового режиму банківської таємниці зарубіжних країн є наявність фінансової і кримінальної відповідальності за неправомірне розголошення і, як правило, використання банківської таємниці. Відсутність аналогічних норм в законодавстві України є суттєвим недоліком, яких пропонується усунути шляхом прийняття проектів відповідних нормативних актів.