- •1) Загальна характеристика ап
- •2) Управління державною безпекою
- •3) Державне управління і виконавча влада в Україні
- •4) Управління внутрішніх справ
- •5) Предмет і метод ап
- •6) Управління освітою
- •7) Співвідношення ап з іншими галузями права
- •8) Управління соціально-культурною сферою
- •9) Адміністративно-правові норми
- •10) Управління юстицією
- •11) Реалізація адміністративно-правових норм
- •12) Управління закордонних справ
- •13) Джерела галузі ап
- •14) Управління охорони здоровя
- •15) Адміністртивно-правові відносини
- •31 – Підприємства, установи, організації як субєкт адміністративно-правових відносин.(Варіант 1)
- •31 – Підприємства, установи, організації як субєкт адміністративно-правових відносин.(Варіант 2).
- •32 – Поняття адмністративного процесу.
- •33 – Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •34.Поняття та ознаки адміністративної відповідальності.(Варіант 1)
- •34.Поняття та ознаки адміністративної відповідальності.(Варіант 2)
- •35 – Система органів виконавчої влади.
- •35 – Система органів виконавчої влади.(Варіант 2)
- •35 – Система органів виконавчої влади.(Варіант 3)
- •36 – Поняття та класифікація методів державного управління.(Варіант 1)
- •36 – Поняття та класифікація методів державного управління.(Варіант 2)
- •37 – Адміністративне правопорушення та його ознаки.(Варіант 1)
- •37 – Адміністративне правопорушення та його ознаки.(Варіант 2)
- •38 – Обєднання громадян як субєкти адміністративного права.
- •39 – Види адміністративних правопорушень.
- •41 – Правові акти державного управління.(Варіант 1)
- •41 – Правові акти державного управління.(Варіант 2)
- •42 – Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •43 – Склад адміністративного правопорушення.
- •44 – Адміністративнгий нагляд та його види.
- •45 – Механізм та елементи адміністративно-правового регулювання.
- •46.Прокурорський нагляд, його форми.
- •47. Адміністративна правоздатність та адмін. Дієздатність громадян
- •48. Управління обороною
- •49. Поняття державної служби, поняття посади і посадової особи
- •50. Накладення адміністративних стягнень
- •51.Адміністративне право як юридична наука і навчальна дисципліна.
- •52. Адміністративні впровадження та їх види.
- •53. Юридичні факти та їх види
- •54. Провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •55. Кабінет Міністрів України, функції, склад
- •56.Обставини що виключають провадження у справах про адмін. Правопорушення.
- •57. Державне управління, сутність та принципи.
- •58.Докази в справі про адміністративні проступки. Принцип при зумпції невинуватості.
- •59. Метод галузі адміністративного права
- •60. Адміністративне правопорушення і адмін. Відповідальність
9) Адміністративно-правові норми
Адміністративно-правова норма — це обов'язкове правило поведінки, яке встановлене і охороняється державою, метою якого є регулювання суспільних відносин, що виникають, змінюються і припиняються у сфері державного управління. Особливості, характерні для адміністративно-правових норм: в них закріплюються відносини по керуванню, державному контролю і нагляду, а також внутріш-ньоорганізаційній діяльності. Метод впливу адміністративно-правових норм є імперативним, вольовим, державно-владним. Одна із сторін у відносинах, що регулюються даними нормами, завжди представляє державу, а відповідальність за їх недодержання настає перед державою. Виконання приписів адміністративно-правової норми гарантується державою за допомогою засобів: організаційних, до яких належать видання норм, створення умов для їх застосування, матеріально-технічне забезпечення тощо; роз'яснювальних, до яких належать доведення змісту норми до адресата, підкреслення її значущості та неминучості відповідальності тощо; стимулюючих, до яких належить застосування різного роду заохочувальних заходів до тих, хто точно виконує приписи норм; примусових, до яких належить притягнення до відповідальності перед державою. Провідною соціальною метою адміністративно-правових норм є організація управлінських відносин. Функціями адміністративно-правових норм є: забезпечення ефективної діяльності органів державного управління; забезпечення честі, гідності, прав, свобод і здоров'я особи; охорона системи суспільних відносин матеріальної і нематеріальної сфер; виховна; взаємодії з нормами інших галузей права; взаємодії з неправовими соціальними нормами (мораль, звичаї, корпоративні норми).
10) Управління юстицією
Міністерство юстиції України здійснює свої повноваження безпосередньо й через утворені у встановленому органи. Система органів управління в області юстиції закріплена Постановою КМУ «Про систему органів юстиції». Систему органів управління юстицією становлять: Міністерство юстиції України; Головне управління юстиції в АРК, обласні, Київське й Севастопольське міські управління юстиції, міські (міст обласного підпорядкування) управління юстиції, районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних керувань юстиції. Територіальні управління юстиції сприяють місцевим органам виконавчої влади, підприємствам і організаціям державного сектора економіки в удосконаленні правової роботи, надають методичну допомогу юридичній службі щодо посилення її впливу на забезпечення законності діяльності цих органів, приведення відомчих нормативних актів у відповідність із чинним законодавством. Мін'юст України очолює Міністр, якого по поданню Прем'єр-міністра України призначає на посаду ПУ. Міністр як член КМУ особисто відповідає за розробку й впровадження Програми діяльності КМУ в частині проведення державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних і міграційних відносин, здійснює управління дорученої йому сферою, відповідає за її стан і розвиток. Міністр несе персональну відповідальність перед Президентом України за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення їм своїх функцій.
Для погодженого рішення питань, що ставляться до компетенції Мін'юсту України, обговорення найважливіших напрямків його діяльності в міністерстві утворюється колегія. Рішення колегії проводиться в життя наказами Міністра юстиції України. В організаційну структуру Міністерства юстиції України входять: керівництво Міністерства юстиції України, патронатна служба Міністра юстиції України, галузеві й функціональні департаменти, управління й відділи. Управління Міністерства юстиції України в областях створюються відповідно до законодавства України. У своїй діяльності вони підлеглі центральному апарату Міністерства юстиції й здійснюють на місцях функції виконавчої влади в області юстиції. Вони виконують свої завдання через відповідні галузеві служби, які створюються відповідно до основних напрямків діяльності, а також через міські й районні відділи юстиції.