- •1) Загальна характеристика ап
- •2) Управління державною безпекою
- •3) Державне управління і виконавча влада в Україні
- •4) Управління внутрішніх справ
- •5) Предмет і метод ап
- •6) Управління освітою
- •7) Співвідношення ап з іншими галузями права
- •8) Управління соціально-культурною сферою
- •9) Адміністративно-правові норми
- •10) Управління юстицією
- •11) Реалізація адміністративно-правових норм
- •12) Управління закордонних справ
- •13) Джерела галузі ап
- •14) Управління охорони здоровя
- •15) Адміністртивно-правові відносини
- •31 – Підприємства, установи, організації як субєкт адміністративно-правових відносин.(Варіант 1)
- •31 – Підприємства, установи, організації як субєкт адміністративно-правових відносин.(Варіант 2).
- •32 – Поняття адмністративного процесу.
- •33 – Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •34.Поняття та ознаки адміністративної відповідальності.(Варіант 1)
- •34.Поняття та ознаки адміністративної відповідальності.(Варіант 2)
- •35 – Система органів виконавчої влади.
- •35 – Система органів виконавчої влади.(Варіант 2)
- •35 – Система органів виконавчої влади.(Варіант 3)
- •36 – Поняття та класифікація методів державного управління.(Варіант 1)
- •36 – Поняття та класифікація методів державного управління.(Варіант 2)
- •37 – Адміністративне правопорушення та його ознаки.(Варіант 1)
- •37 – Адміністративне правопорушення та його ознаки.(Варіант 2)
- •38 – Обєднання громадян як субєкти адміністративного права.
- •39 – Види адміністративних правопорушень.
- •41 – Правові акти державного управління.(Варіант 1)
- •41 – Правові акти державного управління.(Варіант 2)
- •42 – Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •43 – Склад адміністративного правопорушення.
- •44 – Адміністративнгий нагляд та його види.
- •45 – Механізм та елементи адміністративно-правового регулювання.
- •46.Прокурорський нагляд, його форми.
- •47. Адміністративна правоздатність та адмін. Дієздатність громадян
- •48. Управління обороною
- •49. Поняття державної служби, поняття посади і посадової особи
- •50. Накладення адміністративних стягнень
- •51.Адміністративне право як юридична наука і навчальна дисципліна.
- •52. Адміністративні впровадження та їх види.
- •53. Юридичні факти та їх види
- •54. Провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •55. Кабінет Міністрів України, функції, склад
- •56.Обставини що виключають провадження у справах про адмін. Правопорушення.
- •57. Державне управління, сутність та принципи.
- •58.Докази в справі про адміністративні проступки. Принцип при зумпції невинуватості.
- •59. Метод галузі адміністративного права
- •60. Адміністративне правопорушення і адмін. Відповідальність
46.Прокурорський нагляд, його форми.
Згідно із ст. 121 Конституції України органи прокуратури здійснюють специфічні контрольні функції у вигляді нагляду за:
- додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; - додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.При виявленні у процесі нагляду порушень законодавства прокурор реагує на них шляхом видання актів прокурорського реагування. Формами такого реагування є протест, припис, подання та постанова прокурора. Питання застосування, змісту та дії актів реагування прокурора регламентуються Законом України “Про прокуратуру”.
Протест на акт, що суперечить закону, вноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищого органу. У такому самому порядку вноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.У протесті прокурора ставиться питання щодо скасування акту чи приведення його у відповідність до закону, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акту і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурор.
При відхиленні протесту або ухиленні від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акту незаконним. Подання такої заяви зупиняє дію правового акту.
Припис щодо усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Припис вноситься у випадках, коли порушення закону цілком очевидне і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо воно не буде негайно усунуте. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Органи чи посадова особа можуть оскаржити припис вищому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів. Рішення вищестоящого прокурора є остаточним.
Подання з вимогами усунути порушення закону, причини цих порушень і умови, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником до державного органу, громадської організації чи посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підлягає негайному розгляду. В місячний строк мають бути вжиті заходи щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, а наслідки повідомлені прокурору.
Постанова вноситься прокурором, його заступником у разі порушення закону посадовою особою або громадянином.
47. Адміністративна правоздатність та адмін. Дієздатність громадян
Основною ознакою суб'єктів є їх правосуб'єктність, що охоплює правоздатність (наявність прав і обов'язків) і дієздатність (здатність реалізовувати права й обов'язки). Адміністративна правоздатність - це здатність суб'єкта мати юридичні обов'язки і права в сфері державного управління, передбачені і забезпечені нормами адміністративного права. Проте, наявність адміністративної правоздатності - це ще недостатня умова для вступу суб'єкта в адміністративно-правові відносини. Для цього необхідно, щоб суб'єкт володів адміністративною дієздатністю. Адміністративна дієздатність - здатність суб'єкта практично реалізувати своїми діями у правовідносинах свою адміністративну правоздатність, свої юридичні обов'язки і права, фактично спричинювати виникнення суміжних чи постфактних правовідношень. По характері охоронюваних і забезпечуваних правом інтересів суб'єкти поділяються на фізичних і юридичних осіб. Фізична особа - будь-яка народжена і жива людина, що здійснює різні акти соціально значимого поводження і несе відповідальність згідно свого рівня, віку, психічному і фізичному здоров'ю.
Правоздатність фізичних осіб виникає в момент народження і припиняється зі смертю. Дієздатність фізичних осіб зв'язана з психічними і віковими властивостями людини і залежить від них.