- •1) Загальна характеристика ап
- •2) Управління державною безпекою
- •3) Державне управління і виконавча влада в Україні
- •4) Управління внутрішніх справ
- •5) Предмет і метод ап
- •6) Управління освітою
- •7) Співвідношення ап з іншими галузями права
- •8) Управління соціально-культурною сферою
- •9) Адміністративно-правові норми
- •10) Управління юстицією
- •11) Реалізація адміністративно-правових норм
- •12) Управління закордонних справ
- •13) Джерела галузі ап
- •14) Управління охорони здоровя
- •15) Адміністртивно-правові відносини
- •31 – Підприємства, установи, організації як субєкт адміністративно-правових відносин.(Варіант 1)
- •31 – Підприємства, установи, організації як субєкт адміністративно-правових відносин.(Варіант 2).
- •32 – Поняття адмністративного процесу.
- •33 – Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •34.Поняття та ознаки адміністративної відповідальності.(Варіант 1)
- •34.Поняття та ознаки адміністративної відповідальності.(Варіант 2)
- •35 – Система органів виконавчої влади.
- •35 – Система органів виконавчої влади.(Варіант 2)
- •35 – Система органів виконавчої влади.(Варіант 3)
- •36 – Поняття та класифікація методів державного управління.(Варіант 1)
- •36 – Поняття та класифікація методів державного управління.(Варіант 2)
- •37 – Адміністративне правопорушення та його ознаки.(Варіант 1)
- •37 – Адміністративне правопорушення та його ознаки.(Варіант 2)
- •38 – Обєднання громадян як субєкти адміністративного права.
- •39 – Види адміністративних правопорушень.
- •41 – Правові акти державного управління.(Варіант 1)
- •41 – Правові акти державного управління.(Варіант 2)
- •42 – Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •43 – Склад адміністративного правопорушення.
- •44 – Адміністративнгий нагляд та його види.
- •45 – Механізм та елементи адміністративно-правового регулювання.
- •46.Прокурорський нагляд, його форми.
- •47. Адміністративна правоздатність та адмін. Дієздатність громадян
- •48. Управління обороною
- •49. Поняття державної служби, поняття посади і посадової особи
- •50. Накладення адміністративних стягнень
- •51.Адміністративне право як юридична наука і навчальна дисципліна.
- •52. Адміністративні впровадження та їх види.
- •53. Юридичні факти та їх види
- •54. Провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •55. Кабінет Міністрів України, функції, склад
- •56.Обставини що виключають провадження у справах про адмін. Правопорушення.
- •57. Державне управління, сутність та принципи.
- •58.Докази в справі про адміністративні проступки. Принцип при зумпції невинуватості.
- •59. Метод галузі адміністративного права
- •60. Адміністративне правопорушення і адмін. Відповідальність
48. Управління обороною
Конституція України (ст. 17) встановлює, що оборона України, захист її суверенітету територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних Сил України, справою всього народу. Прагнучи до мирного співіснування з усіма державами, Україна підтримує свою обороноздатність на рівні оборонної достатності для захисту від агресії.
Основи організації оборони та повноваження державних органів по її забезпеченню, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб щодо зміцнення обороноздатності країни встановлює Закон України від б грудня 1991 p. "Про оборону України".
Оборона України — це комплекс політичних, економічних, екологічних, воєнних, соціальних і правових заходів щодо забезпечення незалежності, територіальної цілісності, захисту інтересів держави і мирного життя народу.
Метою оборони України є створення всіх необхідних умов для запобігання воєнному нападу та для збройної відсічі можливій агресії проти України у будь-який час і за будь-яких обставин. Вона базується на готовності Збройних Сил України, економіки, населення, території до оборони і будується відповідно до воєнної доктрини держави.
Воєнна доктрина України є складовою частиною концепції національної безпеки і становить сукупність основоположних настанов і принципів щодо організації та забезпечення безпеки особи, народу і держави шляхом політичних, дипломатичних, економічних та воєнних заходів. Вона визначається принципом оборонної достатності в будівництві Збройних Сил України і ґрунтується на тому, що Україна:
• не визнає війну як засіб розв'язання міжнародних проблем;
• прагне до нейтралітету й дотримання неядерних принципів (не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї);
• не має територіальних претензій до жодної держави і не бачить у жодному народові образ ворога;
• ніколи першою не розпочне бойових дій проти будь-якої країни, якщо не стане сама об'єктом агресії. Організація оборони України включає:
1. Формування воєнної політики держави та воєнної доктрини.
2. Розвиток воєнної науки.
3. Прогнозування та оцінку воєнної загрози чи загрози воєнного нападу.
4. Здійснення на міжнародній арені відповідних заходів щодо запобігання агресії.
5. Охорону державних кордонів.
6. Підготовку, розвиток, формування структури і забезпечення необхідної чисельності Збройних Сил України, підтримання їх боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони України.
7. Вироблення і проведення військово-технічної політики та забезпечення Збройних Сил України озброєнням, військовою технікою, продовольством, речовим майном та іншими матеріальними ресурсами у повному обсязі.
49. Поняття державної служби, поняття посади і посадової особи
ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну службу Розділ I
Стаття 1. Державна служба і державні службовці
Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Основними принципами державної служби є: служіння народу України; демократизм і законність; гуманізм і соціальна справедливість; пріоритет прав людини і громадянина; професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі; персональна відповідальність за виконання службових обов'язків, дисциплінованість; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого самоврядування, прав підприємств, установ.
Стаття 2. Посада і посадова особа
Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами -відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.