71.Нація як соціокультурний феномен.

У світовій суспільній думці немає одностайності у визна¬ченні поняття "нація". Одні вчені визначальною ознакою нації вважають "національний дух", "національну само¬свідомість", "національний характер", що сформувалися на ґрунті спільної долі, другі — трактують націю як "несвідо¬му психічну спільність", треті — зводять націю до спільно¬ти людей, котрі однаково мислять. Існують географічні, біо¬логічні, психологічні тлумачення нації.Тому безсумнівним буде твердження про те, що, визна¬чаючи поняття "нація", слід органічно поєднувати та вра¬ховувати і соціально-економічні, й етнічні, і соціокультурні, і духовні фактори.Націю можна трактувати як спільність людей, що фор¬мується завдяки єдності таких засад." По-перше, територіальних: кожна нація має свою те¬риторію, "життєвий простір". По-друге, етнічних: нація формується, як правило, з людей одного етнічного складу. Етнічні ознаки — це само¬свідомість, мова, усвідомлення спільності походження, єди¬ної історії, традицій. По-третє, економічних: спільність господарських зв'язків універсального рівня консолідує людей, пов'язує єдиною справою, сподіванням на позитивні результати. По-четверте, загальнокультурних: мови, традицій, зви¬чаїв, обрядів, що передаються від покоління до покоління, з уст в уста. Немає мови — немає і нації. Нація також згасає, якщо втрачається її культура, порушуються традиції, нехтуються звичаї, забувається історія. По-п'яте, психологічних: нація має спільні риси пси¬хічного складу, які формуються в процесі спільного життя, діяльності, спілкування.

72. Ідеологія та утопія як форми організації соціуму.

Ідеологія - це логічний, послідовний характер порядкування тих ідей, які пропонується суспільством, як вибір напрямку діяльності. Ідеологія є ілюзорним явищем тому, що це приблизне, неточне, уявне, а іноді хибне визначення ідеалу, відповідно з яким живе чи може жити сусп. Різновиди ідеології: економічна, політична, правова, культурна, релігійна, філософська тощо. Для реалізації ідеології в сусп. повинні існувати механізми, засоби її реалізації. Соціальна практика показала, що як правило ідеологія успішно реалізується у вигляді державницької ідеологія. Утопія-це такий спосіб визначення ідеалів, в якому відсутнє теоретичне обґрунтування необхідності її реалізації, а мистецьки змальовується привабливий, конкретний образ майбутнього суспільства, в якому люди будуть щасливі. У розвитку утопії 2 шляхи:1.перетворитися в ідеологію;2.це ніколи не відбудеться.

73. Рушійні сили та субєкти соціального процесу.

Розвиток суспільства визначається рушійними силами соціального процесу. Точки зору щодо визначення рушійних сил соц. процесу: 1.марксиська точка зору, яка була ефективною і діяльною для пояснення джерел у класовому антагоністичному суспільстві. Це точка зору така:“класова боротьба є рушійною силою соц. процесу, а носієм є народні маси”; 2.філ-ія стверджує, що руш. силами є такі чинники, як інтелект людини, енергія молоді, як ефективна соц. діяльність сусп. в цілому. 3.рушійними силами соц. процесу є соц. протиріччя і особливо такий прояв соц. суперечностей, як конфлікт, який розгортається від рівня міжособистих стосунків сусп.; 4.руш.силами соц. процесу є дії людей, соціальних спільнот у напрямку здійснення реформ, модернізацій, перебудов, які з необхідністю змінюють докорінно суспільство, переводячи його із одного рівня існування в інший; 5.руш. силою сусп. є страх людини перед майбутнім.