22. Філософські ідеї психоаналізу.

Психоаналіз – один із методів психотерапії та психологічне вчення, в основі якого лежить визнання домінуючої ролі підсвідомого в житті людини.

Психоаналітичний підхід є однією із найвидатніших теорій особистості.Її розробив австрійський психоаналітик Зігмунд Фройд(1856-1939) наприкінці XIX - на початку XX ст. Людину він трактував переважно як біологічну істоту з притаманними їй потягами до задоволення та агресії, а культуру – як чинник, що блокує ці біологічні поривання людини. Досліджуючи неврози, Фрейд дійшов висновку, що їх причини криються у сфері підсвідомого. Пізніше він намагався розкрити механізми взаємодії несвідомого і свідомого. Уанатомії особистості він виділяв три взаємодіючі компоненти: 1. «Воно» - біологічні поривання людини, націлені на задоволення, нехтуючи норми культури, будучи блокованими, виявляються у снах, неконтрольованій фантазії, обмовках. 2. «Над-Я» засвоєні людиною ще з дитячого віку моральні норми, культурні цінності, , які стали регулятивними чинниками її свідомості. 3. «Я» - затиснене між «Воно» і «Над-Я», його функція полягає в усуненні протиріччя, пошуку шляхів цивілізованого задоволення біологічних потреб. Аналізуючи «Воно», Фройд виділивдві основні природжені інстинктивні потреби, які визначають психічну діяльність людини: 1)лібідозну (інстинкт самозбереження, потяг до життя, любов, сексуальний потяг); 2)агресивну (потяг до руйнування, смерті, війни). Філософські ідеї психааналізу: 1. Позитивні моменти: положення про складність та багатоплановість структури особистості; про свідоме та несвідоме; про внутрішні суперечності розвитку особистості. 2. Дискусійні моменти: мотивація людської поведінки пов’язується переважно з природженими, інстинктивними(сексуальними та руйнівними) потребами; визначається фатальний антагонізм між свідомим та несвідомим; між індивідом та суспільством.

23. Герменевтика як напрям сучасної філософії.Герменевтика – філософський метод тлумачення та розуміння феноменів культури, зокрема текстів, що враховує їх залежність від контексту культури, в якому вони існували, і від культури суб’єкта, який здійснює їх інтерпретацію. Філософськф ідеї мислителів минулого найчастіше людина осягає завдяки читанню книг, через виклад їх ідей іншими мислителями.. у цьому процесі відбувається логічний аналіз ідей мислителя, безпосереднє вникнення в їх зміст. Але часто цього буває недостатньо. Ідеї мислителя, крім змістовно-логічної, можуть мати й інші інтерпретації. Вони є складниками певної культури, і щоб зрозуміти, наприклад, ідеї філософії Арістотеля, недостатньо читати лише його твори. Потрібно знати особливості давньогрецької культури і в контексті цих особливостей «читати» (тобто розуміти) Арістотеля. Ідеї китайських чи індійських мислителів люди європейської культури можуть зрозуміти на основі інтерпретації їх через смисловий контекст відповідно до китайської чи індійської культури. Цим і займається герменевтика.