- •Практичні заняття
- •Тема 2. Психологія особистості.
- •Тема 3. Психологія спілкування
- •II. Індивідуальна робота студентів.
- •III. Самостійна робота студентів.
- •IV. Контрольні питання.
- •Тема 4. Пам'ять як підґрунтя психічного життя людини
- •II. Індивідуальна робота студентів.
- •III. Самостійна робота студентів.
- •IV. Контрольні питання.
- •Тема 5. Мислення як вища форма пізнання об’єктивної дійсності
- •II. Індивідуальна робота студентів.
- •III. Самостійна робота студентів.
- •IV. Контрольні питання.
- •Тема 6. Предмет, завдання і методи вікової психології.
- •1. Предметом вікової психології є:
- •1. Знайдіть твердження вітчизняної психологічної школи:
- •1. У новонародженої дитини краще розвинений і більш підготовлений до функціонування:
- •1. Усвоение правил режима:
- •1. У молодшому шкільному віці провідним видом діяльності є:
- •1. Центральним новоутворенням підліткового віку є:
- •1. Центральним новоутворенням ранньої юності є:
- •Тема 13. Психологія навчання.
- •Тема 14. Психологія виховання та самовиховання.
- •1. Научіння за імпринтингом передбачає:
- •2. Перцептивні здібності вчителя визначаються:
- •3 Репродуктивний рівень результативності діяльності вчителя характеризується тим, що:
- •4. Основною метою оцінки, вчителем знань учнів є:
Тема 3. Психологія спілкування
Мета:
познайомити студентів з поняттями «особистість», «діяльність», «спілкування»; показати їх взаємозв’язок та шляхи розвитку;
розвивати уміння аналізувати особистісні прояви людини;
виховувати професійну спрямованість.
Студенти повинні знати: загальну характеристику онтогенезу психічного розвитку особистості; тлумачення особистості в основних психологічних теоріях; визначення та структуру людської діяльності; основні види діяльності; визначення спілкування, його фунуції, види та засоби.
Студенти повинні вміти: аналізувати свою навчальну діяльність із точки зору її макроструктури; давати порівняльну характеристику видам спілкування; розглядати поняття особистості з погляду різних психологічних напрямів.
План
І. Питання для обговорення.
Поняття про спілкування. Рівні спілкування.
Основні функції і Мета спілкування.
Структура спілкування.
Види спілкування.
Перцептивна сторона спілкування.
Комунікативна сторона спілкування.
Вербальні і невербальні засоби спілкування. Мова і мовлення.
Інтерактивна сторона спілкування.
II. Індивідуальна робота студентів.
Дайте письмові відповіді на запитання.
Дайте визначення поняття «спілкування», його змісту, мети й засобів.
Охарактеризуйте основні види людського спілкування.
Розкрийте взаємовплив спілкування і діяльності людини.
Проаналізуйте необхідність спілкування як умови психічного розвитку людини.
Охарактеризуйте невербальне спілкування. Чим воно відрізняється від вербального?
Розкрийте особливі механізми міжособистісного сприймання – ідентифікацію, рефлексію, стереотипізацію.
Охарактеризуйте явище каузальної атрибуції.
Назвіть якості особистості, що мають значення у спілкуванні.
Що означає термін «педагогічне спілкування»? Охарактеризуйте особистісні якості та якості мовлення вчителя.
Назвіть можливі бар'єри в спілкуванні. Поясніть, які бар'єри можуть виникнути в спілкуванні вчителя і учнів.
Наведіть два приклади виявлення вчителем психолого-педагогічного такту та факти нетактовної поведінки вчителя під час спілкування.
Що, на вашу думку, означає поняття і механізм дії зворотного зв'язку у спілкуванні?
Поясніть таку думку: «Педагогічна кваліфікація вчителя, крім бездоганного знання свого предмету, методу викладання, має чимало психологічних (інтелектуальних, мовленнєво-комунікативних, емоційних, вольових, творчих та інших) складових» (О.В. Скрипченко).
14. Поясніть можливі мотиви поведінки, описаної в поданих ситуаціях.
а) Учениця відмовляється йти з класом до театру.
б) Вчителька подає директору заяву про звільнення.
b) Мама наполягає, щоб донька всі канікули провела в селі у бабусі.
15. Розв'яжіть психологічні задачі (Практикум по общей психологи : учебн. пособ. [для студ. пед. ин-тов] / Абраменко А. И., Алексеев А. А., Богословский В. В. и др. ; под ред. А. И. Щербакова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Просвещение, 1990. – С. 77–81).