Загальні дані щодо жанрів творів, вміщених у «Читанці»

Твори усної народної творчості	Твори українських письменників
Чарівні Казки………………..З	Вірші…………………..27
Народні пісні………………..2	Казки ………………….9
Прислів'я, приказки ... ..25	Оповідання…………11
Загадки……………………….10	П'єси-казки………….2
Скоромовки………………..4	Байки …………………..4

Як бачимо, порівняно з 2 класом, у цьому підручнику зменшилась кількість віршів, натомість збільшилась чисельність казок, з'явилися твори нових Жанрів: науково-популярні оповідання, п'єси-казки, байки, уривки з повісті-казки.

Зміст другої частини підручника для 3 класу збудовано на тематично-жанрових засадах з елементами монографічного підходу.

У розділі «Сторінки для допитливих» вміщено твори, які розкривають дітям світ цікавих подій, привертають увагу до незвичайних явищ природи, наукових відкриттів. Лейтмотивом читання є утвердження думки, вираженої у прислів'ї Хто багато читає, той багато знає. Найбагатшим джерелом знань є книга. Тому у вступному слові ми заохочуємо дітей читати твори розділу, вчитися виділяти головне, запам'ятовувати нові відомості, нові слова, ставити запитання і шукати відповіді у різних джерелах.

Діти читають твори різних жанрів: вірші, художні і науково-популярні оповідання. Заспівним для сприймання теми є вірш Олекси Кобця «Хотів би я знати...», у якому більшість строф починається висловом «Хотів би я знати». Поет наче підкреслює безкінечність пізнання світу, що нас оточує. Читаючи наступні твори, діти можуть відчути себе співучасниками подій, які в них описуються. Цьому сприяють розповіді про цікаві події, героями яких є їхні ровесники («Пастух рогатий» І. Сенченка, «Якого кольору слова» Є. Гуцала), назви творів, які заохочують до діалогу з текстом («Скільки років Діду Морозу» А. Коваль, «Скільки рік в Україні?» В. Лучука, «Як розмовляють тварини» В. Бондаренка, «Чи любиш ти читати журнали?» О. Савченко), несподіване відкриття нового у знайомих речах («Неслухняна кулька» М. Беденка).

Більшість творів містять діалоги, які можна продовжити після читання. Наприклад, у тексті «Чи любиш ти читати журнали?» автор спонукає дітей поміркувати над тим, як можуть змінюватися їхні «знаю» і «не знаю»: «Якщо хочете стати освіченими, то маєте постійно своє «не знаю» перетворювати на «знаю». Діти висловлюють різні думки про те, як з'являються в голові знання. Один із хлопчиків говорить: «От дивлюся, слухаю, відчуваю, міркую, і в моїй голові з'являються знання». «А як думаєш ти?» — звертається автор до учнів, спонукаючи їх бути допитливими читачами.

У 3 класі продовжується ознайомлення молодших школярів з творчістю Тараса Григоровича Шевченка. Цьому присвячено розділ «Шевченкове слово». Репродукція картини «Селянська родина» є добрим нагадуванням дітям про те, що Тарас Шевченко — не лише здатний поет, а й талановитий художник. Короткі відомості про поета дозволяють привернути увагу дітей до найважливіших подій у його житті і творчості. Окремі епізоди його біографії описано в оповіданнях д. Лотоцького «Малий Тарас чумакує» і «Тарас у наймах» О. Іваненко. У розділі учні прочитають широко відомі уривки шевченкових поезій, які оформлено відповідними ілюстраціями. Тут вміщено завдання дослідницького характеру, що спонукають молодших школярів до елементарних краєзнавчих пошуків, адже у кожному селі, місті обов'язково знайдуться місця, пов'язані з іменем Тараса Шевченка.

Найбільшим за обсягом є розділ «Вірші про світ природи і дитинства». З метою заохочення третьокласників до самостійного читання, формування літературознавчих уявлень і понять розділ побудовано за монографічним принципом. Це дає змогу вчителю збагатити знання учнів про творчість відомих поетів ; (М. Підгірянки, Н. Забіли, Г. Бойка, Д. Павличка, І Т. Коломієць, А. Качана, С. Жупанина) і прозаїків (В. Сухомлинського, Є. Гуцала, А. Григорука, Я. Стельмаха). Структурно матеріал подано таким чином: відомості про автора, його портрет, кілька творів. Саме такий відбір змісту і відповідний методичний апарат сприяють встановленню зв'язку між автором і темою його творчості. Наприклад, дітям легко визначити, Що у творах Наталі Забіли переважають казкові сюжети, у Грицька Бойка — гумористичні, у Анатолія Костецького художньо описуються взаємини дітей, їх ставлення до природи. А в оповіданнях Василя Сухомлинського прихована моральна задача, яка спонукає до роздумів — яким треба бути, що цінувати, чого уникати. У цьому розділі вміщено цікаве і велике За обсягом оповідання Ярослава Стельмаха «Ловись, Рибко!», що має гумористичний підтекст. Напружений сюжет, велика кількість дійових осіб і протяжність у часі сприяють застосуванню широкого діапазону різноманітних завдань на вибіркове читання, Характеристику осіб, складання плану, переказування, роботу з ілюстративним матеріалом тощо.

Завершує розділ розповідь «Школа під голубим небом», у якій йдеться про те, як Василь Олександрович Сухомлинський і його вихованці складали казки. Дві казки молодших учнів сучасної Павлиської школи, що є у підручнику прочитають Діти всіх шкіл, що спо-нукатиме їх до власної творчості.