Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SAVChENKO_METODIKA_ChITANNYa_U_POCh_KLASAKh.doc
Скачиваний:
944
Добавлен:
18.03.2015
Размер:
1.73 Mб
Скачать

§ 1. Коло читання молодших школярів: тематика і жанри

Текстовою основою реалізації усіх функцій предмета читання є його зміст. Саме зміст визначає сутність предмета, найточніше відбиває соціальні запити суспільства, новації у педагогічній і психологічній науках. За роки розбудови національної системи шкільної освіти відбулися докорінні зміни у розумінні її цілей і завдань. Це зумовило принципове оновлення цілей і змісту кожного предмета. Стосовно читання у початковій школі за короткий час було створено новий зміст, який позбавлений вад класової, заідеологізованої, відчуженої від потреб дитячого життя освіти.

Зміст читання молодших школярів можна вважати літературним. Його визначено на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого. Врахування перших двох принципів є визначальним для відбору текстів.

Тематично-жанровий принцип зумовлює відбір творів, які відповідають потребам, інтересам і пізнавальним можливостям дітей молодшого шкільного віку і водночас дозволяють ознайомити їх з різними жанровими формами. Щодо тематики читання маємо всі підстави відзначити її новизну. У змісті нових підручників з читання для 2—4 класів тематика читання відображує весь навколишній світ: людина, природа, держава, події сучасні і далекого минулого. Так, у творах різних жанрів діти читають про шкільне життя, людські взаємини, пригоди ровесників, родинні стосунки, батьківський дім, Батьківщину тощо. Помітне місце у кожному класі належить творам, у яких відображено красу і мудрість природи, її неповторність у різні пори року, ставлення людей до рослин і тварин.

Однією із функцій читання є пізнавально-інформаційна, тому на сторінках підручників діти прочитають чимало творів про історію нашої Батьківщини, дізнаються нове про знаменні події минулого. Наскрізною є також тематика, твори якої розкривають дітям красу, багатство української мови, розповідають про виникнення писемності в світі і в Україні, розвиток друкарства, створення книги, бібліотечну справу. Цей тематичний блок веде дитяче мислення і уяву від слова до книги. Наскрізною є тема розвитку дитячої літературної творчості, яка розкривається у трьох напрямах: висвітлення у творах письменників процесу створення нового, читання творів, написаних дітьми, залучення дітей до власної творчості.

Відбір творів до підручників здійснено з урахуванням їх художньо-естетичної цінності. Цей принцип зумовлює відбір творів, які написані провідними майстрами дитячої літератури і відзначаються художньою досконалістю, а їх зміст утверджує морально-етичні і патріотичні цінності, сприяє естетичному і мовленнєвому розвитку учнів. Діти мають можливість у різних темах читати поезії Тараса Шевченка, Лесі Українки, Леоніда Глібова, Максима Рильського, Павла Тичини, Дмитра Павличка, Олександра Олеся, Ліни Костенко. Поряд з цим до підручників увійшли вірші відомих майстрів української дитячої літератури XX століття — Марійки Підгірянки, Олени Пчілки, Наталі Забіли, Марії Познанської, Дмитра Білоуса, Грицька Бойка, Анатолія Костецького, Тамари Коломієць, Володимира Лучука, Миколи Сингаївського, Степана Жупанина, Анатолія Качана, Вадима Скомаровського та ін.

Із прозових творів у 2—4 класах діти прочитають казки і художні оповідання Василя Сухомлинського, Олега Буценя, Всеволода Нестайка, Миколи Трублаїні, Олександра Копиленка, Григора Тютюнника, Юрія Ярмиша, Євгена Гуцала, Ярослава Стельмаха, Дмитра Чередниченка, Михайла Слабошпицького та ін., науково-популярні твори Алли Коваль, Василя Скуратівського, Олександра Єфімова та ін. Учні також ознайомляться з творами письменників української Д!аспори (Леоніда Полтави, Олекси Кобця, Івана Бондарчука), перекладами творів видатних російських поетів (Олександра Пушкіна, Петра Єршова, Івана Крилова, Самуїла Маршака), всесвітньо відомих казкарів Ганса Крістіана Андерсена, Шарля Перро, братів Грімм, Карла Коллоді, Астрід Ліндгрен, Божени Немцової. Таким чином, вже у початкових класах молодші учні прочитають українською мовою класичні твори зарубіжної літератури, які були створені у різних країнах у різні часи.

Найважливішою характеристикою нового змісту читання є широкий жанровий діапазон творів: малі форми усної народної творчості (загадки, скоромовки, прислів'я, приказки, ігри, казки, легенди, притчі), літературні казки, байки, оповідання українських письменників-класиків, які увійшли до кола дитячого читання, твори сучасної дитячої української і зарубіжної літератури.

Врахування літературознавчого принципу зумовило введення у зміст підручників елементарних літературознавчих понять, які засвоюються дітьми практично, на рівні уявлень. У процесі елементарного аналізу, починаючи з 2 класу, діти знайомляться з такими поняттями, як тема, сюжет, жанрова особливість твору, персонаж, дійові особи, художній образ, засоби художньої виразності та ін.

Для кожного класу в програмах і відповідно в підручниках у різному співвідношенні представлено теми читання і жанри. Тематичні і жанрові пріоритети змінюються від класу до класу з урахуванням розширення і поглиблення світогляду дітей, їхнього пізнавального та читацького розвитку. Літературознавчий принцип реалізується не лише за рахунок жанрового розмаїття творів і засвоєння літературознавчих уявлень і понять. Не менш важливим є запровадження монографічного підходу у доборі і структуруванні навчального матеріалу у підручниках. Тут маємо певну концепцію подання відомостей про українських і зарубіжних авторів, що передбачає добір найважливіших відомостей про життя і творчість письменників, стимулювання інтересу учнів до особистості визнаних митців художнього слова шляхом актуалізації вже відомої і нової інформації; мотивацію до самостійного читання їхніх творів; можливість розгляду дітьми портретів митців, залучення до елементарної краєзнавчої роботи літературного характеру. Наприклад, вже у 2 класі (другий семестр) діти читають короткі відомості про Т. Г. Шевченка, розглядають автопортрет поета, одержують завдання для групової роботи. («Попрацюйте разом! Пригадайте краї місця, пов'язані з його іменем?») У 3 класі знання про життя і творчість поета розширюються, діти продовжують дослідницьку роботу, розглядають репродукцію картини поета. У 4 класі у «Поетичній світлиці» на учнів чекає нова зустріч з геніальним поетом і художником, продовження дослідницької роботи.

Лінійно-концентричний підхід реалізується у відборі творів і структуруванні інших тем, найважливіших для літературного і морального розвитку учнів.

Унаочнює розгортання змісту читання по класах таблиця 1 «Тематична структура змісту читання у 2—4 класах».

Таблиця 1

Тематична структура змісту читання у 2—4 класах

2 клас

3 клас

4 клас

1.У рідній школі —рідне слово — 14 год.

• Наче вулик, наша школа

• Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово...

2.Українські народні казки — 7 год.

3.Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини — 26 год.

Рідна домівка, рід на сім'я тут виростає доля моя

• Буду я природі другом

• Що таке Батьківщина

4. Т. Г. Шевченко — великий український поет і художник — 3 год.

5. Вірші українських поетів — 19 год (поетичні — картини природи, різнокольорові, діалоги, небилиці — небувалиці, безконечники, загадки).

6. Оповідання —6 год.

7. Казки українських письменників — 8 год.

8. Казки народів Європи — 7 год.

9. Я хочу сказати своє слово — 8 год.

10. У дружньому колі — 7 год.

1.Мова — дивний скарб —8 год.

Похвала книгам —6 год.

3.Цікава книга природи — 10 год.

4.Усна народна творчість — 7 год.

5.Літературні казки — 6 год.

6.П'єси-казки — 5 год.

7. Байки —3 год.

8. Зачарувала все зима —3 год. 9. Сторінки для допитливих — 8 год.

10. Шевченкове слово —4 год. 11. Вірші про світ природи і дитинства —18 год.

12. Оповідання про справи твоїх ровесників — 8 год.

13. Із скарбниці казкарів світу — 9 год.

14. Візьму перо і спробую —9 год.

1.Рости книголюбом! — 6 год.

2.Усна народна творчість — 6 год.

3.Біблійні легенди—З год.

4.Як не любить той край! — 9 год.

5.Цікаві пригоди братів наших менших — 5 год.

6.Літературні казки — 6 год.

7.А дружити треба вміти! —5 год.

8. Пригоди і захоплення твоїх ровесників — 7 год.

9. Міфи народів світу — 4 год. 10. Сторінки з історії — 6 год.

11.Поетична світлиця — 11 год. (Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, П. Тичина, М. Рильський)

12. Байки — 3 год.

13. П'єса-казка — Згод.

14. 3 любов'ю до рідної землі —6 год.

15. Твори зарубіжних письменників — 8 год.

16. Світ в мені і в світі я — 17 год. • Людина починається з добра

•Пригоди і захоплення твоїх ровесників

•У кожного є співуча пір'їнка

Аналіз таблиці показує, що у змісті читання переважають наскрізні теми і жанри. Наскрізними і найбільшими за питомою вагою темами є: світ життя сучасної дитини (школа, дружба, пригоди, захоплення, творчість); природа і людина; мова — писемність — книга; наскрізними жанрами: казки, вірші, оповідання. Як бачимо, коло читання достатньо різноманітне, що є передумовою підтримки пізнавального інтересу учнів до читання.

Нові підручники пройшли тривалу апробацію у 4 областях України. Більшість відібраних творів, з погляду учасників експерименту, доступні і цікаві. Зміст віршів, оповідань дозволяє дітям поміркувати на морально-етичні теми, є особистісно значущим для розуму і серця юних читачів. Достатня кількість текстів, їх різний обсяг сприяють формуванню самостійної читацької навички, враховуючи рівень підготовленості учнів. У процесі обговорення підручників ; деякі вчителі висловлювалися за переваги структурування їх змісту за тематично-сезонним принципом. ; Досвід апробації підручників у різних регіонах країни показав, що переважна більшість учителів підтверджує доцільність відбору і структурування підручників саме за літературно-художньою цінністю текстів. Стосовно великої кількості віршованих творів (поезія лірична, сюжетна, пейзажна, байки, п'єси) ' також є суперечливі оцінки. За нашим переконанням, читання і занурення у зміст і образність віршів є сенситивним для молодших учнів, які є особливо чутливими до ритму і римування слів, образного сприймання і мислення.

Успішність методичної реалізації усіх завдань предмета читання у кожному класі залежить від глибокої обізнаності вчителя з побудовою змісту, особливостями його відбору і тематичного структурування. Тому далі привернемо увагу до методичного аналізу змісту підручників з читання для кожного класу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]