§ 6. Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Новою для вчителів є змістова лінія програми «Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного», її завдання можна реалізувати, читаючи твори різних розділів. Та найбільшою мірою для цього придатні спеціальні розділи, що є у підручниках кожного класу. У 2 класі — це «Я хочу сказати своє слово», у 3 — «Візьму перо і спробую», у 4 — «У кожного є співуча пір'їнка». Ці розділи передбачають різні види творчих завдань, які стимулюють розвиток компонентів літературно-творчих і образотворчих здібностей учнів.

Творчих людей відрізняє особливе вміння бачити і чути те, чого не помічають інші, тонше відчувати, яскравіше висловлюватися. Саме тому треба змалку пробуджувати у дітей невід'ємні якості творчої людини. Відкриваючи цей напрям читацької діяльності розділом «Я хочу сказати своє слово», укладач підручника звертається до дітей із спонуканням побачити навколо себе дива, уявити невидимі і непочуті дійства, заохочує до складання казок, віршів, загадок; «Той, хто піде, не вбоїться по росі, відшукає у травиці їх (казки) усі» (Т. Коломієць).

Розвиток літературних творчих здібностей учнів є складним багатоплановим процесом. Він спирається на такі пізнавальні і творчі здібності:

— спостережливість, здатність побачити незвичайне у звичайному;

— розвинену уяву, вміння фантазувати, змінювати об'єкт;

— розвинене мовлення, образне мислення;

— допитливість, пізнавальний інтерес.

Для розвитку творчості дітей треба подбати про розкріпачення дитячої фантазії і створити такі умови, щоб кожен міг сказати своє слово,— скласти свою казку, загадку, свій вірш, створити власні образи. Нагадаємо слушну думку відомого дитячого письменника Джанні Родарі про те, щоб діти навчились думати, вони насамперед повинні навчитись придумувати, тобто в них має бути вільна думка.

Учителям ми радимо з цією метою якомога повніше використовувати природне оточення школи, особистий досвід дітей, стимулюючи можливості одночасного сприймання інформації з різних джерел (дитина чує, читає, бачить, торкається, згадує...). Ядром дитячої творчості є яскраві образи, які дитина наділяє казковими властивостями. Так само, як і в створенні будь-якого образу, тут виділяють три етапи: прийняття мети діяльності виникнення задуму, матеріалізація образу-задуму.

Творчості, хоча б на рівні наслідування, можна навчитися. Для початку нагадаємо про різноманітні прийоми, які допомагають створювати художні образи. У роботах з психології творчості описано такі: комбінування (відомі елементи вступають у нові зв'язки, поєднуються і синтезуються в новий образ); аглютинація (поєднання двох різних частин в одному образі); акцентування однієї деталі образу (якась виразна риса посилено висувається на передній план, наприклад, у карикатурах та шаржах — риси зовнішності (голова, ніс, перо і т. ін.), у віршах — повтор деяких слів, у казках — повторюваність дій у сюжеті), прийом перебільшення або надмірного зменшення (образи Дюймовочки, Хлопчика-Мізинчика, Змія із сімома головами тощо); прийом перенесення типових дій з одного об'єкта на інший (звірі, рослини, що виконують людські дії), перенесення обставин сучасного життя в прадавнє або далеке майбутнє, прийом перевтілення одних образів в інші.

Формування у молодших школярів літературних творчих здібностей охоплює такі напрями:

1. Визначення у програмах для кожного класу конкретних цілей з формування в учнів різних елементів творчого розвитку.

2. Відбір текстів, які дозволяють цілеспрямовано формувати творчі здібності.

3.Включення у зміст уроків творчих завдань, які стимулюють розвиток різних елементів літературно-творчих здібностей.

Основними є такі види завдань:

— на розвиток фантазії: Як продовжити казку? а можна продовжити цю історію? Придумайте розповідь про те, як діти допомогли журавлику пережити зиму? Розкажіть, якими ви уявляєте хлопчиків, де вони живуть, що з ними могло трапитися далі. Уявіть, що Ві складаєте мультфільм за цим віршем. Які події та у якій послідовності мають бути у ньому зображені? Придумайте казку, в якій діють сонце, мороз і птахи та ін.;

— доповнення та перебудова тексту; складання творчих переказів; придумування подій, які могли передувати зображеним; розширення змісту оповідання новим епізодом; уявлення себе учасником подій-придумування нових обставин сюжету, придумування нового закінчення казки та ін.;

— відновлення у тексті пропущених слів і речень;

— складання ланцюжків ознак, добір римованих слів, продовження віршів;

— словесне малювання та ілюстрування прочитаного;

— складання за аналогією казок, віршів, лічилок, загадок.

4. Прогнозування можливого розвитку подій, змісту твору на основі заголовка, ілюстрації, читання першого і заключного абзаців тексту.

5. Інтеграція різних видів мистецтва (музика, образотворче, інсценізація) для створення нових образів, думок на основі прочитаного.

6. Мотивація до творчості через таку атмосферу спілкування на уроках, що заохочує дітей придумувати щось своє, фантазувати; широке застосування ігрових прийомів (різні види перевтілювання, інсценізації, гра «Схожі хвостики» тощо).

Крім цих умов, дуже важливою є чутливість самого вчителя до творчості своїх вихованців. Вчителям початкових класів добре відомі збірки казок, художніх есе, замальовок Василя Олександровича Сухомлинського («Чиста криниця», «Блакитні журавлі», «Вічна Тополя» та ін.). Більшість з них народжувались в уяві педагога під час його співтворчості з дітьми серед природи. Ось як щиро він описує один з таких епізодів у книзі «Серце віддаю дітям»: Ось перед нами усипаний гронами кущ шипшини, від ягоди до ягоди — сріблясті павутинки з тремтячими крапельками вранішньої роси. Крапельки здаються, бурштиновими. Зачаровані стоїмо біля куща... "

- Це сонечко п'є росинки,— шепоче Лариса.

Образ, створений фантазією дівчинки, зацікавив дітей, і ось народжується нова казка. Тут біля куща шипшини, біля джерела живого слова перед дітьми відкрився новий дивовижний струмок. Можливо, це випадковість, та колись вона повинна була статися: Лариса помітила співзвучність слів росинки, павутинки, намистинки. Цей збіг немовби осяяв дітей.

Вночі впали росинки

на сріблясті павутинки,—

говорить Лариса, і в її очах спалахують радісні вогники. Всі мовчать, але я бачу, як думка кожної дитини ніби полинула птахом від почуття подиву перед силою слова.

— І задрижали, затріпотіли бурштинові намистинки,— продовжує Юра... І захоплений потоком дитячої творчості я випалив:

Випило Сонечко росинки,

вмилися сріблясті павутинки,

всміхнулися пурпурові намистинки...

Ми кричали, бігали навколо куща, повторювали складеного вірша...

Або інше спостереження Василя Олександровича: «Казка, фантазія — це ключик, за допомогою якого можна відкрити ці джерела, і вони заб'ють життєдайними струменями. Згадалося, як Катя сказала вчора: «Сонечко розсипає іскорки...» Забігаючи наперед, скажу, що через 12 років, закінчуючи школу, вона написала твір про рідну землю і, висловлюючи почуття любові до природи, повторила цей образ... я тисячу разів переконувався, що, населяючи навколишній світ фантастичними образами, творячи ці образи, діти відкривають не тільки красу, а й істину». Зверніть увагу на застереження майстра:

«Відчиняйте віконце у безмежний світ поступово, не розчиняйте відразу навстіж, не перетворюйте На широкі двері». Оскільки «кожна дитина по-своєму бачить навколишній світ, по-своєму сприймає речі і явища, по-своєму думає...» .

За результатами експериментальної роботи за новими підручниками протягом 2002—2005 рр. ми маємо яскраві приклади зростання творчої активності учнів. Особливо виразними у цьому відношенні є творчі роботи випускників початкових класів Велико-димерської НВК і ЗНЗ № 4 м. Бровари Київської області. Учні цих шкіл охоче виконують різноманітні творчі завдання: придумують закінчення оповідань казок, складають твори за прислів'ями, на основі спостережень, роздумів; складають вірші, беруть участь у конкурсі на найцікавіший твір «Я хочу сказати своє слово», створюють серії малюнків та ін. Залучення дітей до творення прекрасних позитивних образів має упереджуючу роль — відвернути їх від примітиву техногенних образів.

Вчителі часто пропонують дітям завдання на відтворюючу уяву. Наприклад: відтворити обстановку, у якій відбувались події; розказати, якою у цей день могла бути погода; придумати деталі одягу, зовнішності; спрогнозувати наслідки, які могла б спричинити зміна часу описуваних подій тощо. Такі завдання розвивають нестандартне мислення. Наприклад, в одному класі вчителька дала дітям завдання: як, використовуючи малюнок (але не форму) прапорів України і США, показати дружбу між країнами у незвичних сюжетах. Діти придумали різні варіанти, знайшли несподівані рішення: метелик, у якого на крильцях малюнок прапорів; діти у колі, вдягнені у відповідні шорти і майки, хустинки; літак, парасолька та інші предмети з малюнком прапорів; окуляри в американців і українців із скельцями, що мають відповідний малюнок.

Дуже часто вчителі пропонують дітям завдання на ілюстрування прочитаних творів, які вони виконують з великим задоволенням, а також малювання словес картин (керівництво діями учнів: перечитай уривок; визнач, що саме хочеш зобразити; знайди слова, передають кольори; спробуй уявити, якою буде картина; ще раз переглянь текст, перевір правильність К повноту зображення, виключи зайве; подумки і підготуйся розповісти, що і як буде розміщено на картині).

Наведемо приклади творчих робіт учнів 4 класів на теми, визначені вчителями на уроках читання (твір-роздум).

Моя співуча пір'їнка (твір-роздум)

Як я люблю співати, складати різні пісні. Сиджу і дивлюсь у віконечко. Весна! І нахлинули думки одна за одною. Яка гарна та особлива пора. Розцвітає природа і розцвітає моя дитяча душа. Летіла б високо до неба, туди, до блакитних хмар, і співала-співала. Мабуть, Весна — це моя співуча пір'їнка. Ой, як же хочеться, щоб вони ніколи не закінчувалися. А пісня, яку я співаю, лунала по всій землі. Приносила радість, тепло кожній людині. (Бородавко Ірина, ЗНЗ № 4, м. Бровари)

Травень травами багатий (твір за прислів'ям)

Жила собі сім'я у лісі «Пори року» і цю сім'ю називали Весна. У цій сім'ї було три сини: Березень, Квітень, Травень.

Поки ці діти були ще маленькі, а батьки молоді, вони вирішили пораніше поділити спадок. І мати говорить:

— Давай так роздамо спадок: Березню віддамо дерева під назвою Берези, бо ще змалечку він був зацікавлений березами. Пам'ятаєш?

- Так, а що Квітню дістанеться? — питає батько.

— Квіти.

— Чому?

— Саме коли наступає день народження Квітня, розквітають перші квіти. Це по-перше, а по-друге, він їх дуже любить.

• Я так зрозумів, що Травню дістануться трави, так?

• Звичайно. Травень травами багатий.

Ось звідки походить таке прислів'я, від матінки Весни.

(Дворська Інна, ЗНЗ № 4, м. Бровари)