Зведена таблиця

Філософська думка у культурі Київської Русі (XI—XV ст. )

митр. Іларіон,

Володимир Мономах,

Кирил Туровський,

Климент Смолятич

«людина-Бог»: співвідношення душі й тіла, здатність пізнати світ, морально-етичний кодекс, роль у суспільстві;

призначення Київської Русі у всесвітній історії

співпричетність світу небесного й світу земного, де людині треба шукати своєї долі, «правда замість істини», соціальна роль вища за індивідуальність,

«честь і слава» як найвищі ціннісні характеристики людини;

«Закон і Благодать»

антична філософія (вчення Платона і Аристотеля), візантійська релігійна філософія, Біблія й біблійна література

філософія повністю розчинена у культурі, особливо літературі й релігії

Філософська думка України к. XV—поч. XVII ст.

Станіслав Оріховський Роксолан,

Павло Русин,

Юрій Котермак-Дрогобич,

Іван Вишенський, Ісайя Копинський,

Мелетій Смотрицький,

Йов Борецький

суспільно-політичний устрій;

неповторність внутрішнього духовного світу людини;

протиставлення візантійсько-києво-руської культурної традиції західноєвропейській

Боротьба гуманістичних ідей з традиційно-релігійними: до перших належали ідеї «розуму і сили», «філософа на троні», станового устрою суспільства; до других — ідея цілковитого самозречення, усамітнення, відмови від усього мирського як призначення людини

гуманістична філософія,

реформаційні ідеї,

ідеї неоплатонізму (Діонісій Ареопагіт), енциклопедичні твори Аристотеля

філософія розчинена у культурі, особливо суспільно-політичній думці й публіцистиці

Філософія українського бароко (поч. XVII—XVIII ст.)

Феофан Прокопович,

Інокентій Гізель,

Йосип Кононович-Горбацький,

Григорій Щербацький,

Григорій Кониський, Стефан Яворський, Григорій Сковорода

«людина-Всесвіт»: устрій світу, шляхи його пізнання, призначення людини у світі, можливість досягнення нею щастя

вчення про «дві натури й три світи»,

«сродна праця»,

«нерівна рівність»

гуманізм, реформація,

раннє Просвітництво

Становлення філософії як самостійної сфери знання, важливої навчальної дисципліни у Києво-Могилянській академії

Філософія к. XVIII—першої чверті XIX ст.

Яків Козельській, Петро Лодій, Йоган Шад, Микола Гоголь

творче засвоєння західноєвропейської філософії, початок розробки філософії української ідеї

«посада» як призначення людини,

«просвіщення» як «просвітлення»

Просвітництво, німецька класична філософія, культура романтизму

Процес професіоналізації триває: збільшується кількість навчальних закладів і філософських кафедр (Київ, Львів, Харків, Одеса), перекладається європейська філософська література, з’являються вітчизняні навчальні видання

Київська релігійно-філософська школа (1 пол. ХІХ ст.)

Памфіл Юркевич,

Іван Скворцов,

Орест Новицький, Сильвестр Гогоцький,

Павло Авсенєв,

Йосип Міхневич

співвідношення віри і знання, з огляду на яку роз­в’язується питання про місце і роль філософії у духовному житті,

специфіку філософії й історії філософії

«філософія серця» — основою духовного життя людини є «серце» (чуття, воля, здоровий глузд), а розум лише увінчує його

німецька класична філософія, філософія Платона і неоплатонізм, патристична філософія

Філософія однаковою мірою існує як у науково-дослідній і викладацькій діяльності професорів філософії у вищих навчальних закладах Києва, Харкова, Львова, Одеси, так і у літературній, поетичній, драматичній, публіцистичній творчості та культурно-просвітницькій і суспільно-політичній діяльності провідних представників української культури

Філософія української ідеї у Кирило-Мефодієвському товаристві

Михайло Максимович,

Микола Костомаров,

Пантелеймон Куліш,

Тарас Шевченко

«людина-нація», філософія української ідеї : риси українського національного характеру, самобутність української мови та культури, історичне призначення українського народу, роль інтелігенції у національно-визвольному русі

Українці — окремий народ, особливо відзначений волелюбністю, мають подавати приклад у цьому іншим народам, перш за все слов’янським;

«дві російські народності»;

«україноцентризм»;

«філософія трагедії»

Культура романтизму

(див. вище)

Філософсько-соціологічна думка у громадівському русі

Володимир Антонович, Олександр Потебня,

Михайло Драгоманов

«громадівський соціалізм»; «думка і мова»;

«мова і національність»

позитивізм, ідеї лібералізму, теорії наукового соціалізму (Сен-Сімона, Прудона)

(див. вище)

Філософські ідеї в творчості

покоління «Молодої України»

Трохим Зіньківський,

Іван Франко,

Леся Українка, Микола Міхновський,

«Молода Україна»;

історичний поступ й національне відродження як його складова;

«будитель і народ»

німецька класична філософія, позитивізм, культура романтизму, ірраціоналістичні течії, зокрема «філософія життя»

(див. вище)

Академічна філософія

( к. ХІХ— поч. ХХ ст.)

Володимир Лесевич,

Олексій Гіляров,

Микола Грот, Олексій Козлов, Георгій Челпанов,

Петро Кудрявцев

Петро Линицький, Дмитро Богдашевський,

Василь Зеньківський

Сутність філософії, співвідношення філософії й науки, філософії та релігії, обмеженість раціоналістичної й матеріалістичної філософії, розробка власних філософських систем

«панпсихізм»; «синехологічний спіритуалізм; «монодуалізм»

Другий позитивізм (емпіріокритицизм), некласична філософія, зокрема екзистенціалізм С. К’єркегора, релігійно-теїстична філософія

(див. вище)

Філософські ідеї в українській культурі поч. ХХ ст.

Михайло Грушевський,

Богдан Кістяківський, Володимир Винниченко,

Володимир Вернадський

завершення створення філософії української ідеї

«України-Руси» концепція;

ноосферна концепція; етика «конкордизму» й «чесності із собою»

Некласична філософія, зокрема, неокантіанство і «філософія життя», позитивізм, антропокосмізм

(див. вище)

Філософія в радянській Україні (20—80-ті рр. ХХ ст.)

Микола Хвильовий,

Микола Скрипник,

Абрам Деборін,

Павло Копнін, Володимир Шинкарук

нова пролетарська культура, всеохоплююча матеріалістична філософська система для пояснення природи, суспільства і людського мислення, історія ранніх етапів української філософської думки

«азіатський ренесанс»;

«боротьба двох культур»;

діалектичний і історичний матеріалізм;

«логіка наукового знання»

Філософія марксизму

Професійна філософія у ВНЗ і науково-дослідних установах

Філософія в діаспорі у (20—80-ті рр. ХХ ст.)

Дмитро Донцов,

В’ячеслав Липинський, Іван Лисяк-Рудницький, Дмитро Чижевський,

Іван Мірчук

Причини невдачі української незалежності, умови її відтворення, самобутність історії української культури, літератури, філософської думки

«інтегральний націоналізм»;

«Українська Нація, Українська Земля, Українська Держава»;

«Україна між Сходом і Заходом»

«Філософія життя», зокрема, А. Шопенгауер,

Ф. Ніцше, низка течій сучасної західної філософії